Рішення

від 11.07.2018 по справі 816/1415/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1415/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представників відповідача - Предибайло А.І., Шепеля С.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом

позивача Приватного акціонерного товариства "Дика орхідея, Україна" до відповідача Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

27.04.2018 Приватне акціонерне товариство "Дика Орхідея, Україна" (надалі - ПАТ "Дика Орхідея, Україна", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2018 № 0000911409.

В обґрунтування позову позивач зазначає щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки відсутній стосовно нього та нерезидентів - ТОВ "БІГБОКС" та ТОВ "РозТех" критерії "пов'язаності" згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. За доводами позивача, обставини отримання кредитних коштів від нерезидентів відсутні, що виключає обов'язок позивача подати звіт про контрольовані операції за 2016 рік.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 816/1415/18, призначено підготовче засідання на 06.06.2018.

18.05.2018 до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому вказано, що проведеною перевіркою встановлено, що позивач у 2016 році здійснював господарські операції з ТОВ "БІГБОКС" та ТОВ "РозТех". Відповідач зазначає: оскільки середнє арифметичне значення власного капіталу від'ємне (-334415 тис. грн), а середнє арифметичне значення суми кредиту ТОВ "БІГБОКС" позитивне (197093 тис. грн.), то сума кредитів значно перевищує власний капітал та виконується вимога пов'язаності у 2016 році відповідно до абзацу 9 підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла у 2016 році); оскільки середнє арифметичне значення власного капіталу від'ємне (-334415 тис. грн), а середнє арифметичне значення суми позики ТОВ "РозТех" позитивне (18089 тис. грн), то сума кредиту значно перевищує власний капітал та виконується вимога пов'язаності у 2016 році відповідно до абзацу 9 підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла у 2016 році). За твердженням відповідача, вищезазначені господарські операції, здійснені платником податків з ТОВ "БІГБОКС" та ТОВ "РозТех", визнаються контрольованими згідно з підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України /т.1 а.с. 138-140/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 відкладено підготовче засідання за клопотанням представника позивача на 21.06.2018.

21.06.2018 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій указано, що, приймаючи спірне рішення, відповідач дійшов помилкового висновку щодо визначення операцій "контрольованими" через встановлення суб'єктного складу, а саме: пов'язаності осіб позивача та нового кредитора за господарською операцією, яка мала місце в минулих періодах, що не використовувалася для цілей оподаткування. Позивач зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку, що ТОВ "БІГБОКС" та ТОВ "РозТех" замінили ПАТ "Сбербанк" та ТОВ "Дика Орхідея" як первісного кредитора/позикодавця в кредитних правовідносинах, хоча в правовідносинах щодо стягнення боргу у цьому випадку не відбулася повна заміна сторони у кредитному зобов'язанні, оскільки частину зобов'язання із надання коштів у кредит ПАТ "Сбербанк" та ТОВ "Дика Орхідея" вже виконали. За доводами позивача, указане спростовує висновки податкового органу про те, що ТОВ "БІГБОКС" та ТОВ "РозТех" повністю замінили ПАТ "Сбербанк" та ТОВ "Дика Орхідея", отримавши всі права та обов'язки первісного кредитора/позикодавця. Крім того, позивач зазначає, що поза увагою відповідача залишено ту обставину, що ТОВ "БІГБОКС" та ТОВ "РозТех", набувши право вимоги повернення грошових коштів, що вже були заборгованістю минулих періодів, не стали первісним кредитором, тобто не набули прав та обов'язків одночасно. Крім того, позивач стверджує, що між ТОВ "Дика Орхідея" та ТОВ "РозТех" існують інші правовідносини, ніж ті, що визначено абзацом 9 підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України /а.с. 187-195/.

У судовому засіданні 21.06.2018 оголошено перерву до 05.07.2018.

Також ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

26.06.2018 до суду надійшли заперечення, у яких зазначено, що податкове законодавство не містить імперативної норми щодо неможливості застосування критерію пов'язаності, якщо у зобов'язанні відбувається заміна сторони. Указано, що така заміна призведе лише до зміни суб'єктивного складу зобов'язання, при цьому зміст такого зобов'язання залишається таким самим. Зазначено, що позиція податкового органу при застосуванні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не встановлює моменту надання кредиту, тому вказане положення може бути застосовано до кредитного договору, у якому відбулося часткове виконання його умов зі сторони кредитора та позикодавця, оскільки це не вважається припиненням зобов'язання між сторонами у зв'язку з його виконанням у розумінні частини першої статті 598 Цивільного кодексу України /т. 1 а.с. 209-210/.

04.07.2018 до суду надійшли письмові пояснення позивача, згідно з якими у запереченнях відповідач наводить алгоритм дій при визначенні операцій контрольованими, водночас позивач зазначає, що жодним нормативним документом не визначено зазначений відповідачем алгоритм дій /т. 1 а.с. 223-225/.

05.07.2018 відкладено підготовче засідання на 10.07.2018.

06.07.2018 представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без її участі /т. 1 а.с. 230/.

09.07.2018 відповідачем надано до суду додаткові пояснення щодо пов'язаності позивача з нерезидентами /т. 1 а.с. 233- 235/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 закрито підготовче провадження у справі № 816/1415/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2018

У судовому засіданні 11.07.2018 представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Дика Орхідея, Україна" зареєстроване у встановленому законодавством порядку як юридична особа, код ЄДРПОУ 33781592 /т.1 а.с. 16-17/.

У період з 12.12.2017 по 18.12.2017 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Дика Орхідея, Україна" з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік /т. 1 а.с. 18-23/, за результатами якої складено акт від 26.12.2017 № 1749/16-31-14-09-09/33781592.

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено порушення ПАТ "Дика Орхідея, Україна" підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, а саме: неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік /т. 1 а.с. 23 зворот/.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2018 № 0000911409, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 413400,00 грн /а.с. 25/.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДФС України.

За результатами розгляду скарги ДФС України рішенням від 30.03.2018 № 11460/6/99-99-11-030125 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення /т. 1 а.с. 26/.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню від 23.01.2018 № 0000911409, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до підпункту 39.2.1.4 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо.

Згідно з підпунктом 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 2017 року) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Відповідно до підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Положеннями підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв для юридичних осіб, зокрема сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду).

Згідно з положеннями пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суд зазначає, що у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 у справі № 816/127/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Між ЗАТ "БАНК НРБ" (у подальшому ЗАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") та ЗАТ "Дика Орхідея, Україна" (у подальшому змінено найменування на ПАТ "Дика Орхідея, Україна") укладено ряд договорів про відкриття кредитної лінії: 10.10.2007 № 204-В/07, 01.10.2007 №200-В/07, 09.11.2007 № 209-В/07, 17.12.2007 № 222-В/07, 29.02.2008 № 17-В/08, 13.03.2008 №29-В/08, за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію, що надалі іменується "кредитна лінія", надає позичальнику грошові кошти (надалі - кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в пункті 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у строки/терміни, передбачені статтею 8 цього договору, виконувати інші умови договору.

01.11.2012 між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (клієнт) та ПАТ "Банк Національний кредит" (фактор) укладено договір факторингу № 01/11/12-01, за умовами якого клієнт передає (відступає) фактору своє право вимоги до ПАТ "Дика Орхідея, Україна", а фактор набуває право вимоги за кредитними договорами та змінами й доповненнями до договорів: від 10.10.2007 № 204-В/07, від 01.10.2007 №200-В/07, від 09.11.2007 № 209-В/07, від 17.12.2007 № 222-В/07, від 29.02.2008 № 17-В/08, від 13.03.2008 №29-В/08.

01.11.2012 між ТОВ "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" (фактор) та ПАТ "Банк Національний кредит" (клієнт) укладено договір факторингу № 1825, за умовами якого клієнт передає (відступає) фактору своє право вимоги до ПАТ "Дика Орхідея, Україна", а фактор набуває право вимоги за вищевказаними кредитними договорами та змінами й доповненнями до договорів: від 10.10.2007 № 204-В/07, від 01.10.2007 №200-В/07, від 09.11.2007 № 209-В/07, від 17.12.2007 № 222-В/07, від 29.02.2008 № 17-В/08, від 13.03.2008 №29-В/08.

01.11.2012 між ТОВ "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" (первісний кредитор) та ТОВ "БІГБОКС" (новий кредитор) укладено договір № 1/2012, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги до ПАТ "Дика Орхідея, Україна", а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за вищевказаними кредитними договорами, а саме: договорами про відкриття кредитної лінії та змінами й доповненнями до договорів: від 10.10.2007 № 204-В/07, від 01.10.2007 №200-В/07, від 09.11.2007 № 209-В/07, від 17.12.2007 № 222-В/07, від 29.02.2008 № 17-В/08, від 13.03.2008 №29-В/08.

При цьому 01.11.2012 між ТОВ "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" (первісний кредитор) та ТОВ "БІГБОКС" (новий кредитор) та ПАТ "Дика Орхідея, Україна" (позичальник) укладені договори про внесення змін до договорів про відкриття кредитної лінії від 10.10.2007 № 204-В/07, від 01.10.2007 №200-В/07, від 09.11.2007 № 209-В/07, від 17.12.2007 № 222-В/07, від 29.02.2008 № 17-В/08, від 13.03.2008 №29-В/08, якими внесені відповідні зміни до умов цих кредитних договорів.

Правовідносини, що склалися між позивачем та вищезазначеними юридичними особами, регулюються, зокрема цивільним законодавством.

Так, згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1077 цього Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За загальними положеннями Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом у постанові від 11.06.2018 у справі № 816/127/18 зазначено, що до контрольованих операцій віднесено фінансові операції по нарахуванню процентів по кредиту. У той же час, як було встановлено за матеріалами справи, протягом періоду, що перевірявся, позивачем не здійснювались господарські операції з погашення заборгованості по тілу кредиту та процентах, що підтверджується довідкою ПАТ "Сбербанк" № 491/5/50-5 від 12.04.2018.

Наведене свідчить про відсутність складу податкового порушення, оскільки закон пов'язує подання звіту саме за здійсненими операціями, при їх відсутності подання звіту не передбачається. При наданні правової оцінки критерію пов'язаності необхідно враховувати не лише їх юридичну форму, але ж і сутність відносин сторін.

У межах справи всі банківські кредити були надані ПАТ "Сбербанк" позичальнику (позивачу), тому, відповідно, кредитор виконав свій обов'язок за кредитними договорами та набув права вимагати від позичальників повернення сум наданих грошових коштів та сплати відсотків/комісії за користування такими грошима. У подальшому ПАТ "Сбербанк" відступив свої права вимоги за кредитними договорами юридичним особам.

Отже, первісне зобов'язання було виконано частково, відповідно змінився об'єм змісту зобов'язання. Саме обов'язки позикодавця (банку) є визначальними для встановлення здійснення господарської операції, що є предметом податкового контролю.

Аналізуючи норми Цивільного кодексу України, з огляду на приписи податкового законодавства, а саме: підпункт 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що пов'язаність осіб визначається в момент надання сум кредитів (позик). Тобто пов'язаність осіб для податкового контролю визначається моментом виконання кредитного договору з боку сторони, що надає позику, оскільки саме цей момент виконання договору має вплив для цілей оподаткування. Аналіз податкового закону свідчить, що обов'язок платника податку нарахувати податкові зобов'язання ставиться залежно від такої умови як початок використання товарів (послуг, необоротних активів в господарській діяльності), тобто товари мають бути фактично отримані платником податку.

Дослідивши дійсні правовідносини, що виникли між позивачем та ТОВ "БІГБОКС", колегія суддів наголосила, що останні не підпадають під визначення контрольованих.

Норми діючого законодавства не встановлюють заборони для зміни кредитора в кредитних зобов'язаннях та не встановлюють обмеження щодо суб'єктного складу правочинів із відступлення прав вимоги боргу. Будь-яка особа може передати свої права за правочином іншій особі шляхом укладення договору про відступлення прав вимоги. При цьому, первинний кредитор може відступити не всі права за правочином, а тільки ті права, що існували на момент відступлення цих прав.

За висновками апеляційного суду, правовідносини між позивачем та ТОВ "БІГБОКС", які виникли у зв'язку з укладенням останнім низки договорів відступлення права вимоги за кредитними договорами, не були опосередковані кредитними відносинами, оскільки це визначено для встановлення критерію пов'язаності, а були зумовлені виплатою заборгованості - саме такою термінологією визначені договірні відносини. Таким чином, ТОВ "БІГБОКС" набув статусу кредитора згідно з пунктом 14.1.95 Податкового кодексу України, проте, не позикодавця. Не відбулася повна заміна сторони у кредитному зобов'язані, оскільки частину зобов'язання із надання коштів у кредит ПАТ "Сбербанк" вже виконало.

ТОВ "БІГБОКС", набувши право вимоги сплати грошових коштів, що вже були заборгованістю минулих періодів, не стало на місце первісного кредитора, тобто не набуло і прав і обов'язків одночасно. Наведене підтверджується матеріалами справи, з яких чітко вбачається, що ТОВ "БІГБОКС" набуло в правовідносинах лише права по поверненню заборгованості.

Колегія суддів дійшла висновку, що пов'язаними є особи які фактично уклали та виконали кредитний договір. Подальша заміна кредитора-позикодавця на іншого кредитора, який пов'язаний із підприємством за іншими ознаками, не вплине на податковий облік, бо сума позики все одно не відповідатиме критеріям коригувань. Така правова підстава, як заміна кредитора у зобов'язанні, не зумовлює факту пов'язаності між особами, оскільки не передбачена положеннями Податкового кодексу України. При передачі первісним кредитором прав за кредитним договором не відбувається зміна його статусу як особи, яка безпосередньо надала такий кредит. У свою чергу, новий кредитор, який придбав права вимоги стосовно кредиту, не може вважатися особою, яка надала кредит.

З огляду на те, що відповідач зробив висновки про пов'язаність осіб (позивача та ТОВ "БІГБОКС") на підставі вищевказаних договорів, оцінку яким надано у справі № 816/127/18, та з огляду на встановлені обставини у справі № 816/127/18, суд дійшов висновку щодо помилковості висновків контролюючого органу про наявність критерію "пов'язаності" між ПАТ "Дика Орхідея, Україна" та ТОВ "БІГБОКС" у 2016 році, визначеного підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Щодо правовідносин між позивачем та ТОВ "РозТех" суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки від 26.12.2017 № 1749/16-31-14-09-09/33781592 зазначено, що загальний обсяг господарських операцій платника податків з ТОВ "БІГБОКС", проведених у 2016 році, складає 17958437,11 грн та з ТОВ "Розтех" - 65984104,45 грн, що перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими, визначеному підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Відповідачем зазначено, що річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 звітний рік, складає 134083 млн. грн, що перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом другим підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Кодексу.

В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що вищевказані господарські операції, здійснені платником податків з ТОВ "БІГБОКС" та ТОВ "РозТех", визнаються контрольованими згідно з підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Кодексу (що діяв у 2016 році із змінами, внесеними Законом України від 15.07.2015 № 609-VІІІ) /т. 1 а.с. 23/.

Висновки зроблені відповідачем з урахуванням укладення наступних договорів:

26.08.2010 між ТОВ "Дика Орхідея" та ЗАТ "Дика Орхідея, України" укладено договір позики, згідно з умовами якого позикодавець надає позичальнику позику у відповідному розмірі, а позичальник зобов'язується повернути суму позики та відсотки на суму позики у строки та в порядку, передбаченому цим договором /а.с. 127/;

14.01.2013 між ТОВ "РозТех" та ТОВ "Дика Орхідея, Україна" укладено договір поставки товару № 14-01/13 та додаткові угоди до нього /т. 1 а.с. 131-132/;

22.04.2013 між ТОВ "РозТех" та ТОВ "Дика Орхідея, Україна" укладено договір поставки товару № 01/RUS-UK та додаткові угоди до нього /т. 1 а.с. 130/;

12.01.2015 між ТОВ "Дика Орхідея" (цедент) та ТОВ "РозТех" (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги № б/н, за умовами якого цедент (первісний кредитор) передає цесіонарію (новому кредитору) своє право вимоги основного боргу та відсотків (неустойки тощо), зокрема за договором позики від 26.08.2010 № б/н /т. 1 а.с. 128-129/.

При цьому в акті перевірки та у письмових поясненнях /т.1 а.с.211-215, 216-219/ відповідачем зазначено, що додатково під час перевірки встановлено здійснення з ТОВ "РозТех" операцій не тільки з нарахування відсотків по позиці (178473,48 грн), але й імпорту на суму 14583980,88 грн та експорту товарів на суму 51221650,09 грн. У зв'язку з чим контролюючий орган порахував загальну суму господарських операцій з ТОВ "РозТех" - 65984104,45 грн.

Правовідносини, що склалися між позивачем та ТОВ "РозТех" щодо сплати основного боргу та відсотків (неустойки тощо) за вищевказаними договорами позики та відступлення права вимоги, також, як і правовідносини з ТОВ "БІГБОКС" за договором відступлення права вимоги та вищезазначеними договорами, регулюються, зокрема цивільним законодавством, а саме: приписами статей 510, 512, 514, Главою 71 Цивільного кодексу України.

При цьому, умови договору відступлення права вимоги, укладеного з ТОВ "РозТех", також передбачають, як і умови укладеного з ТОВ "БІГБОКС" договору відступлення права вимоги, сплату лише ПАТ "Дика Орхідея, Україна" основного боргу та відсотків (неустойки тощо), за відсутністю обов'язку як ТОВ "БІГБОКС", так і ТОВ "РозТех" надання кредиту (позики) позивачу, тобто зумовлені лише виплатою заборгованості.

Отже, з огляду на вищезазначені висновки суду та матеріали справи, суд дійшов висновку щодо помилковості висновків контролюючого органу про наявність критерію "пов'язаності" між ПАТ "Дика Орхідея, Україна" та ТОВ "РозТех" у 2016 році, визначеного підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

За доводами відповідача, оскільки наявний факт пов'язаності позивача з ТОВ "РозТех" у 2016 році відповідно до абзацу 9 підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (перевищення суми кредитів над власним капіталом більш ніж у 3,5 рази), тому вартісний критерій для всіх господарських операцій визначається відповідно до норм підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Таким чином, з урахуванням того, що суд дійшов висновку про те, що позивач з ТОВ "РозТех" у 2016 році не є пов'язаними особами відповідно до абзацу 9 підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тому відсутні правові підстави для застосування норм підпунктів 39.2.1.1, 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та, відповідно, відсутній обов'язок позивача подавати звіт про контрольовані операції у 2016 році.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і дійшов висновку, що твердження контролюючого органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача суперечать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

З урахуванням викладено, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2018 № 0000911409.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" (майдан Володимирський, 16/1, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 33781592) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 23.01.2018 № 0000911409.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39461639) на користь Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" (майдан Володимирський, 16/1, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 33781592) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6201,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 23.07.2018.

Суддя Т.С. Канигіна