Рішення

від 16.07.2018 по справі 826/4555/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 16 липня 2018 року                      № 826/4555/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (далі – позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача щодо зняття з обліку та припинення Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006 між позивачем та ТОВ «Дніпро-Плаза» (код ЄДРПОУ 33830052), відновлення реєстрації Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006 між позивачем та ТОВ «Дніпро-Плаза» (код ЄДРПОУ 33830052). В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем всупереч встановленим законодавством вимогам знято з обліку і припинено Договір про спільну діяльність №1 від 30.03.2006, а посилання на скасоване свідоцтво платника ПДВ позивача є безпідставним. Оскільки свідоцтво, на яке посилається відповідач належить Державному комунальному підприємству по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо». З 10.04.2008 державним реєстратором була проведена реєстраційна дія щодо зміни найменування вказаної юридичної особи на Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо». Свідоцтво позивача, правонаступника Державного комунального підприємства по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо», після перереєстрації є дійсним, статут платника ПДВ у позивача не припинявся. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, будь-яких пояснень чи заперечень проти позову не надав. З урахуванням вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 13.07.2017), за згодою сторін суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи. При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2008 №502 «Про вдосконалення діяльності Державного комунального підприємства «Плесо» Державне комунальне підприємство по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо» перейменовано у Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», про що внесено реєстраційний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.04.2008 за №10741050004025485. Зміна найменування юридичної особи також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №454540. Згідно свідоцтва №200040018 Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» зареєстроване платником ПДВ з 13.10.1997, дата дії свідоцтва – 19.04.2012. Між тим, до реєстрації зміни найменування юридичної особи, 30.03.2006 між Державним комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо» та ТОВ «Дніпро-Плаза» (код ЄДРПОУ 33830052) укладено Договір про спільну діяльність №1 від 30.03.2006. Згідно з умовами цього Договору, сторони, враховуючи свої статутні завдання, зобов'язались об'єднати свої зусилля, вклади та капітали, що належать сторонам на відповідних правових титулах, без створення юридичної особи для досягнення спільних господарських цілей та з метою покращення екологічного становища внутрішніх водоймищ міста Києва, вести спільну діяльність, передбачену цим Договором. У відповідності до пунктів 7.1, 7.2 Договору, строк дії Договору починає свій перебіг з моменту, визначеному п.7.1 Договору та діє до завершення виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань в межах цього Договору та/або змінах до нього. Позивач звернувся до відповідача із запитом від 29.12.2016 №3925 щодо перебування на обліку Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006 (далі також - ДСД). Відповідач на вказаний запит надав відповідь листом від 16.01.2017 №1029/10/26-59-08-01-23, якою повідомив позивача про зняття з обліку і припинення ДСД з 28.07.2016. Позивач повторно звернувся до відповідача із листом від 31.01.2017 №31/01/17, в якому просив надати копію рішення чи іншого документу, ні підставі яких було знято з обліку ДСД. Листом від 06.02.2017 №1247/Н/26-59-08-01-22 відповідач вказав, як на підставу для зняття з обліку ДСД, про анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача та те, що станом на 06.02.2017 Державне комунальне підприємство по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо» знаходиться у стані припинено (ліквідовано закрито) від 28.07.2016. Позивач вважає, що відповідач припустився помилки не врахувавши те, що скасоване свідоцтво належало Державному комунальному підприємству по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо», а у позивача, як його правонаступника, свідоцтво дійсне та не скасоване. Відтак, рішення про зняття з обліку та припинення Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006 протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, отже підлягає скасуванню. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг. Згідно підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються, зокрема, передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення. У відповідності до пункту 64.6 статті 64 Податкового кодексу України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Між тим, згідно пункту 67.4 статті 67 Податкового кодексу України договори про спільну діяльність, договори управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку. Під «припиненням договору про спільну господарську діяльність» пропонується розуміти припинення зусиль учасників (суб'єктів господарських правовідносин), спрямованих на виконання визначених договором зобов'язань, у зв'язку з припиненням строку дії договору, досягненням спільної господарської (комерційної та/або некомерційної) мети або у зв'язку з настанням інших обставин, за яких досягнення спільної господарської мети стало неможливим. Як передбачено розділом 7 Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на те представниками та скріплення печатками Сторін, нотаріального посвідчення та реєстрації в Державному реєстрі правочинів (пункт 7.1). Строк дії цього Договору починає свій перебіг з моменту, визначеному у п.7.1 цього Договору. Цей договір діє до завершення виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань в межах цього Договору та/або змінах до нього, що є його невід'ємною частиною і мають юридичне значення, які підписуються уповноваженими на те представниками та скріплюються печатками Сторін, посвідчуються нотаріально та реєструються в Державному реєстрі правочинів. Згідно пункту 7.7 Договору, якщо інше прямо не передбачено Договором або чинним законодавством в Україні законодавством, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, що оформлюється в письмовій формі. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що жодна із сторін Договору про спільну діяльність не виявила бажання щодо припинення чи розірвання договору. В підтвердження дійсності договору до матеріалів справи долучено копію листа від 12.05.2017 №1432, в якому позивач пропонує ТОВ «Дніпро-Плаза» робочу зустріч з питання визначення пріоритетності напрямків або розподілу результатів (прибутку) від діяльності, визначеної Договором про спільну діяльність №1 від 30.03.2006. Зокрема, у листі зазначено, що загальна сума фінансування за договором становить 23  800  000,00 грн., згідно наявних на підприємстві платіжних доручень ТОВ «Дніпро-Плаза» перераховано 22  650  000,00 грн. В свою чергу, позивачем продовжуються роботи з організації розробки проектно-кошторисної документації по передбачених пунктом 1.2 Договору проектах та проводяться відповідні підготовчі заходи. У відповідь на вказаний лист, ТОВ «Дніпро-Плаза» повідомлено, що останній не заперечує проти проведення робочої зустрічі та запропоновано створити робочу групу з представників обох Сторін для проведення звірки по Договору. З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що вказаними документами підтверджується продовження виконання Сторонами умов ДСД, питання щодо розірвання чи припинення ДСД сторонами не розглядалось. В матеріалах справи відсутні також докази розірвання, припинення чи визнання недійсним ДСД в судовому порядку. Строк дії ДСД ще не закінчився відповідно до умов договору, оскільки як вбачається з матеріалів справи Сторони не досягли мети, для якої він був укладений та Сторонами продовжується виконання умов Договору. Належних та допустимих доказів в спростування зазначеного відповідачем не надано. Разом з тим, у листі стосовно повідомлення про зняття з обліку та припинення ДСД відповідач, посилаючись на наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2015 № 747 та Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, вказав про анулювання реєстрації платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.08.2009) та знаходження Державного комунального підприємства по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо» знаходиться у стані припинення від 28.07.2016. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 31.08.2015 № 747 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.09.2015 за № 1113/27558, передбачений перелік підстав для зняття з обліку договорів про спільну діяльність та договорів управління майном доповнено новою підставою – анулювання реєстрації платником ПДВ за умови відсутності грошових зобов'язань і податкового боргу або після їх погашення (для договорів про спільну діяльність та договорів управління майном). В той же час, як встановлено судом, Державне комунальне підприємство по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо» було перейменоване ще 10.04.2008 та правонаступником якого являється позивач. Згідно наявної копії свідоцтва № свідоцтва №200040018 Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» зареєстроване платником ПДВ з 13.10.1997, індивідуальний податковий номер 235051526146, дата дії свідоцтва – 19.04.2012. Більш того, відповідно до довідки №1 з реєстру платників ПДВ форми №2-ДР від 24.03.2017, свідоцтво №200040018 платника ПДВ позивача є дійсним та не анульоване. Водночас, відповідачем жодними доказами не підтверджено анулювання свідоцтва платника ПДВ, що стало підставою для зняття з обліку ДСД, в спростування поданих позивачем документів відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б, що Сторони Договору перебувають в стані припинення. Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Враховуючи, що обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Разом з тим, частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Необґрунтованість рішення є підставою для його скасування, якщо під час розгляду справи в суді не встановлено фактичних обставин, що надають можливість прийняття оскаржуваного рішення. Суд звертає увагу, що під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів та не спростовано обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду зі вказаними позовними вимогами. З урахуванням викладеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення щодо зняття з обліку та припинення Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006 та, у відповідності до пункту 63.11 статті 63 Податкового кодексу України, пункту 13.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відновлення реєстрації платника податку на додану вартість - Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006, укладеного між позивачем та ТОВ «Дніпро-Плаза» (код ЄДРПОУ 33830052). Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ВИРІШИВ: Адміністративний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо зняття з обліку та припинення Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006, укладеного між позивачем та ТОВ «Дніпро-Плаза» (код ЄДРПОУ 33830052). Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві вчинити дії щодо відновлення реєстрації платника податку на додану вартість - Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006, укладеного між позивачем та ТОВ «Дніпро-Плаза» (код ЄДРПОУ 33830052). Стягнути на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (код ЄДРПОУ 23505151), сплачений ним судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Стягувач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 23505151, вул.Сім'ї Хохлових, 15, корпус А, офіс 3, Київ. 04119). Боржник: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39561761, вул.Багговутівська, 26, Київ, 04107). Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                                    Є.В. Аблов