Рішення

від 19.07.2018 по справі 923/501/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року Справа № 923/501/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Контакт", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісон", м. Херсон

про стягнення 23614 грн. 41 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

Позивач (ТОВ "Текстиль-Контакт", м. Київ, код ЄДРПОУ 32043747) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача (ТОВ "Вісон", м. Херсон, код ЄДРПОУ 24751320) 23614 грн. 41 коп. заборгованості за договором № 150 від 22.01.2018, з яких 20142 грн. 46 коп. основного боргу, 2234 грн. 99 коп. пені, 667 грн. 74 коп. річних, 569 грн. 22 коп. інфляційних, а також відшкодувати 1762 грн. сплаченого судового збору.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо проведення повної та своєчасної оплати вартості товару.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.06.2018, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачеві запропоновано надати суду відзив, інші заяви та клопотання (за наявності), явка уповноважених представників сторін - за бажанням.

В судове засідання, призначене на 19 липня 2018 року уповноважені представники не прибули.

Направлену на адресу відповідача копію ухвали суду про відкриття провадження у справі повернуто відділенням поштового зв'язку (ф.20), із зазначенням причини повернення: "за закінченням встановлено строку зберігання". Цей лист та довідку залучено судом до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, суд розглянув справу по суті за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

в с т а н о в и в:

На підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 150 від 22 січня 2018 року позивач (продавець) зобов'язався відвантажити товар, а відповідач (покупець) прийняти цей товар і здійснити його оплату на умовах, передбачених цим договором.

На виконання договірних зобов'язань, позивач відвантажив відповідачу наступний товар.

Дата поставкиНа підставі документівТоварНа суму, гри.

22.01.2018Видаткова накладна №1201 від 22.01.2018Плащовка14 711, 59

22.01.2018Видаткова накладна №1134 від 22.01.2018 Підкладковітканини6 384,00

на загальну суму 20142 грн. 46 коп., який відповідачем був прийнятий належним чином .

В ході проведення перевірки взаємних розрахунків за договором позивачем була виявлена дебіторська заборгованість станом на 29.05.2018 у розмірі 20142 гри. 46 коп., яка виникла у зв'язку з нездійсненням відповідачем повної оплати за поставлений товар на підставі видаткових накладних № 1201 від 22.01.2018 та № 1134 від 22.01.2018.

Згідно з п. 2.1. договору покупець повинен повністю здійснити оплату товару протягом 5 (п'яти) днів з дати його поставки.

З урахуванням приписів статті 549 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції.

У відповідності з п. 3.2. договору за прострочення оплати товару покупець на вимогу продавця зобов'язаний сплатити його суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також сплатити 10% річних від простроченої суми.

Позивач, посилаючись на приписи ст. 549 ЦК України, нарахував та просить стягнути з відповідача 569 грн. 22 коп. інфляційних втрат за період 29.01.2018 до 29.05.201.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті товару, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 29.01.2018 по 29.05.2018 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, розмір якої складає 2234 грн. 99 коп.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані відповідачеві річні за ставкою 10 % (у відповідності до п. 3.2 договору). Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку розмір річних складає 667 грн. 74 коп.

З          метою досудового врегулювання спору позивачем були направлені на адресу відповідача претензії за № 275 від 05.03.2018 та № 368 від 02.04.2018 (а.с. 16-19), які залишені відповідачем без відповіді та реагування.

У відповідності до положень ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки покупець зобов'язується прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до норми ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Розрахунки пені, інфляційних втрат та річних судом досліджено, визнано такими, що проведені у повній відповідності з вимогами чинного законодавства.

Відповідач доказів погашення боргу або обґрунтованих належними доказами заперечень по суті заявленої вимоги суду не надав.

Зважаючи на викладені обставини, доведення належними та допустимими доказами фактів договірних відносин між сторонами і поставки товару, наявність боргу та відсутність доказів його погашення, господарський суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору в розмірі 1762 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-240 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісон", м. Херсон, вул. Радянська, 48, код ЄДРПОУ 24751320, рахунки невідомі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Контакт", м.Київ, вул. Сортувальна, 2, р/рах. 26008962507701 в ПАТ ПУМБ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 32043747, - 20 142 (двадцять тисяч сто сорок дві) гривні 46 копійок основного боргу, 2 234 (дві тисячі двісті тридцять чотири) гривні 99 копійок пені, 667 (шістсот шістдесят сім) гривень 74 копійок річних, 569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 22 копійки інфляційних втрат, а також 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні судового збору.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Відповідно до частин 1 та 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

          Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

          Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 24.07.2018.

          Суддя                                                   Н.О. Задорожна