Постанова
від 18.07.2018 по справі 909/312/18
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2018 р. Справа № 909/312/18

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Малех І.Б.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Шкребій А.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська горілчана компанія", за вих. № 78 від 05.06.2018 (вх. № ЛАГС 01-05/1778/18 від 13.06.2018)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2018, суддя Скапровська І.М., повний текст складено 22.05.2018

у справі № 909/312/18

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Скоуп" (надалі ТзОВ "Медіа Скоуп"), м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська горілчана компанія" (надалі ТзОВ "Карпатська горілчана компанія"), м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 123 156,00 грн.

за участю учасників справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

16.04.2018 ТзОВ "Медіа Скоуп" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ "Карпатська горілчана компанія" про стягнення заборгованості в сумі 123 156,00 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2018 у справі № 909/312/18 позовні вимоги задоволено. Стягнуто ТзОВ "Карпатська горілчана компанія" на користь ТзОВ "Медіа Скоуп" 123 156,00 основного боргу та 1 847,34 судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що сума основного боргу підтверджується матеріалами справи, в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТзОВ "Карпатська горілчана компанія" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було задоволено клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач мав намір озвучити свою пропозицію щодо погашення заборгованості частинами, так як ТзОВ "Карпатська горілчана компанія" станом на сьогоднішній день перебуває у скрутному фінансовому становищі. Про те, що товариство має намір погасити усю заборгованість перед позивачем підтверджується частковою оплатою на суму 11 000,00 грн., які були сплачені після винесення судом рішення.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. У відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/3841/18 від 26.06.2018).

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

15.05.2017 між ТзОВ "Медіа Скоуп" (виконавець) та ТзОВ "Карпатська горілчана компанія" (замовник) було укладено договір про надання послуг №2170515, згідно з умовами якого виконавець на замовлення замовника надає йому за плату рекламні послуги та/або послуги, які хоч і не є рекламними, але спрямовані на популяризацію найменування, знаку для товарів та послуг або логотипу замовника, включаючи послуги з розробки, виготовлення, підготовки, обробки та технічної адаптації матеріалів перед їх розміщенням на майданчику, створення Інтернет - ресурсів, а також інші супутні роботи та послуги (надалі-послуги), а замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги відповідно до умов договору (а.с. 11-16).

Пунктами 4.1 та 4.2 договору сторони погодили, що ціну договору складає загальна вартість послуг, що будуть надані в рамках цього договору. Загальні умови оплати, визначення остаточної вартості послуг та порядок розрахунків встановлюється сторонами в додатках до цього договору з літерною нумерацією. Вартість конкретних послуг та умови їх оплати встановлюються сторонами в додатках до цього договору з цифровою нумерацією.

Якщо інше не буде узгоджено у додатках до цього договору, замовник оплачує послуги виконавця упродовж 15 календарних днів з підписання акту здачі-прийому виконаних робіт (п.4.3 договору).

15.05.2017 між сторонам підписано додатки № 1, №2, №3 до договору про надання послуг №2170515 від 15.05.2017 (а.с. 22-25).

Відповідно до п. 5 додатку №3 до договору загальна вартість послуг за цим додатком, яка включає в себе вартість авторських прав, становить 416 667,00 грн., крім того ПДВ 83333,40 грн., разом з ПДВ - 500 000, 40 грн.

Вартість послуг першого етапу надання послуг (включаючи вартість авторських прав) становить разом з ПДВ - 100 000,40 грн., вартість послуг другого етапу надання послуг (включаючи вартість авторських прав) становить разом з ПДВ - 400 000,00 грн. (п.5.1, п.5.2 додатку № 3 до договору).

Пунктом 6 цього додатку передбачено, що замовник здійснює оплату послуг виконавця у наступні терміни: - у термін до 30.05.2017 замовник сплачує виконавцеві вартість першого етапу послуг; - у термін до 30.06.2017 замовник сплачує виконавцеві вартість другого етапу послуг.

На виконання зобов'язань до додатку № 3 до договору виконавцем були надані послуги, а замовником були прийняті на загальну суму 500 000,40 грн., що підтверджується актами надання послуг №115 від 30.06.2017, №193 від 14.09.2017 та №229 від 31.10.2017, які підписані та скріплені печатками обох сторін без будь-яких зауважень (а.с. 26-28).

Проте, замовник свої зобов'язання щодо вчасної оплати виконав неналежним чином, за отримані послуги розрахувався частково на суму 376 844,40 грн. В результаті чого у відповідача перед позивачем виник борг в розмірі 123 156,00 грн.

Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Стаття 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 1, ч.7 ст. 193 ГК України).

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, п. 6 додатку № 3 до договору сторони погодили терміни оплати вартості першого етапу наданих послуг до 30.05.2017 на суму 100 000,40 грн. та другого етапу до 30.06.2017 на суму 400 000,00 грн.

Факт надання позивачем даних послуг підтверджується підписаними сторонами актами послуг (а.с. 26-28).

Проте, відповідачем послуги оплачені не в повному обсязі, лише частково на суму 376 844,40 грн.

Доказів оплати решти суми в розмірі 123 156,00 грн., станом на момент винесення судом рішення, відповідачем не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 123 156,00 грн. є документально обґрунтованою, відповідно правомірно задоволена судом першої інстанції.

Що стосується заперечень відповідача, які зводяться до посилань на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме безпідставного незадоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для подання відзиву на позовну заяву та розгляд самої справи за відсутності представника відповідача, то такі доводи не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 19.04.2018 було вирішено питання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено до розгляду на 17.05.2018. Одночасно суд встановив відповідачу строк до 07.05.2018 для подання відзиву на апеляційну скаргу та доказів щодо заперечення позову. А також суд надав можливість відповідачу подати суду обґрунтовану заяву проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 2-3).

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, дана ухвала суду була отримана відповідачем 24.04.2018 (а.с. 32).

Проте, відповідач, у строк визначений судом, вимоги ухвали суду не виконав, відзиву з відповідними доказами та заяву щодо заперечення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження суду не подав. Натомість 15.05.2018 надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити в судове засідання явку уповноваженого представника ОСОБА_2, оскільки він перебуває у відрядженні (а.с. 33).

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, здійснення представництва інтересів юридичної особи не обмежено певним колом осіб, а також те, що відповідач не був позбавлений можливості виконати вимоги ухвали суду від 19.04.2018. і подати суду до судового засідання письмовий відзив та всі заперечення проти позову.

Частиною 4 ст. 252 ГПК України передбачено, що перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин .

Всупереч наведеній нормі права, відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не було наведено поважних причин щодо неможливості у визначені судом строки подати витребувані докази. А відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника не є тією обставиною, оскільки здійснення представництва інтересів юридичної особи не обмежено певним колом осіб.

Беручи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає, що останній мав час та можливість подати витребувані судом докази, однак таким правом не скористався. Відповідно суд першої інстанції, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору та, сприяючи своєчасному поновленню порушеного права, правомірно розглянув справу за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 178 ГПК України.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, апеляційна інстанція не вбачає в діях місцевого господарського суду порушення норм процесуального права, оскільки дані дії узгоджуються з вимогами ст.ст.247-252 ГПК України.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

В свою чергу позивачем належними та допустимими доказами підтверджено свої позовні вимоги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2018 у справі №909/312/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбаченні ст.288 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді І.Б. Малех

ОСОБА_1

СудЛьвівський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення18.07.2018
Оприлюднено24.07.2018
Номер документу75452959
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —909/312/18

Постанова від 18.07.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кравчук Наталія Миронівна

Ухвала від 02.07.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кравчук Наталія Миронівна

Ухвала від 26.06.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кравчук Наталія Миронівна

Ухвала від 18.06.2018

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кравчук Наталія Миронівна

Рішення від 17.05.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Скапровська І.М.

Ухвала від 19.04.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Скапровська І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні