Постанова

від 19.07.2018 по справі 916/3053/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3053/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Одеської області, ухваленого 20.03.2018 о 13:55 год., суддею Цісельським О.В., м. Одеса, повний текст складено 26.03.2018

у справі № 916/3053/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Довженка-6А

про стягнення 274983,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі ПАТ Нафтогаз України ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Довженка-6А (ОСББ Довженка-6А ) про стягнення з останнього 274983,55 грн., з яких: 163304,70 грн. - основного боргу, 55282,79 грн. - пені, 11472,11 грн. - 3% річних та 44923,95 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

30.10.2015 між ПАТ Нафтогаз України та ДП Наш Сервіс ПП ЖЕК Наш Дім укладено договір № 5145/15-ТЕ-23 постачання природного газу.

На виконання умов Договору, позивач передав у власність ДП Наш Сервіс ПП ЖЕК Наш Дім природний газ на загальну суму 276272,07 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

17.10.2016 року між позивачем, ДП Наш Сервіс ПП ЖЕК Наш Дім (первісний боржник) та ОСББ Довженка-6А (новий боржник) укладено договір про переведення боргу №М3997/16-23/ТЕ, відповідно до умов якого, за згодою ПАТ Нафтогаз України первісний боржник переводить на нового боржника борг, який виник у ДП Наш Сервіс ПП ЖЕК Наш Дім перед позивачем за договором № 5145/15-ТЕ-23 від 30.10.2015 в сумі 219172,07 грн., а ОСББ Довженка-6А приймає на себе борг у цьому зобов'язанні та замінює первісного боржника.

До нового боржника перейшли обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням ДП Наш Сервіс ПП ЖЕК Наш Дім своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 30.10.2015 М5145/15-ТЕ-23.

Позивач зазначив, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк, визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору, внаслідок чого за відповідачем утворився борг в сумі 163 304,70 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем, передбачених умовами договору обов'язків, позивач на підставі ст.ст. 611, 625 ЦК України нарахував 55282,79 грн. - пені, 11472,11 грн. - 3% річних та 44923,95 грн. - інфляційних втрат.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, ОСББ Довженко-6А частково сплачено суму заборгованості перед позивачем, що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями, а саме: № 91 від 28.11.2016 на суму 21 487,45 грн.; №189 від 14.03.2017р. на суму 4 297,49 грн.; №205 від 28.03.2017р. на суму 4 297,49 грн.; №263 від 04.05.2017р. на суму 4 297,49 грн.; №315 від 09.06.2017р. на суму 4 297,49 грн.; №352 від 03.07.2017р. на суму 4 297,49 грн.; №441 від 28.08.2017р. на суму 4 297,49 грн.; №478 від 12.09.2017р. на суму 4 297,49 грн.; №522 від 02.10.2017р. на суму 4 297,49 грн.; №578 від 06.11.2017р. на суму 4 297,49 грн.; №628 від 08.12.2017р. на суму 4 297,49 грн.; №664 від 05.01.2018р. на суму 4 297,49 грн.; №725 від 21.02.2018р. на суму 4 297,49 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.03.2018 позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 146114,74 грн. основного боргу (з урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу), 11472,11 грн. - 3% річних, 44923,95 грн. - інфляційних, 1500 грн. - пені та 3866,95 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 5145/15-ТЕ-23 від 30.10.2015 постачання природного газу.

При цьому суд, у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов даного договору, зменшив розмір пені та встановив її в розмірі 1500,00 грн., оскільки стягнення вказаної суми пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення з ОСББ Довженка-6А 55282,79 грн. пені, ПАТ Нафтогаз України звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною. скаргою.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягала стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконання зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідком порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При зменшені розміру пені суд мав врахувати майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які беруть участь у зобов'язанні. Крім того, суд повинен був надати належну правову оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування своїх позицій, щодо наявності чи відсутності збитків.

Суд не мав права застосовувати до спірних правовідносин положення ст. 233 ЦК України, не з'ясувавши всіх обставин, з'ясування яких передбачене згаданою нормою.

Господарський суд при вирішенні питання щодо зменшення пені повинен був об'єктивно оцінити докази, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача.

Нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконанням зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання представник відповідача, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною першою ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції в даному випадку переглядає рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2018 лише в частині зменшення розміру пені з 55282,79 грн. на 1500,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 467/1346/15-ц.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія зазначає, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача неустойку за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 5145/15-ТЕ-23 від 30.10.2015 постачання природного газу в сумі 55282,79 грн.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що позивачем не надано до суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов даного договору.

Тому користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, судова колегія вважає правомірним рішення суду першої інстанції про можливість зменшення розміру пені з 55282,79 грн. на 1500,00 грн.

Доводи скаржника про спричинення відповідачем йому збитків, шляхом невиконанням ОСББ Довженка 6-А у встановлені строки зобов'язань за договором, судова колегія до уваги не приймає, оскільки ПАТ Нафтогаз України не надано належних доказів завдання йому збитків відповідачем.

Крім того, судовою колегією приймається до уваги наступне.

Відповідачем здійснювались заходи щодо погашення заборгованості згідно графіків. На суму заборгованості нараховано 11472,11 грн. 3% річних та 44923,95 грн. інфляційних втрат, що також компенсує можливі негативні наслідки для кредитора.

Визначення розміру, на який зменшується нараховані штрафні санкції, є суб'єктивним правом суду, і в даному випадку ним було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи та матеріальний стан як відповідача так і позивача у даній справі.

Отже, доводи скаржника про те, що місцевим господарським судом не було враховано інтереси позивача судова колегія вважає безпідставними.

Рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2018 у справі № 916/3053/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2018 у справі № 916/3053/17 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України залишити без задоволення.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.

5. Повний текст постанови складено 23.07.2018

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна