Постанова

від 18.07.2018 по справі 916/437/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/437/18 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Іванов І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Одеської області від 16 квітня 2018 року

у справі № 916/437/18 (суддя Демешин О.А., м. Одеса, просп. Шевченка, 29)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Систем»

до ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 15 836,61 грн.,

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2, Ордер ХС № 047294, дата видачі : 01.03.18; ОВ "Оріон Систем";

Від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 209177, дата видачі : 02.07.18; ОСОБА_1 сільськогосподарська фірма "Вин-агро" у вигладі ТОВ;

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю „ОРІОН СИСТЕМ» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до НАУКОВО-ВИРОБНИЧА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА „ВИН-АГРО» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Відповідач) про стягнення 3% річних - 1586,30 грн., інфляційні збитки - 3327,02 грн., пеня - 10923,29 грн. з підстав неналежного виконання умов договору підряду.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором підряду № 06/06-1 від 06.06.2017 року, у зв'язку з чим позивачем нараховано за період прострочення по грошовому зобов'язанню (з 31.07.2017р. по 09.02.2018р.) три відсотки річних в сумі 1586,30 грн., та за період з 01.06.2017р. по 31.01.2018р. інфляційні збитки в сумі 3 327,02 грн.

В суді першої інстанції справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16 квітня 2018 року у справі № 916/437/18 (суддя Демешин О.А., м. Одеса, просп. Шевченка, 29) позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми "ВИН-АГРО" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (67450 Одеська обл., Роздільнянський р-н., с. Кучурган ЄДРПОУ 31137755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОРІОН СИСТЕМ» (01035, м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 10-12, офіс 89/6, код - 40095014) три відсотки річних в сумі 1586,30 грн., інфляційні збитки в сумі 3327,02 грн. пеню в сумі 10923,29 грн., 4581,00 грн. витрат на правничу допомогу та 1762,00 грн. витрат по судовому збору.

Рішення мотивовано тим, що зобов'язання боржника - НВСФ "ВИН-АГРО" ТОВ по оплаті основної суми боргу перед Позивачем були виконані лише 09.02.2018р., тому відповідач, згідно до приписів ч.2 ст. 625 ЦК України, повинен сплатити за період прострочення по грошовому зобов'язанню (з 31.07.2017р. по 09.02.2018р.) три відсотки річних в сумі 1586,30 грн., та за період з 01.06.2017р. по 31.01.2018р. інфляційні збитки в сумі 3 327,02 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 сільськогосподарська фірма «Вин-Агро» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у справі № 916/437/18 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОРІОН СИСТЕМ .

Крім того, апелянт просив проводити розгляд справи №916/437/18 за участю його представника.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

ТОВ ОРІОН СИСТЕМ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача НВСФ ВИН-АГРО у вигляді ТОВ заборгованості за договором підряду № 06/06-1 від 06.06.2017 р. у сумі 104 602, 74 грн. у тому числі 100 000 грн основного боргу. 493, 15 грн. - 3% річних, 4 109, 59 грн - пені. За результатами розгляду справи № 916/1790/17 від 11.10.2017 р. суддею Господарського суду Одеської області Степановою Л.В. було прийнято рішення про задоволення позову та стягнення з НВСФ ВИН-АГРО у вигляді ТОВ заборгованості у сумі 104 602, 74 грн., а також З 000 грн. витрат на правову допомогу та 1 600 грн. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Одеської області НВСФ ВИН-АГРО у вигляді ТОВ - 09.02.2018 р. було сплачено суму основного боргу - 100 000,00 грн. та 21.02.2018 р. платіжними дорученнями № 522, № 523, № 524, № 525 відповідно 4 109,59 грн. пені, 493,15 грн. 3-х % річних, 3 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1 600,00 грн. - судового збору.

В подальшому при апеляційному перегляді первісного позову (справа № 916/1790/17) ТОВ ОРІОН СИСТЕМ відмовився від позову та просив закрити провадження у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 22.02.2018 р. у справі №916/1790/17 рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. визнано нечинним, тобто таким, що немає юридичної сили.

Однак, попри сплату НВСФ ВИН-АГРО у вигляді ТОВ суми боргу Позивачу у повному обсязі, позивач повторно звернувся до суду з тих самих підстав, з яких раніше вже розглядався даний спір.

Скаржник вважає, що при розгляді справи № 916/437/18 судом було допущено порушення норм процесуального права. а зокрема відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Подача позовної заяви у спорі між тими самими сторонами за тим самим предметом та з тих самих підстав суперечить завданню і засадам господарського судочинства, та по суті є зловживанням процесуальними правами.

Крім того, апелянт вважає, що НВСФ ВИН-АГРО у вигляді ТОВ та ТОВ ОРІОН СИСТЕМ своїми конклюдентними діями, фактично змінили строк виконання основного зобов'язання і сплата відповідачем грошових коштів, заявлених до відшкодування Позивачем є належним виконанням зобов'язання.

Відповідно до платіжного доручення від 09.02.2018 р., а також платіжних доручень від 21.02.2018 р. НВСФ ВИН-АГРО у вигляді ТОВ сплатило на користь ТОВ ОРІОН СИСТЕМ суму основного боргу та заявлені штрафні санкції відповідно до узгоджених між сторонами домовленостей, чим виконало в повному обсязі свої зобов'язання в рамках договору між сторонами. Таким чином, нарахування штрафних санкцій за період, вказаний в позові від 01.03.2018 р. є безпідставним та таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Також скаржник зауважує, що три відсотки річних, інфляційні збитки та пеня є різновидом штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання, які вже були стягнуті рішенням судді Господарського суду Одеської області Степанової Л.В. від 11.10.2017 р. у справі №916/1790/17. Повторне стягнення вказаних сум суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Рішення за первісним позовом було винесено 11.10.2017 р., тобто фактично позивач мав об'єктивну можливість уточнити позовні вимоги та збільшити розмір штрафних санкцій, але не зробив цього.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю по справі №916/437/18 проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Відповідно до вимог ст.ст.240, 283 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 06.06.2017р. між ОСОБА_1 сільськогосподарською фірмою "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач, Замовник, НВСФ "Вин-агро") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" (позивач, Підрядник, ТОВ "ОРІОН СИСТЕМ") було укладено договір підряду №06/06-1 (далі договір) відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання зі своїх матеріалів та матеріалів Замовника, своїми силами та засобами виконати та здати у встановлений строк роботи з виготовлення і монтажу арочної оболонки із рулонної сталі, відповідно до проектної документації, технічного завдання, наданих Замовником та відповідно до кошторисної документації, узгодженої сторонами. Замовник зобов'язується своєчасно та в порядку, визначеному договором, прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1. договору).

Загальна вартість робіт за договором складає 815000,00грн. в тому числі ПДВ - 135833,33грн. Розрахунок загальної вартості робіт здійснено у кошторисній документації, що є додатком №2. Договірна ціна є динамічною та може змінюватися при зміні об'єму робіт. Оплата за договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів Замовником на поточний рахунок Підрядника. Замовник сплачує аванс протягом трьох діб з дати підписання договору - 20000,00грн. Протягом 3-х робочих днів з дати початку робіт на будівельному майданчику (підписання акту приймання-передачі будівельного майданчика, доставки матеріалів на будівельний майданчик), Замовник перераховує Підряднику платіж у розмірі 560000,00грн. Після виготовлення профілю та підготовки до монтажу Замовник сплачує Підряднику платіж у розмірі 200000,00грн. Остаточний розрахунок Замовник проводить протягом 3 трьох днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п.п. 2.1. - 2.3.3. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору при недотриманні Замовником строку оплати виконаних робіт, передбачених договором, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє в період порушення) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2017р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.8.1. договору).

На виконання умов договору, протягом червня 2017р. за зазначеним договором позивачем виконані роботи у повному обсязі та відповідно до акту приймання виконаних робіт форми КБ-2 від 26.06.2017р. та довідки КБ-3 про вартість робіт, виконані роботи були прийняті у встановленому порядку, підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками установ на загальну суму 815000,00грн.

В свою чергу, відповідач перерахував на користь позивача 715000,00грн., що встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2017 року по справі № 916/1790/17.

У зв'язку з наявністю несплаченої та простроченої заборгованості, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості 104 602,74 грн., з яких 100000,00 грн. - основний борг, 493,15 грн. - 3% річних; 4109,59 грн. пені за період з 30.06.2017р. по 31.07.2017р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.10.2017 у справі №916/1790/17 (суддя Степанова Л.В.). позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості за договором підряду №06/06-1 від 06.06.2017р. у сумі 104602,74грн. у тому числі 100000,00грн. основного боргу, 493,15грн. 3% річних, 4109,59грн. пені - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (67450, Одеська область, Роздільнянський район, с. Кучурган, код ЄДРПОУ 31137755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" (01035, м. Київ, вул. Златоустівська, 10-12, офіс 89/6, код ЄДРПОУ 40095014) 100000/сто тисяч/грн. 00коп. основного боргу, 493/чотириста дев'яносто три/грн. 15коп. 3% річних, 4109/чотири тисячі сто дев'ять/грн. 59коп. пені, 3000/три тисячі/грн. витрат на послуги адвоката, 1600/одна тисяча шістсот/грн. судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 року у справі №916/1790/17 у зв'язку з оплатою відповідачем заборгованості в повному обсязі апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2017 року у справі № 916/1790/17 - закрито, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" про відмову від позову задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2017 у справі №916/1790/17 визнано нечинним. Провадження у справі №916/1790/17 закрито.

13.03.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІОН СИСТЕМ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми "Вин-агро" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю 3% річних - 1586,30 грн., та пеню - 10923,29 грн. за період з 31.07.2017 року по 09.02.2018 року, а також інфляційні збитки - 3327,02 грн. за період з 01.06.2017 року по 31.01.2018 року.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Судовою колегією встановлено, що пунктом 2.3.3 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок замовник проводить протягом 3 робочих днів після підписання акту приймання-передачі робіт.

Акт приймання виконаних будівельних робіт сторонами підписано 26.06.2017 року, отже прострочення оплати за актом почалось з 30.06.2017 року.

Предметом справи №916/1790/17 було стягнення з НВСФ ВИН-АГРО у вигляді ТОВ на користь ТОВ "ОРІОН СИСТЕМ" 100000,00 грн. - основний борг, 493,15 грн. - 3% річних; 4109,59 грн. пені за період з 30.06.2017р. по 31.07.2017р.

Предметом даної справи є стягнення з НВСФ ВИН-АГРО у вигляді ТОВ на користь ТОВ "ОРІОН СИСТЕМ" інфляційних втрат за період з 01.06.2017 року по 31.01.2018 року, 3% річних - 1586,30 грн., та пеню - 10923,29 грн. за період з 31.07.2017 року по 09.02.2018 року - з моменту, який не охоплено рішенням суду по справі №916/1790/17, до моменту оплати основної заборгованості.

З цих підстав є необґрунтованими доводи апелянта про подвійне стягнення штрафних санкцій, які вже були стягнуті рішенням суду у справі №916/1790/17, та порушення норм процесуального права суду першої інстанції , а саме п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки вимоги у цій справі заявлені лише за той період, за який не заявлялась і не стягувалась заборгованість у справі №916/1790/17.

Отже, предмети позову у справі №916/1790/17 та № 916/437/18 є різними.

Також безпідставними є доводи скаржника про те, що рішення суду у справі №916/1790/17 визнано нечинним, а тому відсутня підстава для заявлення позову у даній справі.

Судова колегія зауважує що позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем умов договору підряду, а не на рішенні суду у іншій справі.

Відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, судова колегія доходить висновку про що позивач має право на нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені за період з моменту прострочення виконання зобов'язання до моменту повної сплати основної заборгованості, та таке нарахування не припиняється у зв'язку з винесенням судового рішення про стягнення з відповідача основної заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, судова колегія доходить висновку про вірність та обґрунтованість розрахунку.

Що стосується інфляційних втрат, позивачем здійснено невірний розрахунок, оскільки, по-перше, початком нарахування інфляції позивачем вказано у позовній заяві 01.06.2017 - тобто дату, станом на яку простроченої заборгованості ще не існувало. У розрахунку ціни позову, що міститься на а.с.26 також враховано індекс інфляції за червень 2017 року, що є необґрунтованим.

По-друге, за перерахунком суду, здійсненим за допомогою програми Законодавство , сукупний індекс інфляції за період з липня 2017 року по січень 2018 року становить 106,87902327, отже, інфляційні втрати за вказаний період складають 6 879,02 грн., а не 3 327,02 грн., як заявлено позивачем.

Однак, враховуючи приписи ч.2 ст.237 ГПК України, відповідно до яких при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги про стягнення інфляції, заявлені у позові, у сумі 3 327,02 грн.

Судова колегія, надавши оцінку доводам апелянта про те, що рішення за первісним позовом було винесено 11.10.2017 р., тобто фактично Позивач мав об'єктивну можливість уточнити позовні вимоги та збільшити розмір штрафних санкцій, але не зробив цього, зазначає, що збільшення позовних вимог є правом позивача, а не обов'язком.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4 581,00 грн. витрат на правничу допомогу, надавши в підтвердження понесених витрат договір №22/02 від 22.02.2018 року про надання правничої допомоги.

За вказаним договором, укладеним між ТОВ «ОРІОН СИСТЕМ» та Адвокатським об'єднанням "КОНСУЛ", АО "КОНСУЛ" були прийняті на себе зобов'язання з надання ТОВ "ОРІОН СИСТЕМ" правничої допомоги по підготовці матеріалів, представництву і захисту інтересів ТОВ "ОРІОН СИСТЕМ" в господарському суді Одеської області по справі за позовом ТОВ "ОРІОН СИСТЕМ" до НВСФ "ВИН-АГРО" ТОВ про стягнення пені, та 3% річних, інфляційних збитків за договором підряду №06/06-1.

За розрахунком вартості послуг правничої допомоги, при виконанні послуг адвокат АО КОНСУЛ витратив 6,5 год. на підготовку до справи та представництво інтересів замовника в суді.

На підтвердження перерахування ТОВ «ОРІОН СИСТЕМ» на користь АО "КОНСУЛ" вартості наданої правової допомоги, позивачем було надано суду платіжне доручення №1399 від 22.03.2018р. на суму 4581,00грн.

Представник апелянта надав письмові пояснення та усно пояснив в судовому засіданні 18.07.2018 року про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, мотивуючи це явним завищенням вартості послуг адвоката.

У п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено наступне.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Дослідивши обставини справи у сукупності, при вирішенні питання щодо розміру витрат послуг АО "КОНСУЛ", судова колегія враховує, що позовні вимоги у цій справі ґрунтуються на обставинах несвоєчасного виконання грошового зобов'язання відповідачем , встановлених у справі №916/1790/17, які не потребують доказування.

В свою чергу, розрахунок інфляційних витрат здійснений позивачем невірно, про що зазначено вище.

У зв'язку з викладеним, судова колегія вважає, що оплата правничої допомоги в сумі 4581,00грн., яка була фактично понесена позивачем, не є співмірною із ціною позову, категорією та складністю даної справи, у зв'язку з чим вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню відповідачем, до 1583 грн.

З огляду на викладене, судове рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення витрат на правничу допомогу, в решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 270, п.2 ч.1 ст. 275, ч.4 ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми Вин-Агро у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 16 квітня 2018 року у справі № 916/437/18 змінити в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Систем» 1583,00 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) грн. витрат на правничу допомогу.

В решті рішення господарського суду Одеської області від 16 квітня 2018 року у справі № 916/437/18 залишити без змін.

Доручити господарському суду Одеської області видати наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно з п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.07.2018 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М Принцевська