Постанова

від 21.06.2018 по справі 808/3709/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2018 рокусправа № 808/3709/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю. Семененко Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Ірклієнко Юрія Петровича

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2018 (суддя Прасов Олександр Олександрович, дата складання повного тексту 19.02.2018)

у справі № 808/3709/17

за адміністративним позовом ОСОБА_2

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Ірклієнко Юрія Петровича

про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

06.12.2017 ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" Ірклієнка Юрія Петровича , в якому просила:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Ірклієнка Ю. П. щодо застосування наслідків нікчемності правочину по перерахуванню ПрАТ "Запоріжсталь-АГ" з власного рахунку № 26509301698001 на банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 199 000 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Ірклієнка Ю. П. щодо не включення інформації про ОСОБА_2 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ Платинум Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Ірклієнка Ю. П. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_2, якій необхідно здійснити відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю не внесення позивача до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 р. у справі № 108/3709/17 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ПрАТ Запоріжсталь-АГ є клієнтами ПАТ Платинум Банк , мають відкриті рахунки в даній банківській установі. За договором поворотної фінансової допомоги ПрАТ Затюріжсталь-АГ 11.01.2017 на рахунок позивача перерахувало кошти в розмірі 199 000 грн. В подальшому банк віднесено до категорії неплатоспроможних. Відповідачем повідомлено ОСОБА_2 про нікчемність правочину по перерахуванню коштів на підставі договору поворотної допомоги. Судом встановлено, що операція з перерахування коштів на рахунок позивача мала місце одночасно з прийняттям Наказу № 2-Ф від 11.01.2017 Про заборону видаткових операцій , разом з тим, судом зазначено, що відповідачем не надано доказів того, що співробітники відділення банку були ознайомлені з даним наказом на момент вчинення операції з переказу коштів. Судом зазначено, що наказ про визнання правочинів нікчемними від 30.05.2017 не має всіх необхідних реквізитів, що свідчить про недотримання процедури визнання нікчемності правочинів. Дослідивши встановлені по справі суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено підстав вважати нікчемним правочин, укладений позивачем, а отже не включення позивача до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів, суперечить чинному законодавству.

Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Ірклієнком Ю. П. подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 р. у справі № 808/3709/17, та прийняти нову рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що у відповідності до положень ч.1 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не відшкодовує кошти, які надійшли 11.01.2017 від ПрАТ Запоріжсталь-АГ на рахунок позивача, відкритий в ПАТ "Платинум Банк", оскільки такі кошти надійшли під час здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Платинум Банк" та при забороні на видаткові операції, а тому відсутні підстави для включення позивача до реєстру (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Також скаржник звертає увагу, що відповідно до положень ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб для отримання відшкодування за вкладом фізичної особи, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб мають бути наявні дві умови а саме: особа має бути вкладником та повинна мати вклад, проте перераховані на рахунок позивача кошти не являються його власними коштами, тобто не являються вкладом, і, відповідно, позивач не є вкладником у розумінні Закону України систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Разом з тим, скаржник наполягає на тому, що вчинений ПрАТ Запоріжсталь-АГ та позивачем правочин є таким, що штучно створює обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування грошових коштів, які Фонд здійснює за рахунок державних коштів, і такі правочини, спрямовані на заволодіння державними коштами, є нікчемними згідно з п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ст.228 ЦК України.

Крім того, скаржник звертає увагу, що причиною звернення позивача до суду є, зокрема, підтвердження наявності юридичного факту та юридичних наслідків щодо правочину по перерахуванню ПрАТ Запоріжсталь-АГ коштів з рахунку № 26509301698001 на рахунки 6-ти фізичних осіб-клієнтів банку, у т. ч. і позивача, а тому зазначений спір за своєю правою природою є цивільно-правовим, а не адміністративним, і його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Водночас, відповідно до постанов Верховного Суду України від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14, від 16.02.2016 у справі №826/2043/15, від 14.06.2016 у справі № 826/4858/15, Верховний Суд України дійшов висновку, що на справи, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржене рішення суду першої інстанції цілком обґрунтованим та правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, 28.08.2013 між ПАТ "Платинум Банк" та ПрАТ Запоріжсталь-АГ укладено Договір № 26509301698001 банківського рахунку, згідно з яким останньому відкрито у ПАТ "Платинум Банк" поточний рахунок в національній валюті України та/або в іноземній валютах №26509301698001.

ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Платинум Банк" на підставі поданої ОСОБА_2 заяви/анкети-договору № 1-1-9PUQJN про приєднання до Договору про надання комплексу банківських послуг фізичним особам від 26.12.2016 (а. с.20).

29.12.2016 між ПрАТ Запоріжсталь-АГ (платник) та ОСОБА_2 (отримувач фінансової допомоги) укладено договір поворотної фінансової допомоги № 2, згідно з п.2.1 якого сума поворотної фінансової допомоги становить 199000 грн. (а. с.49-51).

10.01.2017 Правлінням НБУ прийнято рішення № 14-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" до категорії неплатоспроможних" (а. с.96).

Того ж дня Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 11.01.2017 № 85 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Платинум Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Платинум Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 11.01.2017 по 10.02.2017 включно (а. с.96).

11.01.2017 з рахунку ПрАТ Запоріжсталь-АГ у ПАТ "Платинум Банк" №26509301698001 на відкритий на ім'я ОСОБА_2 у ПАТ "Платинум Банк" рахунок НОМЕР_1 перераховано 199000 грн. у за платіжним дорученням № 2 від 11.01.2017 з призначенням платежу: "Перерахування безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору поворотної фінансової допомоги № 2 від 29.12.2016" (а. с.21, 23).

Разом з тим, 11.01.2017 Уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Платинум Банк" підписані та доведені до відома керівникам всіх структурних підрозділів Банку накази:

- № 2-Ф від 11.01.2017 "Про заборону видаткових операцій";

- № 3-Ф від 11.01.2017 "Про призупинення повноважень";

- № 5-Ф від 11.01.2017 "Про скасування довіреностей";

- № 6-Ф від 11.01.2017 "Про передачу документів, печаток, штампів та інших цінностей" (а. с.99-102).

23.02.2017 Правлінням НБУ прийнято рішення № 95-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк"".

24.02.2017 Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 743 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 24.02.2017 по 23.02.2019 включно, призначено Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Ірклієнка Ю. П. (а. с.45, 58, 70, 97).

30.05.2017 Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Ірклієнком Ю. П. видано наказ № 208-Л "Про встановлення нікчемності правочинів та внесення змін до переліку тимчасово обмежених операцій із виплатами коштів за рахунками вкладників", в якому, зокрема, встановлено, що правочини по перерахуванню ПрАТ Запоріжсталь-АГ з власного рахунку № 26509301698001 на рахунки 6-ти фізичних осіб-клієнтів банку (серед яких і Ключ Н. П.) є такими, що мають ознаки нікчемності, передбачених п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та виключено з переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду,, рахунки фізичних осіб-вкладників клієнтів Банку (серед яких і Ключ Н. П.) (а. с.106, 107).

Листами від 31.05.2017 та від 20.07.2017 Уповноважена особа Фонду повідомила ОСОБА_2 про нікчемність правочину по перерахуванню ПрАТ Запоріжсталь-АГ з власного рахунку № 26509301698001 на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 199000 грн. на підставі договору поворотної фінансової допомоги № 2 від 29.12.2016 з посиланням на приписи ст.36 та п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а. с.27, 28, 108).

З огляду на те, що відповідачем не включено ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду через те, що правочин (транзакція) з перерахування коштів на рахунок позивача, на думку відповідача, є нікчемним в силу приписів п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та не породжують виникнення у ОСОБА_2 права власності на грошові кошти в розмірі 199 000 грн., остання звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції встановив відсутність у Уповноваженої особи Фонду підстав для визнання нікчемною транзакції щодо списання коштів з відкритого у Банку розрахункового рахунку ПрАТ Запоріжсталь-АГ на рахунок позивача через відсутність доказів обізнаності співробітників відділення Банку щодо наявності Наказу №2-Ф від 11.01.2017 Про заборону видаткових операцій у день проведення такої транзакції (11.01.2017) та через недодержання відповідачем при виданні наказу від 30.05.2017 № 208-Л "Про встановлення нікчемності правочинів та внесення змін до переліку тимчасово обмежених операцій із виплатами коштів за рахунками вкладників" вимог Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 26.05.2016 № 826, та Порядку застосування (введення/зняття) тимчасового обмеження здійснення виплати відшкодування гарантованої суми коштів за вкладами вкладників неплатоспроможних банків, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 24.11.2016 № 2552, в частині зазначення необхідних реквізитів.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.1 ст.308 КАС України, апеляційний суд дійшов висновку про хибність позиції суду першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно з абз.1, 3 ч.1 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 № 4452-VI (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до абз.1, 2 ч.2 ст.26 Закону № 4452 вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (абз.1 ч.6 ст.26 Закону № 4452).

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами наведений у статті 27 Закону № 4452, за положеннями якої Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України Про банки і банківську діяльність , або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

При цьому за приписами п.п.2, 3 р.ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 09.08.2012 № 14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (в редакції на момент виникнення спірних відносин), Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону № 4452 Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів визначені у статті 52 Закону № 4452, за положеннями частини 1 якої кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній законом.

Отже, уповноважена особа ФГВФО наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду, на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду складається і затверджується Загальний реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат. І в такий Загальний реєстр можуть бути внесені зміни, які затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

Водночас, уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень наділена повноваженнями продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (п.п.3, 4 ч.2 ст.37 Закону № 4452).

Також відповідно до п.1 ч.4 ст.38 Закону № 4452 Фонд: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В свою чергу, у ч.2 ст.38 Закону № 4452 встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У ч.3 ст.38 Закону № 4452 наведені підстави нікчемності правочинів неплатоспроможного банку, згідно з п.7 якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Так, відповідач наполягає на тому, що операції по перерахуванню коштів з рахунку ПрАТ Запоріжсталь-АГ , відкритого в Банку, на рахунки шести фізичних осіб, у т. ч. і на рахунок ОСОБА_2, на підставі договорів поворотної фінансової допомоги в розмірі, що не перевищують суму граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановлену Законом № 4452, є нікчемними, оскільки вчинені фактично з метою отримання грошових коштів через фізичних осіб-отримувачів за рахунок виплат Фондом гарантування вкладів гарантованих сум. В той час як ПрАТ Запоріжсталь-АГ , як клієнт Банку, який на дату початку процедури виведення Банку з ринку на власному рахунку мав залишки коштів, фактично є кредитором Банку за відповідним договором банківського рахунку, який набув би права на їх отримання виключно в порядку черговості, встановленою ст.52 Закону № 4452 під час задоволення вимог кредиторів у ході ліквідації ПАТ Платинум Банк після продажу майна Банку.

Дії ж ПрАТ Запоріжсталь-АГ з перерахування коштів з власного рахунку на рахунки фізичних осіб, які при визнанні Банку неплатоспроможним отримали право на гарантоване відшкодування коштів Фондом, за твердженням відповідача, є діями, які спрямовані на збільшення витрат, пов'язаних з виведенням неплатоспроможного банку з ринку та фактичного надання Банком кредитору - юридичній особі, переваги перед іншими кредиторами, що свідчить про нікчемність такої операції у відповідності до п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452.

При цьому зазначені фізичні особи, на думку відповідача, не є вкладниками у розумінні Закону № 4452.

Апеляційний суд погоджується з такими доводами скаржника, беручи до уваги характер переказу коштів з рахунку ПрАТ Запоріжсталь-АГ на рахунок ОСОБА_2, відкритих в ПАТ Платинум Банк за договором поворотної фінансової допомоги від 29.12.2016, а також положення ст.ст.26, 52 Закону № 4452.

Так, аналіз вищенаведених положень Закону № 4452 свідчить, що у четверту чергу мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру саме вкладники.

За визначеннями, наведеними у ч.1 ст.2 Закону № 4452: вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Отже, під залученням грошових коштів розуміють тимчасово вільні кошти вкладників - фізичних та юридичних осіб, які мобілізовані банком на певних умовах і на певний термін чи до запитання. Ці кошти зберігаються на рахунках клієнтів-вкладників і використовуються відповідно до режиму рахунку і банківського законодавства. Метою проведення таких операцій є: залучення коштів для подальшого розміщення в активні операції; (надання фінансових послуг); залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов'язаннями.

Тобто грошові кошти мають надійти (для вкладника) до банку, через касу банку або з іншої фінансової установи тим самим збільшуючи ліквідність, а також зобов'язання Банку на суму залучених грошових коштів від вкладника.

На підтвердження залучення банківського вкладу від вкладника згідно з п.2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБ України від 01.06.2011 № 174, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за № 790/19528, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Між тим, позивачем не надано доказів щодо підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 до Банку. Статус вкладника позивача спростовується випискою по рахунку юридичної особи, з якої вбачається, що грошові кошти залучені Банком від юридичної особи (ПрАТ Запоріжсталь-АГ ) та надійшли на рахунок позивача 11.01.2017, після введення у Банку тимчасової адміністрації (10.01.2017) (а. с.23).

Отже, ОСОБА_2 не є владником, оскільки грошові кошти Банком від позивача не залучені, а надані в якості фінансової допомоги від ПрАТ Запоріжсталь-АГ , в зв'язку з чим відсутня умова безпосереднього внесення депозитних коштів за договором банківського вкладу (ст.216 ЦК України), що не підпадає під дію ст.26 Закону № 4452 в частині визначення осіб як вкладників, та таких, які мають вклад.

Укладення ж між Банком та ОСОБА_2 договору від 26.12.2016, на підставі якого останній відкрито банківський рахунок, надавало можливість ПрАТ Запоріжсталь-АГ , як власнику коштів, повернення яких не гарантується Фондом, отримати цю суму повністю, без будь-яких обмежень, що є наданням переваг цій юридичній особі перед іншими кредиторами.

У відповідності до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст.216 ЦК України нікчемний правочин не створює юридичних наслідків окрім тих що пов'язані з їх нікчемністю.

Отже, виконання Банком вищезазначеного платіжного доручення № 2 від 11.01.2017 (а. с.21) було нікчемним правочином за ознаками, визначеними п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452. І не включивши ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, Уповноваженою особою Фонду фактично застосовано наслідки нікчемності правочину.

Наведене свідчить про обґрунтованість доводів скаржника щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2. про визнання протиправними дій Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Платинум Банк" Ірклієнка Ю. П. щодо застосування наслідків нікчемності правочину, про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення інформації про ОСОБА_2 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ Платинум Банк за рахунок Фонду та про зобов'язати відповідача подати до Фонду додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_2, якій необхідно здійснити відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду.

Разом з тим, апеляційний суд не приймає до уваги доводи скаржника, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що мотивами звернення позивача до суду було підтвердження юридичних наслідків щодо нікчемності правочину.

Так, з позовних вимог ОСОБА_2 вбачається, що основною позовною вимогою (питання, з якого виник даний спір), є не включення останньої до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ Платинум Банк за рахунок Фонду, інші дві вимоги (про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування наслідків нікчемності правочину та про зобов'язати відповідача подати до Фонду додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_2, якій необхідно здійснити відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду), випливають з основної вимоги, тобто є похідними.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого оскаржене судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" Ірклієнка Юрія Петровича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 р. у справі № 108/3709/17 задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 р. у справі № 108/3709/17 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко