Рішення

від 16.07.2018 по справі 131/339/18

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/339/18

2018 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 р.м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шелюховського М.В.,

за участю секретаря судових засідань Чех Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Іллінецької районної ради Вінницької області про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою в якій вказала, що між нею та відповідачем Іллінецькою районною радою Вінницької області 01 липня 2015 р. була укладена трудова угода по наданню послуг із прибирання приміщень виконавчого апарату Іллінецької районної ради.

Дана Угода між позивачем та відповідачем була укладена 01 липня 2015 р. строком на один рік, тобто, до 01 липня 2016 р., а, в подальшому, була пролонгована на той самий строк, на тих самих умовах, тобто, ще на один рік, а саме, до 01 липня 2017 р., у зв'язку із чим свої зобов'язання позивач подовжила добросовісно виконувати до 01.05.2017 р., а відповідач їх приймати та оплачувати.

Згідно п.п. 1.3. п. 1 Угоди, замовник був зобов'язаний своєчасно приймати та оплачувати виконану виконавцем роботу. Як слідує зі змісту п.п. 2.1. п. 2 Угоди, за виконану роботу замовник мав сплачував виконавцеві винагороду у розмірі мінімальної заробітної плати.

Разом із тим, відповідач, всупереч зазначених вимог Угоди, допустив порушення вимог п.п. 2.1. п. 2, нараховуючи з січня по березень 2017 р. винагороду у розмірі по 1 тис. 600 грн. 00 коп. за місяць, тобто, в розмірі меншому ніж встановлений Законом мінімальний розмір заробітної плати, що становив на момент нарахування 3 тис. 200 грн. 00 коп.. а у квітні 2017 р. - взагалі не здійснив оплату.

Починаючи з січня 2017 р., у наступному та подальших місяцях, ситуація щодо нарахування належної винагороди в розмірі передбаченої Законом мінімальної заробітної плати не змінювалася, тому, за для врегулювання спору позивач змушена була письмово звертатися до голови Іллінецької районної ради Вінницької області, а, в подальшому, до суду із заявою відповідного змісту.

З огляду на викладене позивач була вимушена звільнитись, втративши джерело свого доходу, у зв'язку із чим 28 квітня 2017 р. подала відповідачу заяву про припинення угоди, починаючи з 01.05.2017 р., фактично позбувшись роботи та можливості заробляти саме через неправомірні дії відповідача.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 листопада 2017 р. в цивільній справі № 131/964/17 про перерахунок нарахування та виплату належної винагороди за угодою цивільно - правового характеру, було зобов'язано Іллінецьку районну раду Вінницької області зробити перерахунок ОСОБА_2 розміру винагороди за трудовою угодою від 01 липня 2015 р., також відповідача було зобов'язано виплатити позивачу різницю між нарахованою та фактично виплаченою винагородою, виходячи із розрахунку 3200,00 грн. за місяць, за період з 01 січня 2017 р. по 30 квітня 2017 р. включно.

Позивач вважає, що протиправними діями відповідача їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягала в неналежній, невчасній та не в повній мірі виплаті винагороди передбаченої п.п. 2.1. п. 2 Угоди від 01 липня 2015 р..

Керуючись принципами розумності і справедливості, оцінюючи розмір компенсації спричинених страждань, позивач визначила розмір моральної шкоди в сумі 23600,00 грн. та просить стягнути їх з відповідача на її користь.

В судове засідання позивач не з'явилася, проте її представник ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав повністю та просив задоволити їх в повному обсязі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, проте своєю заявою просить проводити розгляд справи у його відсутність та прийняти рішення з врахуванням поданих заперечень.

В своєму письмовому заперечення відповідач вказав, що у позовній заяві ОСОБА_2 обґрунтовуючи неправомірні дії відповідача, як підставу для відшкодування моральної шкоди посилається на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 листопада 2017 року у справі № 131/964/17, проте у вказаному рішенні дії Іллінецької районної ради не визнавалися неправомірними, відтак дана обставина не встановлена.

Крім того на думку відповідача у позовній заяві позивачем не зазначено жодних форм моральних страждань, яких вона зазнала, за таких обставин відповідач просить в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши представлені докази приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому доведенню у спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У п. 3 Постанови № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення про те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, згідно з якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Позивачем доведено, що протиправними діями відповідача їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягала в неналежній, невчасній та не в повній мірі виплаті винагороди передбаченої п.п. 2.1. п. 2 Угоди від 01 липня 2015 р.

Вказані обставини повністю підтверджуються рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 листопада 2017 р. в цивільній справі № 131/964/17 про перерахунок нарахування та виплату належної винагороди за угодою цивільно - правового характеру, тому є встановленими рішенням суду, яке набуло законної сили та у відповідності до ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Частиною четвертою цієї ж статті моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховний суд України в п. 1Постанови Пленуму Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року за № 4(з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує ступінь та форму вини відповідача, характер психологічного стресу, який отримала позивач після порушення її прав, характер та тривалість вимушених змін в її житті, перенесені нею психоемоційні та моральні страждання.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню в розмірі 1700 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати понесені на оплату судового збору у розмірі 1762,00 грн..

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачеві ОСОБА_2 надавалася правова допомога адвокатом ОСОБА_5 на підставі укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги від 05 березня 2018 року. Згідно акту виконаних робіт № 1 від 09.06.2017 року вартість таких послуг адвоката складає 2500 грн., тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, та керуючись ст.ст. 12, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 284, 288 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з Іллінецької районної ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 21731363 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 1700,00 (одну тисячу сімсот) гривень моральної шкоди.

Стягнути з Іллінецької районної ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 21731363 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні судового збору та 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень витрат за надання правничої допомоги адвоката.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: