Рішення

від 16.07.2018 по справі 201/4660/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року

місто Дніпро

єдиний унікальний номер судової справи 201/4660/18

номер провадження 2/201/1810/2018

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання Максимової О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Арка-Дія

до ОСОБА_1,

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3

про витребування з чужого незаконного володіння частини земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Арка-Дія (далі - ТОВ Арка-Дія ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) про витребування з чужого незаконного володіння частини земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками. У поданому позові ТОВ Арка-Дія просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 частини земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) загальною площею 109 кв. м.; усунути перешкоди у користуванні ТОВ Арка-Дія (ЄДРПОУ 40996831) земельними ділянками за адресою: м. Дніпро АДРЕСА_5 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) шляхом знесення паркану, який належить ОСОБА_1

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

До суду 18 травня 2018 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою судді від 21 травня 2018 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ Арка-Дія до ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння частини земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що ТОВ Арка-Дія є орендарем земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 (колишнє Ворошилова), кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 та АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2. Зазначається товариством про те, що право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, площею 0, 0351 га, здійснюється позивачем на підставі договору оренди землі від 10 квітня 2017 року, реєстровий номер 1097, укладеним з ОСОБА_3 Право оренди зареєстроване у встановленому законодавством порядку рішенням про державну прав та їх обтяжень, індексний номер 34713025 від 10 квітня 2017 року, строк оренди 3 роки, до 10 квітня 2020 року. Відповідно до договору про внесення змін до договору оренди землі вид функціонального використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Цільове призначення обох земельних ділянок Землі житлової та громадської забудови . У позові указується, що зміну цільового призначення земельної ділянки та виду функціонального використання земельної ділянки було затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 17 травня 2017 року № 115/21.

При цьому у позові звертається увага на те, що позивач на зазначених земельних ділянках здійснює діяльність з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_4 Право на здійснення будівництва на вказаних земельних ділянках посвідчується дозволом на виконання будівельних робіт від 15 вересня 2017 року № ІV 113172581973. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_5 межує із земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_6. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3, кадастровими номерами НОМЕР_3 на даний момент та починаючи з 20 квітня 2018 року є ОСОБА_1 Таким чином, позивач та ОСОБА_1 є суміжними землекористувачами, при цьому ОСОБА_4 також належить житловий будинок з будівлями та спорудами, який знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_7, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Межі між земельними ділянками по АДРЕСА_5 та по АДРЕСА_3 чітко встановлені, визначені в натурі та погоджені між суміжними землекористувачами та спори з цього приводу відсутні. У визначених межах земельна ділянка була передана позивачу в оренду. Під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення в серпні 2016 року зі суміжними землекористувачами на момент розроблення документації також було погоджено межі земельних ділянок. З метою узгодження меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами власнику земельних ділянок на момент проведення робіт позивачем надсилалися поштові повідомлення щодо узгодження меж, відповідна інформація була опублікована в газеті Наше місто .

У позові наголошується, що всупереч встановленим межам земельних ділянок домоволодіння, яке належить на даний час відповідачу, відмежоване від земельної ділянки позивача парканом, який знаходиться на земельних ділянках орендованих позивачем. Указане підтверджується графічними матеріалами складеними сертифікованим інженером - геодезистом. Відповідно до результатів проведених геодезичних робіт паркан відповідача знаходиться на ділянках, якими користується позивач. У результаті встановлення паркану домоволодіння відповідача площа захоплення земельної ділянки по АДРЕСА_8 становить 0,0109 га. З графічного зображення чітко видно, що паркан знаходиться на земельних ділянках, право на які належить позивачу. На думку позивача, відповідач шляхом встановлення паркану фактично здійснив самовільне зайняття частини земельної ділянки, право користування якою зареєстроване у встановленому законом порядку за позивачем. Порушення прав позивача у зв'язку зі знаходженням паркану на його земельних ділянках, позбавляють останнього можливості здійснювати будівництво будинку та унеможливлюють виконання великої кількості будівельних робіт. Так, на даний момент позивача позбавлено можливості провести монтаж мереж тимчасового електропостачання, у подальшому відсутня можливість проводити будівельно-монтажні роботи в осях будівництва, а саме проводити цегляну кладку стін, утеплення фасаду стіни, прокладати гідроізоляцію. Паркан фактично перешкоджає доступу до однієї стіни будинку, що будується позивачем. Перекриття парканом доступу до однієї зі стін будинку робить неможливим подальше обслуговування будинку та проведення відповідних ремонтних робіт.

До канцелярії суду 16 липня 2018 року надійшли заяви представника позивача ОСОБА_5, тріх сторін у справі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, у яких усі учасники справи просять розгляд справи здійснювати без їх участі.

Крім того, до матеріалів справи через канцелярію суду подано пояснення третіх осіб, у яких вони підтримують заявлені ТОВ Арка-Дія позовні вимоги, та відзив на позов ОСОБА_1, у якому вона просить у задоволенні позову відмовити повністю з огляду на проведення указаним товариством будівельних робіт всупереч вимогам діючого законодавства та указує на розслідування з цього приводу кримінального провадження № 1201704000000567 за фактом недотримання містобудівного законодавства та початку будівництва багатоквартирного будинку в межах охоронних зон пам'яток культури.

Указом Президента України № 449/2017 від 29 грудня 2017 року Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів ліквідовано Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська та утворено Третій окружний суд міста Дніпра - у Соборному районі міста Дніпра та Солонянському районі Дніпропетровської області із місцезнаходженням у місті Дніпрі та селищі міського типу Солоному Дніпропетровської області.

Згідно із ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, ТОВ Арка-Дія є орендарем земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 (колишнє Ворошилова), кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 та АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2. Право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, площею 0, 0351 га, здійснюється позивачем на підставі договору оренди землі від 10 квітня 2017 року, реєстровий номер 1097, укладеним з ОСОБА_3, а земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2, площею 0, 0301 га, здійснюється позивачем на підставі договору оренди землі від 10 квітня 2017 року, реєстровий номер 1096, укладеним з ОСОБА_2 Відповідно до договорів про внесення змін до договору оренди землі вид функціонального використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Як убачається із матеріалів справи, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_5 межує із земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_6. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3, кадастровими номерами НОМЕР_3 є ОСОБА_1

Згідно із договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 20 квітня 2017 року ОСОБА_1 придбала житловий будинок АДРЕСА_9 який розташований на земельній ділянці площею 0,0276 га, яка має кадастровий номер НОМЕР_4, загальною площею 1061,7 кв.м із підвалом-паркінгом, спорудами, замощенням, а також земельну ділянку у АДРЕСА_10, площею 0,0311 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_5, та земельну ділянку площею 0,0276 га у АДРЕСА_11 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер - НОМЕР_4.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правову вимога ТОВ Арка-Дія як землекористувача земельними ділянками по вул. АДРЕСА_12 заявлена до ОСОБА_1 як суміжного землекористувача та власника земельних ділянок по АДРЕСА_13, у м. Дніпрі про витребування частини орендованих товариством земельних ділянок площею 109 кв.м. із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та знесення паркану, розташованого на цій земельній ділянці.

З цього приводу суд відзначає, що згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні положення містяться у статті 319 ЦК України. Власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов'язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує принцип поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об'єктами власності. Власність зобов'язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Громадяни користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але, здійснюючи свої права, власник зобов'язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об'єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

У статті 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З роз'яснень, які містяться у пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 05 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав слідує, що застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Аналіз наведених норм права свідчить, що для задоволення позовів про усунення перешкод у користуванні майном необхідна одночасна наявність двох підстав, позивач повинен бути власником майна, щодо якого чиняться перешкоди та внаслідок дій відповідача порушується право власника на користування своїм майном.

Відповідно до закріпленого в ст. 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Статтею 388 ЦК України унормовано, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом .

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, у даному випадку відсутні підстави для задоволення першої позовної вимоги про витребування частини земельної ділянки, оскільки між сторонами відсутні будь-які відносини речово-правового характеру, позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права за цією вимогою.

Що стосується вимоги про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ТОВ Арка-Дія у користуванні орендованими земельними ділянками, то суд з цього приводу відзначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Тобто захисту підлягає саме порушене право.

Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода надання ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом саме на позивача покладається обов'язок довести ті обставини, які є підставою для звернення, в тому числі порушення права з боку відповідача.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими способами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно із ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Системний аналіз норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги підлягають доказуванню, які не можуть ґрунтуватись на припущеннях та для доказовості користування відповідачем спірною земельною ділянкою всупереч волевиявленню позивача, останній повинен надати належні докази.

Порушенням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства буде звільнення позивача від обов'язку доказування та не припустимим є ґрунтування судового рішення на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем стверджується про розміщення на орендованій ним земельній ділянці паркану, який розташований за доводами позивача на самовільно зайнятій ОСОБА_1 земельній ділянці. Водночас такі твердження належним чином не підтверджені. При цьому наданий позивачем план визначення положення паркану між земельними ділянками не може свідчити про спорудження цього паркану саме ОСОБА_1 або колишнім власником належного наразі їй нерухомого майна та створення саме нею перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення нежитлових приміщень.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, судом не встановлено підстав для розподілу судових витрат.

На підставі вищевикладеного суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Арка-Дія до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування з чужого незаконного володіння частини земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 липня 2018 року.

Суддя М.П. Ходаківський