Рішення

від 21.06.2007 по справі 35/206-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/206-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.07р.

Справа № 35/206-07

За позовом  Відділу комунального господарства Самарської районної Ради,            м. Дніпропетровськ 

до  Приватного підприємства "Актис", м. Дніпропетровськ 

про визнання недійсним договору

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від Позивача - Вересова О.В., представник, дов.№2/07-юр від 13.04.07 р

                          Лихопьок Д.П., представник, дов.№1/07-юр від 13.04.07 р

Від Відповідача - Ляшенко В.Б., керівник, довідка №9440 від 10.02.07 р

                                Іванова Т.В., дов. від 18.05.07 р 

СУТЬ СПОРУ:

       Позивач просить визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2004р., укладений на термін до 01.11.2009р. між Відділом комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради (Наймодавець) і приватним підприємством "Актис" (Наймач) на предмет передачі у термінове платне володіння та користування виробничої площадки площею 4890 м2 разом з розміщеними на ній будівлями майстерні за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4а. Свої вимоги обгрунтовує тим, що договір оренди укладено на 5 років з 01.11.2004р. по 01.11.2009р. всупереч вимогам ст. 793 Цивільного кодексу України, що передбачає обов'язкову нотаріальну форму та державну реєстрацію вказаних договорів. Недодержання встановленої законом форми робить такий договір нікчемним. Крім того, зазначає, що на час укладення спірного договору не була здійснена оцінка майна, як того вимагає ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що також є підставою для визнання договору недійсним.

          Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

     Відповідач позовні вимоги не визнає повністю, вказує, що в договорі сторонами обумовлені всі суттєві умови договору  оренди, зокрема, орендна плата згідно  справки розрахунку, та договір між сторонами є укладеним. Вказує, що на час укладення договору оренди частина приміщень була зайнята іншим орендарем, що підтверджується рішенням суду від 16.02.2006р. Після звільнення приміщення була здійснена оцінка майна та Відповідач повністю сплатив орендну плату з врахуванням нової оцінки майна та ним ставилося перед Позивачем питання щодо нотаріального посвідчення договору.

         В доповненнях до відзиву відповідач вказує, що в вересні 2006р. була проведена оцінка  спірного майна, після чого він сплачував орендну плату відповідно до цієї оцінки та заборгованості немає, що свідчить про відсутність яких-небудь претензій  зі сторони позивача та відсутність спору з цього приводу. Також зазначає, що недотримання сторонами нотаріальної форми угоди робить таку угоду нікчемною та подальше визнання такої угоди недійсною в судовому порядку не вимагається.

         Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

     Як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2006р. у справі №30/21  між Відділом комунального господарства Самарського району у  м. Дніпропетровську (наймодавець) та Приватним підприємством «Актис»(наймач) 01.11.2004р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.1 якого наймодавець передає, а наймач приймає у термінове платне володіння та користування виробничий майданчик площею 4890 м2 разом з розміщеними на ній будівлями майстерні, згідно технічного паспорту, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4а.

           Вступ наймача у термінове володіння та користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту прийому-передачі вказаного майна (п. 2.1 договору).

          Договір укладено строком з 01.11.2004 року по 01.11.2009 року (п. 9.1 договору).

        01.11.2004 року Відділом комунального господарства Самарського району  у                м. Дніпропетровську (наймодавець) та приватним підприємством «Актис»(наймач) складений акт прийняття-передачі основних засобів, відповідно до якого Приватне підприємство «Актис»прийняло в експлуатацію виробничу площадку та приміщення майстерні по вул. Гаванській, 4А в м. Дніпропетровську.

      Орендна плата складає 311, 67 грн. за перший місяць оренди і перераховується наймачем наймодавцю не пізніше 5 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п. 3.2 договору).

      Вказаний договір виконується сторонами до цього часу.

   Позивач просить визнати цей договір недійсним з посиланням на те, що договір не відповідає вимогам закону, зокрема, ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992р. №2269-Х11 (надалі Закон) в частині проведення оцінки майна, що передано в оренду, та ст. 220,793 Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення договору.

  За своєю правовою природою  відносини оренди господарюючих суб'єктів є господарськими відносинами та регулюються Господарським кодексом України.

    Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

  Підстави визнання договору недійсним визначені в статті 207 Господарського кодексу України та статтях 203, 215 Цивільного кодексу України. Господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції

(спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині (ст. 207 ГК).

     Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу, а саме зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства; особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

   За вимогами ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України (в редакції на час укладення договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди  (їх окремої частини)  строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Вказаний договір також підлягає державній реєстрації (ст. 794 ЦК).

          Як зазначено вище, спірний договір оренди укладено сторонами строком на п'ять років. Предметом договору є передача в оренду виробничої ділянки з розміщеними на ній будівлями майстерні.  Згідно з даними  Технічного паспорту на виробничий будинок  - Майстерні по вул. Гаванська, 4а –на даній виробничій площадці розташовані майстерні Літ. А-1, Б-1, В-1, Г-1, навіс, огорожі. Майстерні пов'язані із землею бетонним фундаментом, збудовані з цегли та бетонних блоків, тобто є капітальними спорудами. А, отже, вказаний договір оренди підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  За приписами ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Тобто, недійсність такого правочину встановлена законом (нікчемний правочин) та  в цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Нікчемний правочин не породжує жодних прав та обов'язків сторін. Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України судом може бути визнано недійсними нікчемні умови господарського зобов'язання.

         Посилання відповідача на те, що він звертався до позивача з пропозицією посвідчити вказаний договір нотаріально не впливають на нікчемність угоди, оскільки таке звернення відбулося лише через два роки після укладення договору оренди (лист №18/09-1 від 18.09.2006р.) та не мало наслідком нотаріального посвідчення вказаного договору, який до цього часу нотаріально не посвідчений. Протягом всього часу користування орендованим майном відповідач не звернувся до суду в порядку ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України про визнання вказаної угоди дійсною.

         Крім того, в момент укладення договору сторонами порушено вимоги ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яка вимагає обов'язкового проведення оцінки майна, що передається в оренду, яка має передувати укладенню договору.  Оцінка спірного майна напередодні укладення договору оренди не проведена, розмір орендної плати визначений без проведення відповідної оцінки майна, що є недотримання сторонами вимог Закону під час укладення договору, та наслідком цього є визнання договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України.

         Проведена відповідачем 15.06.2006р. оцінка майна, що прийняте в оренду, не впливає на незаконність укладення спірного договору, оскільки проведена не напередодні укладення договору, як того вимагає Закон.  Зміни в договір щодо визначення орендної плати на підставі цієї оцінки майна сторонами також не вносилися. Розрахунок орендної плати на суму 3239,88 грн не приймається судом як зміни до договору, оскільки не підписаний повноважними представниками сторін (наявний лише підпис головного бухгалтера), в ньому не зазначено, до якого договору його складено, та не зазначено саме орендоване майно чи інші дані, на підставі яких можливо ідентифікувати вказаний розрахунок із спірним договором оренди.

        Зважаючи на викладене, вказаний договір є недійсним на підставі ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

         За загальними правилами правочин є недійсним з часу його вчинення.  В разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє (ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України).

          Оскільки, відповідач отримав майно у користування та користується ним до цього часу, що робить неможливим повернення сторін до первісного стану, то таке зобов'язання може бути припинене лише на майбутнє.

          З огляду на викладене, з врахуванням всіх встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.  

         Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

    Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  ст. ст. 203,215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України  господарський суд,-

ВИРІШИВ :

                  Позов задовольнити.

          Визнати недійсним на майбутнє  Договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2004р., що укладений між Відділом комунального господарства Самарського району у  м. Дніпропетровську (наймодавець) та Приватним підприємством «Актис»(наймач) про оренду виробничої площадки площею 4890 кв.м разом з розміщеними на ній будівлями майстерні, що розташована за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4а.

         Стягнути з Приватного підприємства «Актис»- 49112, м. Дніпропетровськ, вул. Таманська, 8/7, код ЄДРПОУ 24439031 (р/р невідомі) на користь Відділу комунального господарства Самарської районної ради –49127 м. Дніпропетровськ, вул. 20-ти річчя Перемоги, 51, код ЄДРПОУ 13416788 (р/р невідомі) витрати по сплаті державного мита –85,00 грн (вісімдесят п'ять грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн (сто вісімнадцять грн).

         Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його прийняття та в зазначений термін може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова