Рішення

від 21.06.2007 по справі 20-11/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" червня 2007 р. справа № 20-11/190

За позовом Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради  до Комунального підприємства Севастопольської міської ради “Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова

про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію

Суддя   Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

від позивача           Митрицан Т.В., довіреність № 02-юр від 02.01.2007  

від відповідача          Крочак О.С., довіреність № 5/45 від 16.01.2007.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства Севастопольської міської ради “Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію.

          Представник позивача обґрунтовує заявлені позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем вимог  договорів № 76 від 20.07.2004 та від 09.02.2006.     В процесі судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 75565,1 грн., пеню в розмірі 2203,51 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 3846,26 грн. та 3% річних в розмірі 1448,61.

Представник відповідача у відзиві на позов просить  зменшити штрафні санкції у зв`язку з тим, що  підприємство являється збитковим.

          Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін  були роз'яснені їх права і обов'язки.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,  встановив:

20.07.2004 та 09.02.2006 між Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради та Комунальним підприємством Севастопольської міської ради “Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова було укладено договори № 76   на послуги по забезпеченню тепловою енергією (далі –Договори № 1,  № 2  відповідно).

Відповідно до п. 10.3 Договору № 2 дія Договору розповсюджується на невиконання зобов`язань сторін за Договором № 1.

Відповідно до умов Договорів позивач зобов`язується подавати, а відповідач зобов`язується оплачувати вартість теплової енергії.

Відповідно до  п.6.1-6.5 Договору № 1 відповідач зобов`язаний здійснити оплату за поставлену теплову енергію відповідно до встановлених тарифів впродовж 10 днів  після отримання рахунку.  

Відповідно до п. 4.1-4.4 Договору № 2 відповідач зобов`язваний здійснити оплату за поставлену теплову енергію  в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Рахунки споживачу надсилаються простими листами. Рахунок вважається отриманим споживачем якщо  споживач впродовж місяця після настання строку платежу не заявить про неотримання рахунку.

Вищезазначеної заяви про неотримання рахунку від відповідача на адресу позивача не надходило, відповідачем доказів надіслання зауважень суду не надано.

Позивачем зобов`язання за договором виконувалися належним чином та своєчасно.

Відповідачем зобов`зання  за договором виконувалися не своєчасно та належним чином, в результаті чого у нього утворилася заборгованість в розмірі 75565,1 грн.

Відповідачем позовні вимоги в цієї часині визнані в повному обсязі.

Судом розглянуті позовні  вимоги в частині стягнення основної заборгованості, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статей 525, 526  Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 959,53 грн., інфляційного відшкодування в розмірі 3846,26 грн. та  3 % річних в розмірі  1448,61 грн., розглянувши позовні вимоги в цієї частині суд вважає їх такими,  що підлягають задоволенню частково у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3%  річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Судом перевірений  розрахунок інфляційного відшкодування та 3 % річних,  він  зроблений з урахуванням норм діючого законодавства, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні суму заборгованості визнає частково,  просить зменшити розмір пені у зв'язку з тим, що він є збиточним підприємством, на підтвердження чого надав суду звіт про фінансові результати за 2006 року, також мотивуючи клопотання тим, що порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.  Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягнення зі сторони, що порушила зобов`язання.   

Розглянувши матеріали справи, враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає за можливе  звільнити відповідача від сплати штрафних санкцій у вигляді пені.

Відповідно до п. 6.3 Роз`яснення Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення строком до 1 березня 2008 року. Представник позивача проти надання відстрочки виконання рішення суду не заперечує, у зв`язку з чим суд, враховуючи скрутне фінансове становище, вважає заяву про надання відстрочки виконання рішення такою, що підляже задоволенню частково на  6 місяців.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених вимог  з урахуванням п. 6.3 Роз`яснення Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської ради “Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова  (99003 м. Севастополь, вул. Толстого, 51; р/р 260033011016 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195, код ЄДРПОУ 03328899) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2; р/р 26030945206831 в СФ УСБ м. Севастополя, МФО 324195; код ЄДРПОУ 03358357) заборгованість в розмірі   80859,97 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 75565,1 грн. інфляційне відшкодування в розмірі 3846,26 грн., 3 % річних в розмірі  1448,61 грн., а  також витрати по сплаті державного мита в сумі  - 830,3 грн.  та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 112,87 грн.

2. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

3. Надати відстрочку виконання рішення строком на 6 місяців.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   22.06.2007