Справа № 541/1395/18
Номер провадження 2/541/829/2018
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24 липня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,
при секретарі - Калініченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Ярмаківської сільської ради Миргородського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
03.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеним позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2, який помер 25 жовтня 2016 року. В позові посилається на те, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 2,78 га., яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №032201 від 25 травня 2005 року. У встановленому законом порядку вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 В той же час, не може через нотаріуса оформити таке спадкове майно, як земельна ділянка, оскільки втрачений оригінал Державного акта про право власності на земельну ділянку, зважаючи на що нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, що спонукало її звернутися з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала просила його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, позов підтримала, просила його задовольнити, як законний та обґрунтований.
Представник відповідача -Ярмаківської сільської ради Миргородського району в судове засідання не з'явився. Установа належним чином повідомлена про день та час судового розгляду, направила на адресу суду лист з якого вбачається, що позов сільською радою визнається, а справу вона просить розглянути у відсутності представника.
Третя особа - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася. Справу просила розглянути у її відсутності. При розгляді справи покладалася на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає що заявлений позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що 25 жовтня 2016 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.33).
За свого життя ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 23 березня 2004 року №63 отримав у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району площею 2,78 га., що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку(а.с.11).
ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений секретарем Ярмаківської сільської ради Миргородського району за яким він заповідав все належне йому майно позивачці ОСОБА_1 (а.с.12).
В той же час у спадкоємця відсутній оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку. В зв'язку з чим, ОСОБА_1, яка прийняла спадщину відповідно до заповіту, не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку і нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 14).
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом. Відповідно до ст.ст. 1268, 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 316,317,319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Хоч позивачкою і оформлено право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 (а.с.42), в той же час, зважаючи на наявність у спадкодавця за життя саме права власності на спірну земельну ділянку, яке було оформлено державним актом на право власності на земельну ділянку, вона позбавлена можливості в позасудовому порядку вирішити питання про оформлення цієї земельної ділянки, зважаючи на що її порушене право підлягає захисту.
Під час судового розгляду справи не встановлено інших осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2
Оскільки вищезазначені обставини перешкоджають позивачеві ОСОБА_1 оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 1216; 1217; 1218; 1219; 1220; 1221, 316; 317; 318; 319; 321 ЦК України, ст.ст.77, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 (37600, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Ярмаківської сільської ради Миргородського району (36409, с. Ярмаки, ЄДРПОУ 24827945), третя особа приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 (37600, м. Миргород, вул.. Гоголя 153) задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер у 25 жовтня 2016 року, право власності на земельну ділянку площею 2,78 га., за кадастровим номером 5323289600:00:002:0103, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №032201 від 25.05.2005 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_5
Суд | Миргородський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2018 |
Оприлюднено | 25.07.2018 |
Номер документу | 75465552 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Андрущенко-Луценко С. В.
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Андрущенко-Луценко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні