Постанова

від 17.07.2018 по справі 362/4372/13-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року

м. Київ

справа № 362/4372/13-к

провадження № 51-4150км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

засудженої ОСОБА_7 ,

виправданого ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3201310000000007, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Тарасівки Гребінківського району Київської області, жительки АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі КК), ч.3 ст.212КК, ч.4 ст.358 КК,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Южнокомунарська Донецької області, жителя АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК,

за касаційними скаргами прокурорів, які брали участь урозгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 березня 2017року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2016року:

- ОСОБА_7 засуджено зач. 1ст. 366 ККдо покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, на строк 2 роки та відповідно до ч. 5ст. 74 КК звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності;

- ОСОБА_7 визнано невинуватою у пред`явлених обвинуваченнях за ч. 3 ст.212, ч. 4 ст. 358 КК за відсутністю в її діях складу зазначених злочинів та виправдано;

- ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1ст.358 КК за відсутністю в його діях складу злочину та виправдано.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 15 березня 2017 року вирок щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишив без зміни.

ОСОБА_7 визнано винуватою у тому, що вона, будучи службовою особою- головним бухгалтером ТОВ «Магістраль-Будсервіс»,підробила підписз наслідуванням підпису ОСОБА_9 в графі «Керівник ОСОБА_9 » податкової декларації з податку на додану вартість підприємства ТОВ«Магістраль-Будсервіс»за листопад 2010 року з додатком № 5 до неї, тобто склала і видала завідомо неправдиві офіційні документи шляхом внесення до них неправдивих відомостей.

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася у тому, що вона, будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності - головним бухгалтером ТОВ «Магістраль-Будсервіс», завідомо знаючи про безтоварність фінансово-господарських операцій між вищевказаним підприємством та ТОВ «Євросонік», вчинивши службове підроблення та використавши завідомо підроблені ОСОБА_8 документи - видаткові накладні від фіктивного підприємства ТОВ«Євросонік», які насправді даним підприємством не виписувались та не підлягали включенню до податкового кредиту підприємства, ухилилась від сплати податків в особливо великих розмірах, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді несплаченого за листопад 2010 року до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 2247298грн, що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

ОСОБА_8 майстер виробництва ТОВ «Магістраль-Будсервіс» обвинувачувався в тому, що він у період часу з 1 жовтня по 17 грудня 2010 року підробив офіційні документи, а саме:поставив свій підпис у видаткових накладнихпро нібито отримання в листопаді 2010 року від фіктивного підприємства ТОВ «Євросонік» товарно-матеріальних цінностей, які насправді не постачалися.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_10 , який брав участь урозгляді кримінального провадження судом першої інстанції, посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції в порушення вимогстатей 412, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) не вказав у мотивувальній частині ухвали, з яких підстав він не бере до уваги докази, які надані стороною обвинувачення, не перевірив усіх доводів, що були викладені в апеляційній скарзі прокурора, тане звернув увагу на те, що:

- обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ґрунтувалось не лише на даних податкових повідомлень-рішень про нарахування заборгованості по сплаті податку на додану вартість, які в подальшому було скасовано, а й на інших доказах;

- директор ТОВ «Євросонік» ОСОБА_11 , якою нібито підписаний договір купівлі-продажу від 25 жовтня 2010 року між цим підприємством та ТОВ «Магістраль-Будсервіс», не має відношення до відкриття та господарської діяльності ТОВ «Євросонік», отже, вказане товариство не могло постачати товари для ТОВ «Магістраль-Будсервіс», а його реквізити використано ОСОБА_7 для зменшення податкового зобов`язання;

- з показань ОСОБА_8 убачається, що він протягом дня 1 листопада 2010року прийняв вантаж, який був поставлений на 314 вантажівках, що суперечить даним слідчого експерименту про те, що для розвантаження 10100 тонн щебеню (відповідно до податкової накладної) необхідно 337 автомобілів вантажопідйомністю 30тонн, які за умови безперервного заїзду та розвантаження будуть працювати 3 доби та 1 годину;

- експерт ОСОБА_12 суду повідомила, що нею при проведенні судово-економічної експертизи досліджено не всі матеріали кримінального провадження, що могло вплинути на результати експертизи;

- судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про проведення додаткової судово-економічної експертизи.

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_13 , яка брала участь урозгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимогст. 419 КПК не навів в ухвалі мотивів, з яких не взяв до уваги доводиапеляційної скарги прокурора:

- про необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання прокурора про проведення з метою спростування розбіжностей у висновках експертиз додаткової експертизи з урахуванням нових доказів, що порушило засади змагальності та позбавило прокурора права довести подію кримінального правопорушення та винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у його вчиненні;

- про неврахування судом першої інстанції показань у судовому засіданні експерта ОСОБА_12 про те, що нею при проведенні судово-економічної експертизи з об`єктивних причин досліджено не всі матеріали кримінального провадження і це могло вплинути на результати експертизи.

Порушення апеляційним судом вимог статей 22, 85, 86, 92, 94, 95, 370, 405, 419 КПК призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування закону, який належить застосувати, статей КК, за якими обвинувачувалися ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Позиції учасників судового провадження

Від учасників процесу заперечень на касаційні скарги не надходило.

У судовому засіданні:

-прокурор підтримала касаційні скарги;

-захисник, засуджена та виправданий вважали судові рішення законними та обґрунтованими й просили залишити їх без зміни.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 366 КК та правильність кваліфікації її дій за цим епізодом у касаційних скаргах не оскаржуються.

Доводи у скаргах прокурорів про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог ст.419 КПК, оскільки в ухвалі не зазначено належних мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні цього судового рішення, та підстав, на яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою, є безпідставними.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

В силу ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, на потерпілого.

Винуватість особи має бути доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом (ч. 2 ст. 17 КПК України).

Відповідно до приписів ст. 433 КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Він перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Прокурор в апеляційній скарзі стверджував про те, що винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами, які судом неналежно досліджено та необґрунтовано відхилено, а неясності та розбіжності у висновку судово-економічної експертизи може бути усунено призначенням безпідставно не проведеної судом додаткової експертизи з урахуванням нових доказів, які не брались до уваги відповідно до пояснень експерта ОСОБА_12 .

Проте за встановлених судом першої інстанції обставин кримінального провадження, а також, виходячи з досліджених у судовому засіданні доказів, висновок суду про недоведеність наявності в діях ОСОБА_7 складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.4 ст. 358 КК України, та в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.358 КК України, Суд уважає правильним.

Так, апеляційний суд встановив, що акт про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Магістраль-Будсервіс» від 17 серпня 2011 року та видане на його підставі податкове повідомлення-рішення №0000432340/0 від 1 вересня 2011року не можуть бути визнані допустимими доказами у кримінальному провадженні, оскільки ці повідомлення-рішення скасував Київський окружний адміністративний суд постановою від 7 листопада 2011року, яка за результатами апеляційного та касаційного оскарження залишена без зміни, тобто їх неправомірність доведена в судовому порядку.

Судом встановлено, що дані висновку проведеної під час розгляду провадження в суді першої інстанції за клопотанням прокурора судово-економічної експертизи №15636/15-45 від 20січня 2016 року свідчать про те, що за результатами дослідження наданих документів висновки, викладені в акті позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Магістраль-Будсервіс» №779/22-01/35803675 від 13 червня 2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Євросонік» за листопад 2010 року щодо завищення підприємством податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2247298 грн, документально не підтверджуються.

Суд апеляційної інстанції ретельно дослідив й інші докази: реєстраційні документи ТОВ«Магістраль-Будсервіс», банківські документи, виписки по рахунку грошових коштів, роздруківки про рух коштів, показання свідка ОСОБА_11 , висновки почеркознавчих експертиз, та погодився з висновком суду першої інстанції про те, що наявні у провадженні докази не свідчать про безтоварність проведених операцій, неспростовують вищевказані показання обвинувачених і не підтверджують їх винуватість в пред`явленому обвинуваченні: ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358 ККта ОСОБА_8 за ч. 1ст. 358 КК. Зокрема, жодним доказом не підтверджено, що головному бухгалтеру ТОВ «Магістраль-Будсервіс» ОСОБА_7 чи майстру цього підприємства ОСОБА_8 було відомо про фіктивність ТОВ «Євросонік», від імені якого були складені документи на отримання товару. При цьому стороною обвинувачення не надано доказів, які б вказували на наявність умислу ОСОБА_7 на ухилення від сплати податку на додану вартість за листопад 2010 року. Також прокурором не доведено, що ОСОБА_8 не приймав товар, зазначений у видаткових накладних ТОВ«Євросонік», і ставив свій підпис без наявності товару, а ОСОБА_7 використала ці накладні з підписом ОСОБА_8 для складання податкової декларації, знаючи про їх безтоварність.

Переглядаючи провадження за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції в частині виправдання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , залишивши вирок без змін.

Апеляційний розгляд проведено з дотриманням вимог статей 404, 405 КПК України. При цьому, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення та підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Що стосується доводів у касаційних скаргах прокурорів про безпідставну відмову у призначенні додаткової судово-економічної експертизи та неврахування судом першої інстанції показань у судовому засіданні експерта ОСОБА_12 про те, що нею при проведенні судово-економічної експертизи з об`єктивних причин досліджено не всі матеріали кримінального провадження і це могло вплинути на результати експертизи, то зазначені доводи є такими, що не заслуговують на увагу, з урахуванням принципу змагальності сторін і можливості прокурора у повному обсязі скористатися своїм процесуальним правом на надання для проведення експертизи усіх необхідних матеріалів.

Інші доводи касаційних скарг прокурорів в цілому не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про виправдання обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Ухвала суду апеляційної інстанції є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам статті 419 КПК України.

Даних, які б свідчили, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, або допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, Судом не виявлено.

Таким чином, підстав для задоволення скарг та скасування судових рішень щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вбачається.

Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, п. 15 Перехідних положень цього Кодексу, пунктами 4, 6 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3жовтня 2017року №2147-VIII, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 березня 2017року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни, касаційні скарги прокурорів, які брали участь урозгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3