Ухвала

від 23.07.2018 по справі 905/1327/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23.07.2018 № 905/1327/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 (87501, Донецька область, місто Маріуполь, площа ОСОБА_1, будинок №10) в інтересах держави в особі Департаменту міського майна Маріупольської міської ради (87501, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Металургів, будинок №25; код ЄДРПОУ 23599040)

до приватного підприємства Ресторан Акрополіс (87524, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Сєченова, будинок №73-36; код ЄДРПОУ 37990061)

про стягнення 219 564,14 гривень, -

В С Т А Н О В И В

Заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту міського майна Маріупольської міської ради з позовом до приватного підприємства Ресторан Акрополіс про стягнення 219 564,14 гривень заборгованості по орендній платі, у тому числі 2 192,71 гривень інфляційних втрат, 21 764,51 гривень пені.

В обґрунтування підстав представництва інтересів держави в суді заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 посилається на те, що не зважаючи на наявну прострочену заборгованість приватного підприємства Ресторан Акрополіс за договором оренди нежитлового приміщення №7111-Ц від 01.12.2016, Департаментом міського майна Маріупольської міської ради заходи щодо примусового стягнення суми заборгованості з орендної плати за користування майном територіальної громади не вжито, що відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Розглянувши матеріали позовної заяви, поданої заступником керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Департаменту міського майна Маріупольської міської ради суд приходить до висновку про їх повернення з огляду на наступне.

Згідно з п. 4 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо: відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 з урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурори подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Згідно з п.1.1 Положення про Департамент міського майна Маріупольської міської ради останній є виконавчим органом міської ради, створюється, ліквідується і реорганізується рішенням міської ради.

Департамент у своїй діяльності підзвітний та підконтрольний міській раді, підпорядковується міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (п.1.4. Положення).

Пунктом 1.2 Положення передбачено, що відділ створюється з метою реалізації повноважень, рішень міської ради та виконавчого комітету, який реалізує повноваження виконавчого органу у сфері управління комунальною власністю територіальної громади міста , у сфері реформування житлово - комунального господарства з метою доцільного, економічного і ефективного використання майна комунальної власності.

Відповідно до п.1.4 Положення відділ є юридичною особою, має печатку і штамп зі своїм найменуванням, самостійний баланс, реєстраційні та особові рахунки в установах Державного казначейства України.

Департамент міського майна має право від імені та в інтересах територіальної громади та від свого імені самостійно укладати договори, набувати майнових та немайнових прав та нести обов'язки, виступати позивачем та відповідачем в суді, господарському та адміністративному судах, укладати мирові угоди.

У п.2.12 Положення закріплено такий напрямок роботи Департаменту, як ведення претензійно-позовної роботи щодо захисту майнових прав територіальної громади міста, в тому числі про стягнення з суб'єктів господарювання та фізичних осіб сум заборгованості, що утворилася внаслідок користування комунальним майном, а також щодо порушення вимог законодавства приватизацію комунальної власності.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Департамент міського майна Маріупольської міської ради є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 23599040, з відповідною процесуальною дієздатністю, в тому числі здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку. При цьому, неможливість здійснення Департаментом міського майна Маріупольської міської ради такого захисту у позовній заяві жодним чином не обґрунтовано, та з доданих до неї документів такі обставини також не вбачаються.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Господарським судом взято до уваги, що Департамент міського майна Маріупольської міської ради звертався до приватного підприємства Ресторан Акрополіс з претензією №36-21511-36.1 від 03.05.2018 про сплату заборгованості з орендної плати та вимогою застрахувати орендоване приміщення.

Отже, прокурор безпідставно посилається на невжиття Департаментом міського майна Маріупольської міської ради заходів щодо стягнення заборгованості.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (п.п. 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі Менчинська проти Росії , п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мартіні проти Франції ).

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

За змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва .

При цьому, заступником керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 взагалі не надано суду доказів повідомлення Департаменту міського майна Маріупольської міської ради про представництво інтересів в суді.

З огляду на наведене, позов прокурора підлягає поверненню на підставі п.4 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарським судом не виявлено правових підстав для представництва інтересів суб'єкта владних повноважень в суді.

Керуючись статтею ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В

Повернути позовну заяву Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Департаменту міського майна Маріупольської міської ради до приватного підприємства Ресторан Акрополіс про стягнення 219 564,14 гривень.

Роз'яснити прокурору, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Ухвала набрала законної сили в момент її підписання - 23.07.2018.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя С.М. Фурсова