Рішення

від 03.07.2018 по справі 910/5585/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2018Справа № 910/5585/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАКІВНИЦЯ"

про стягнення 1 480 255, 65 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1; ОСОБА_2 - предст. за довір.

від відповідача: Бобошко В.М. - предст. за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАКІВНИЦЯ" (далі - відповідач) про стягнення вартості частки учасника товариства у статутному капіталі в розмірі 1 480 255, 65 грн., в тому числі 1 345 539, 00 грн. вартості частини майна товариства пропорційно частці позивача в статутному капіталі, 18 977, 05 грн. 3 % річних, 115 739, 59 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач в порушення діючого законодавства України не здійснив виплату позивачу його частки у статутному капіталі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5585/17, її розгляд призначено на 26.04.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 26.04.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заявив клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Представник відповідача в судове засідання 26.04.2017 не з'явився, проте направив на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 26.04.2017 суд відклав розгляд заявленого позивачем клопотання про призначення у справі судової експертизи до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2017, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.05.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 17.05.2017 року підтримав подане ним клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Представник відповідача в судове засідання 17.05.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2017 призначено у справі № 910/5585/17 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2017, на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинено провадження у справі № 910/5585/15 на час проведення судової експертизи.

14.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від судового експерта надійшло клопотання про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2017 поновлено провадження у справі № 910/5585/17, витребувано у сторін додаткові документи, необхідні для проведення експертизи, розгляд справи зупинено на час проведення судової експертизи.

27.10.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло Повідомлення про неможливість надання висновку № 11982/11983/17-53/12410/17-45 від 20.10.2017 разом з матеріалами справи № 910/5585/17.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2017 поновлено провадження у справі № 910/5585/17, розгляд справи призначено на 20.11.2017 року.

20.11.2017 року представник відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 20.11.2017 року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 20.11.2017 року не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2017 відкладено розгляд справи на 06.12.2017.

05.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові пояснення по справі та клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого просив зупинити провадження у справі № 910/5585/17 до набрання рішенням Дарницького районного суду м. Києва законної сили у справі № 753/21098/16-к у кримінальному провадженні по обвинуваченню позивача у скоєнні злочинів, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 357 КК України.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.2017 підтримав подане клопотання про зупинення провадження по справі та просив його задовольнити.

Представники позивача заперечили проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 06.12.2017 суд відмовив у задоволенні поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2017, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.01.2018.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2017 вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2018.

05.02.2018 року представник відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву. Відповідач зазначив, що висновок експертизи у справі № 910/12483/15 не може братися судом до уваги, оскільки розмір вартості основних фондів ТОВ "Смаківниця" не є чистим активом, з якого має вираховуватися частка позивача при його виключенні. За твердженням відповідача, заявлення позивачем вимоги про стягнення з відповідача більшої суми вартості його частки є спробою перешкоди роботі ТОВ "Смаківниця" й безпідставно збагатитися. Стягнення додаткової суми коштів пропорційно частки учасника у статутному капіталі відповідача у заявленому розмірі не підтверджується належними та допустимими доказами. Крім того, відповідач зазначив про наявність підстав для застосування строків позовної давності.

В підготовчому засіданні 13.02.2018 судом розглянуто подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі та вирішено відмовити в його задоволенні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2018 підготовче засідання у справі №910/5585/17 відкладено на 14.03.2018.

12.03.2018 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи та клопотання про витребування доказів.

12.03.2018 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 14.03.2018 представник позивача підтримав подане ним клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи та витребування доказів.

Судом відкладено розгляд поданих позивачем клопотань про призначення у справі судової економічної експертизи та клопотання про витребування доказів до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2018 підготовче засідання відкладено на 11.04.2018.

06.04.2018 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

06.04.2018 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли пояснення на клопотання про призначення судової економічної експертизи.

В судовому засіданні 11.04.2018 судом було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів та вирішено задовольнити його.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2018 підготовче засідання відкладено на 20.04.2018.

18.04.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли пояснення на клопотання про витребування доказів та клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 20.04.2018 судом було розглянуто клопотання відповідача про витребування доказів та вирішено задовольнити його.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2018 підготовче засідання відкладено на 16.05.2018.

16.05.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку з відрядженням судді Літвінової М.Є. на навчання до Національної школи суддів України на період з 14 по 18 травня 2018 року включно, відповідно до наказу В.о. голови Господарського суду міста Києва ОСОБА_4 № 45-А від 04.05.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2018 по справі № 910/5585/17 підготовче засідання призначено на 04.06.2018.

Під час підготовчого засідання 04.06.2018 судом проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України та з'ясовано думку представників сторін щодо початку розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/5585/17 до судового розгляду по суті на 18.06.2018 року.

У судовому засіданні 18.06.2018 року оголошено перерву до 03.07.2018 року.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 03.07.2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.07.2018 року проти позову заперечив.

В судовому засіданні 03.07.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п.3.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Смаківниця", затвердженого загальними зборами засновників товариства від 09.12.2004 (протокол № 2), засновниками вказаного товариства є: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1.

Пунктом 8.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Смаківниця" визначено, що статутний капітал товариства складається з вартості вкладів його засновників (учасників) та становить 1 310 000,00 грн.

В утворенні статутного капіталу беруть участь: ОСОБА_5 - 0,25 % (3 275, 00 грн.), ОСОБА_6 (25% - 327 500, 00 грн.), ОСОБА_7 - 1% (13 100, 00 грн.), ОСОБА_8 - 0,25% (3 275, 00 грн.), ОСОБА_9 - 48,5% (635 350, 00 грн.), ОСОБА_1 - 25% (327 500, 00 грн.).

24.03.2014 відбулись загальні збори товариства, оформлені протоколом № 8, на яких було прийнято, зокрема рішення про виключення позивача із складу учасників товариства та про виплату його частки в статутному капіталі товариства загальною вартістю 327 500, 00 грн.

Відповідно до пункту 10.1 статуту ТОВ "Смаківниця" визначено, що вищим органом товариства є загальні збори його засновників (учасників), а до виключної компетенції загальних зборів віднесено зокрема виключення засновника (учасника) з товариства (п. 10.2.7).

Згідно із пунктом 17 статуту ТОВ "Смаківниця" визначено, що засновник (учасник) товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за 1 місяць до виходу (п. 1.7), засновник (учасник), який виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства (п. 17.2).

За домовленістю між засновником (учасником) та вищим органом товариства, виплата вартості належної учаснику частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі (п. 17.3), порядок і спосіб визначення вартості частини майна (що пропорційна частці засновника (учасника) у статутному капіталі), а також порядок і строки її виплати встановлюються за домовленістю сторін (п. 17.4), виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов і товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Засновнику (учаснику) який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаному товариством у даному році до моменту його виходу (п. 17.6).

Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 у справі № 910/5033/14 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смаківниця", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про виділення учаснику в натурі частки майна товариства, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014, судом встановлено, що 24.03.2014 учасниками ТОВ "Смаківниця" були проведені загальні збори учасників, оформлені протоколом № 2, відповідно до якого присутніми учасниками товариства, що володіють 73,75% голосів в статутному капіталі товариства, були прийняті наступні рішення:

- про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 за систематичне перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, що передбачено п. 19.1 статуту товариства, а також прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 його частки в статутному капіталі товариства загальною вартістю 327 500, 00 грн., виплату якої вирішено здійснити після затвердження звіту за рік, в якому учасник виключений з товариства і в строк до 12 місяців з дня виключення;

- про перерозподіл часток в статутному капіталі товариства, визначивши їх наступним чином: ОСОБА_6 - 25% статутного капіталу (327 500, 00 грн.), ОСОБА_9 - 48,5% статутного капіталу (635 350, 00 грн.), ОСОБА_8 - 0,25% статутного капіталу (3 275, 00 грн.), ОСОБА_5 - 0,25% статутного капіталу (3 275, 00 грн.), ОСОБА_7 - 1 % статутного капіталу (13 100, 00 грн.), ТОВ "Смаківниця" - 25 % статутного капіталу (327 500, 00 грн.);

- затверджено статут товариства в новій редакції.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року у справі №910/12483/15 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Смаківниця" про стягнення грошових коштів позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смаківниця" на користь ОСОБА_1 327 500, 00 грн. вартості частини майна товариства пропорційно його частці в статутному капіталі.

У процесі розгляду справи № 910/12483/15 була призначена судова оціночно-будівельна експертиза для вирішення питання ринкової вартості основних фондів відповідача.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 29.06.2016 року № 14553/15-42, експертом визначено, що ринкова вартість основних фондів ТОВ "Смаківниця", а саме нежилих приміщень (в літ. "А"), загальною площею 731,5 кв.м., та нежилого приміщення (в літ. "Б"), загальною площею 42,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 5-А, станом на 24.03.2014 становила 6 687 856, 00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач зазначає, що згідно фінансового звіту ТОВ "Смаківниця" станом на 24.03.2014 року оборотні активи товариства склали 50 300, 00 грн., поточні зобов'язання - 46 000, 00 грн.

З урахуванням фінансового звіту та висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 29.06.2016 року № 14553/15-42 розмір чистих активів ТОВ "Смаківниця" станом на 24.03.2014 року становить: 6 687 856, 00 грн. + 50 300, 00 грн. - 46 000, 00 грн. = 6 692 156, 00 грн.

Таким чином, за твердженням позивача вартість частини майна, пропорційна частці позивача складає: 6 692 156,00 грн. * 25% = 1 673 039, 00 грн. Залишок до стягнення виплати вартості частини майна, пропорційній частці позивача складає: 1 673 039, 00 грн. - 327 500, 00 грн. = 1 345 539, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 18 977, 05 грн. 3 % річних та 115 739, 59 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позовні вимоги про стягнення 1 345 539, 00 грн. не підтверджуються належними та допустимими доказами. Питання щодо визначення та виплати вартості частки позивача у статутному капіталі товариства було предметом дослідження у справі №910/12483/15.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 145 ЦК України, ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства є загальні збори його учасників. При цьому, вищий орган товариства - загальні збори є волеутворючим органом товариства, який наділений певними повноваженнями за приписами законодавства та умов статутних документів та вправі здійснювати свої цивільні права у межах, наданих йому актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 148 ЦК України спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Згідно з ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

Згідно із п. 4.14, 4.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна ТОВ та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Судам слід враховувати, що у разі виходу учасника з товариства чинне законодавство не передбачає настання у товариства обов'язку здійснити виплату такому учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, у строки, коротші, ніж встановлені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства". Водночас обов'язок товариства щодо розрахунків при виході з нього учасника виникає на підставі відповідного припису закону та не пов'язаний з наявністю або відсутністю вимоги про здійснення виплати.

Згідно із п. 4.20 вказаної постанови пленуму учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов'язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.

У разі виходу (виключення) учасника зі складу ТОВ або ТДВ, якщо до цих товариств вносилося майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), вартість частини майна товариства, що належить до сплати учаснику, відповідно до статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" підлягає обов'язковій оцінці суб'єктом оціночної діяльності. Така оцінка є обов'язковою і в тих випадках, коли учасником ТОВ або ТДВ є юридична особа, яка повністю заснована на державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

За змістом ч. 1 ст. 66 та ст. 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

З метою визначення дійсної (ринкової) вартості усього майна ТОВ "Смаківниця", в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства станом на 24.03.2014 року, ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2017 року у справі № 910/5585/17 призначено судову експертизу.

Проте, згідно повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11982/11983/17-53/12410/17-45 від 20.10.2017 року враховуючи, що додаткові документи, необхідні для складання висновку товарознавчої експертизи не надані, експерти повідомили про неможливість надання висновку.

Висновок судової експертизи у справі № 910/12483/15 не береться судом до уваги, оскільки визначений даною експертизою розмір вартості основних фондів ТОВ "Смаківниця" не є чистим активом, з якого має вираховуватися частка позивача пропорційно його частці у статутному капіталі.

Суд критично оцінює доводи відповідача стосовно того, що заявлення позивачем вимоги про стягнення з відповідача більшої суми вартості його частки є спробою перешкоди роботі ТОВ "Смаківниця" й безпідставно збагатитися, оскільки дані твердження ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ "Смаківниця", з урахуванням якої позивачу має бути виплачено вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАКІВНИЦЯ" про стягнення вартості частки учасника товариства у статутному капіталі в розмірі 1 345 539,00 грн. задоволенню не підлягать.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 18 977,05 грн. 3 % річних та 115 739,59 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.21. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин з моменту виходу учасника з ТОВ або ТДВ з виплатою належної йому частини вартості майна у товариства настає обов'язок сплатити суму в строки, визначені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства", невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема визначені статтею 625 ЦК України.

Беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги про стягнення 18 977,05 грн. 3 % річних та 115 739,59 грн. інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення вартості частки учасника товариства у статутному капіталі у задоволенні якої судом відмовлено, позовні вимоги про стягнення 18 977,05 грн. 3 % річних та 115 739,59 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Стовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку, що права позивача не є порушеними, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАКІВНИЦЯ" про стягнення вартості частки учасника товариства у статутному капіталі в розмірі 1 480 255,65 грн. відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова