Рішення

від 16.07.2018 по справі 923/528/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 року Справа № 923/528/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А., при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

представники сторін не з'явилися

розглянувши у підготовчому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буфет і К", м.Херсон

до відповідача: Управління освіти Херсонської міської ради, м.Херсон

про стягнення коштів.

Описова частині рішення. Провадження у справі (№ 923/506/18) відкрито ухвалою від 07.06.2018р. за позовною заявою ТОВ "Буфет і К" з вимогами про стягнення з Управління освіти Херсонської міської ради боргу, яка містила об'єднані позовні вимоги із загальною ціною 432008,26грн.

Цією ж ухвалою суд на підставі ч.1, 6 ст.173 ГПК України здійснив роз'єднання позовних вимог у окремі провадження з мотивів, вказаних у ній.

У справі № 923/528/18 розглядаються вимоги про стягнення з Управління освіти Херсонської міської ради боргу у правовідносинах за договором № 1444 від 03.05.2017р. про надання послуг з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та в пришкільних оздоровчих таборах, Загальна освітня школа № 34.

Позов обґрунтований твердженням про неналежне виконання відповідачем умов договору №1444 про надання послуг з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та в пришкільних оздоровчих таборах, укладеного сторонами 03.05.2017р., в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою від 08.06.2018р. з підстав невідповідності позовної заяви нормам п.3 та 5 ст.162 ГПК України її було залишено без руху за ч.11 ст.176 ГПК України.

Заявою від 14.06.2018р. позивачем усунуто недоліки позовної заяви, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 16.07.2018р.

Суд розглядає позов ціною 110493,93грн., що становить борг відповідача за надані позивачем у травні 2018р. послуги відповідно до договору № 1444 від 03.05.2017р.

У відзиві, отриманому судом 13.07.2018р., відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначивши про належне виконання позивачем умов укладених між сторонами договорів про надання послуг з харчування, у тому числі, за договором №1444.

Позивач та відповідач звернулися із заявами про розгляд справи без участі їх представників.

Суд встановив:

Визнання позову відповідачем є його процесуальним правом та підставою для задоволення позовних вимог, якщо суд не встановить, що дії відповідача з визнання позовних вимог не суперечить законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб: відповідно до ч.1, 4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову на будь-якій стадії провадження у справі суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. "Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд задовольняє вимоги до відповідача про стягнення 110493,93грн. заборгованості за отримані послуги з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та в пришкільних оздоровчих таборах на підставі названих ч.1, 4 ст.191 ГПК України, не встановивши, щоб визнання позову відповідачем суперечило законодавству або порушувало права або охоронювані законом інтереси інших осіб.

Дійсно, 03.05.2017р. між ТОВ "Буфет і К" (постачальник) та Управлінням освіти Херсонської міської ради (замовник) укладено договір № 1444, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати замовникові послуги з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та в пришкільних оздоровчих таборах відповідно до вимог діючих стандартів та санітарних норм, а замовник - прийняти і оплатити послуги в терміни, передбачені умовами договору.

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до цього договору, а саме від 06.11.2017р., 06.12.2017р., 26.12.2017р., 15.01.2018р., якими вносилися зміни щодо ціни договору та строку дії договору.

У відповідності до розділу IV "Порядок здійснення оплати" розрахунки здійснюються по факту надання послуг на підставі акту виконаних робіт, при необхідності з відстрочкою платежу до 30 діб.

Надання послуг з організації харчування підтверджується складеним сторонами актом виконаних робіт за травень 2018р.

Заборгованість, яка утворилася внаслідок непроведення відповідачем оплати отриманих послуг з організації харчування у травні 2018р., становить 110493,93грн.

Судом не встановлено, щоб відповідачем заявлялося про надання відстрочки здійснення платежу.

За ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю юридичною природою між сторонами укладено договір про надання послуг. Зокрема, згідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору, вимог законодавства.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст.610, ч.2 ст.615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Несвоєчасна оплата вартості наданих послуг за договором є порушенням взятих відповідачем на себе зобов'язань та положень ч.7 ст.193 ГК України, згідно до яких одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Вимоги про стягнення боргу за надані послуги у сумі 110493,93грн. з огляду на їх визнання відповідачем, підлягають задоволенню за ч.1, 4 ст.191 ГПК України.

Позивачем за подання позовної заяви з об'єднаними вимогами про стягнення 432008,26грн. за платіжним дорученням №136 від 01.06.2018р. було сплачено судовий збір у розмірі 6480,12грн., яке знаходиться у справі № 923/506/18.

Ухвалою суду від 07.06.2018р. позовні вимоги було роз'єднано та виділено в окремі провадження.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Пунктом 3 ч.1 ст.163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Отже, у суду відсутні підстави для здіснення як перерахунку судового збору, сплаченого у достатньому розмірі за подання позовної заяви з об'єднаними вимогами майнового характеру, так і для покладення обов'язку сплати судового збору за кожною вимогою, виділеною у окреме провадження, як вимогою майнового характеру.

Провадження у справі за об'єднаними вимогами ціною 432008,26грн., у числі яких і 110493,93грн., було відкрито у справі № 923/506/18.

Розподіл судових витрат, до яких віднесено судовий збір, у тому числі сплачений за виділеною у окреме провадження № 923/528/18 вимогою ціною 110493,93грн., здійснено судом у справі № 923/506/18.

За наведеного, у цій справі відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.123, 129, ч.4 ст.191, ст.233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради (код ЄДР 02146713, м.Херсон, вул.Воронцовська, 15-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буфет і К" (код ЄДРПОУ 39461162, м.Херсон, просп.Сенявіна, 13) 110493грн. 93коп. боргу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено 25.07.2018р.

Суддя                                                                       Н.А. Павленко