Рішення

від 25.07.2018 по справі 924/378/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2018 р.Справа № 924/378/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши у залі судового засідання № 306 справу

за позовом державного підприємства „Шепетівський ремонтний завод» , м. Шепетівка Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» , м. Хмельницький

про стягнення 7908,79 грн. заборгованості, з яких 6058,80 грн. - кошти попередньої оплати, 1425,87 грн. - пеня, 424,12 грн. - штраф,

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 5 від 05.02.18 року;

відповідача: не з'явився.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.06.2018р. відкрито провадження у справі № 924/378/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.07.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Державне підприємство „Шепетівський ремонтний завод» звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» 6058,80 грн. коштів попередньої оплати, 1425,87 грн. пені, 424,12 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № 03/07/2017 від 03.07.2017р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 03.07.2017р. між державним підприємством „Шепетівський ремонтний завод» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 03/07/2017, умовами якого визначено, що продавець передає у власність покупцеві промислові товари, в подальшому „товар» , а покупець приймає та оплачує товар. Крім того, відповідно до пп. 3.2.1. договору оплата продукції здійснюється у такому порядку: сплати авансу в розмірі 50% від загальної суми партії товару до цього договору, у термін 10-ти календарних днів, який відраховується з дати виписки рахунку. Як зазначає позивач у позові, 17.07.2017р. ним було перераховано відповідачу на підставі рахунку № 3 від 03.07.2017р. кошти попередньої оплати в сумі 6058,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2425 від 17.07.2017р. Однак, товариство з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» в порушення вимог розділу 4 договору зобов'язання не виконав, товар обумовлений договором не поставив.

Разом з тим, позивачем за невиконання зобов'язання нараховано відповідачу 1425,87 грн. пені відповідно до п. 7.3. договору та 424,12 грн. штрафу на підставі ст. 231 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судове засідання з'явився та на задоволені позову наполягає в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав.

Ухвали суду по даній справі, надіслані на його адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті відділенням поштового зв'язку по причині закінчення встановленого терміну зберігання.

Окрім того, ухвали суду від 25.06.2018 р. та від 16.07.2018 р. надіслані на адресу засновника відповідача.

ОСОБА_2 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.05.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 40781381.

03.07.2017р. між державним підприємством „Шепетівський ремонтний завод» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 03/07/2017, п. 1.1. якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцеві промислові товари, в подальшому „товар» , а покупець приймає та оплачує товар. Номенклатура, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару, згідно заявки покупця, вказується сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних до договору, які є невід'ємною частиною цього договору. Заявка вважається узгодженою сторонами якщо: покупцем проведена оплата згідно рахунку-фактури; продавцем проведено відвантаження товару згідно видаткової накладної.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна на товар, що постачається по даному договору, визначається за договірними цінами, погодженими сторонами попередньо та встановлюється в гривнях за одиницю виміру з урахуванням ПДВ, вказується в видаткових накладних та рахунках фактурах до даного договору, які становлять його невід'ємну частину.

ОСОБА_2 п. 2.5. договору загальна сума договору складається із сум, вказаних в видаткових накладних до договору, в тому числі ПДВ.

Розділом 3 договору сторонами погоджено порядок розрахунків, зокрема, згідно п. 3.1 договору розрахунки по договору здійснюються в українських гривнях на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 3.2. передбачено, що оплата продукції здійснюється у такому порядку: сплати авансу в розмірі 50% від загальної суми партії товару до цього договору, у термін 10-ти календарних днів, який відраховується з дати виписки рахунку (пп. 3.1.1. договору); здійснення остаточного розрахунку після фактичного отримання товару покупцем у термін 10-ти календарних днів від дати отримання позитивного результату вхідного контролю на ДП „Шепетівський ремонтний завод» (пп. 3.2.2. договору).

Як передбачено п. 3.4. договору, зобов'язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними після надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

З дати зарахування на рахунок продавця суми, передбаченої умовами цього договору, починається перебіг терміну, протягом якого продавець повинен передати у власність покупцеві товар обумовлений цим договором. Термін поставки товару здійснюється протягом 10 днів після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.1. договору).

У відповідності до п. 7.3. договору за порушення термінів постачання товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставки за кожний день прострочення поставки.

ОСОБА_2 п. 7.8. договору закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до п. 10.1. договору термін дії договору встановлюється з моменту його підписання та скріплення печатками і діє в частині поставок до 31.12.2017 року, в частині розрахунків - до повного завершення розрахунків між сторонами.

У разі, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення договір вважається пролонгованим ще на один рік.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» (постачальник) виставлено державному підприємству „Шепетівський ремонтний завод» (покупець) рахунок на оплату № 3 від 03.07.2017р. товару (фара герметична металева тпу ФГ-122 И (ФГ122-3711000-И в кількості 30 шт.)) на суму 12117,60 грн.

Позивачем згідно платіжного доручення № 2425 від 17.07.2017р. перераховано товариству з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» 6058,80 грн. (за фари згідно рахунку № 3 від 03.07.2017р.).

ОСОБА_2 листів № 3113 від 04.12.2017р., № 323 від 07.02.2018р. державне підприємство „Шепетівський ремонтний завод» зверталось до відповідача щодо повернення перерахованих коштів в сумі 6058,80 грн.

Позивачем надіслано товариству з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» вимогу № 852 від 29.03.2018р. про повернення суми попередньої оплати в розмірі 6058,80 грн. Факт надіслання вимоги підтверджується фіскальним чеком № 3372 від 02.04.2018р.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано свої зобов'язання по поставці товару та не повернуто суму попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 03/07/17 від 03.07.2017р., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

ОСОБА_2 зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

ОСОБА_2 з ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо за договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього кодексу. ОСОБА_2 ч. 3 статті 538 ЦК України у разі невиконання однією стороною у зобов'язанні свого обов'язку, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що у покупця право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (на його розсуд) виникає одночасно зі спливом встановленого договором строку для передачі товару (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.01.2011р. у справі № 42/52)

Позивач направив відповідачу вимогу (претензію) про поставку товару, або повернення попередньої оплати № 852 від 29.03.2018р. в сумі 6058,80 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» відповіді не надав, товар не поставив, кошти не повернув.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач перерахував відповідачу попередню оплату, останній зобов'язався передати товар у визначений сторонами строк.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що з дати зарахування на рахунок продавця суми, передбаченої умовами цього договору, починається перебіг терміну, протягом якого продавець повинен передати у власність покупцеві товар обумовлений цим договором. Термін поставки товару здійснюється протягом 10 днів після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Позивач відповідно до платіжного доручення від 17.07.2017р. № 2425 перерахував попередню оплату товару в сумі 6058,80 грн.

Відповідачем вказаного факту не спростовано. Будь-яких доказів передання позивачу товару (фари герметичні металеві ФГ-122 И в кількості 30 шт.) в строки, передбачені договором, сторонами в матеріали справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено попередню оплату згідно рахунку на суму 6058,80 грн., а відповідачем не поставлено товар, та кошти не повернуто, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 6058,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1425,87 грн. пені, нарахованої за період з 17.07.2017р. по 10.05.2018р. на суму боргу в розмірі 6058,80 грн.

ОСОБА_2 п. 7.3. договору за порушення термінів постачання товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставки за кожний день прострочення поставки.

ОСОБА_2 зі ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. ОСОБА_2 ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З огляду на зміст ч. 6 ст. 232 ГК України та судом в системі „Законодавство» здійснено розрахунок заявленої пені в межах шестимісячного строку з дня виконання зобов'язання. Крім того, судом при перерахунку суми пені враховується п. 4.1. договору, відповідно до якого останнім днем виконання зобов'язання по поставці товару є 27.07.2017р. (термін поставки товару здійснюється протягом 10 днів після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця).

Так, за період з 28.07.2017р. по 28.01.2018р. на суму боргу 6058,80 грн. розмір пені становитиме 815,37 грн.

Із значеного, правомірно нарахованою є пеня в розмірі 815,37 грн. В стягненні 610,50 грн. пені слід відмовити.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 424,12 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № 03/07/2017 від 03.07.2017р. на підставі ст. 231 ГК України.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання , пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Відтак, грошове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.02.2014р. у справі № 3-1гс14.

Оскільки позивачем здійснено нарахування штрафу на суму попередньої оплати, що вбачається зі змісту позовної заяви та про що було вказано представником позивача під час розгляду справи по суті, суд вважає безпідставним нарахування штрафу в порядку ст. 231 ГК України на грошове зобов'язання, тому в стягненні 424,12 грн. штрафу слід відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 6058,80 грн. коштів попередньої оплати та 815,37 грн. пені. В стягненні 610,50 грн. пені та 424,12 грн. штрафу суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов державного підприємства „Шепетівський ремонтний завод» , м. Шепетівка Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» , м. Хмельницький про стягнення 7908,79 грн. заборгованості, з яких 6058,80 грн. - кошти попередньої оплати, 1425,87 грн. - пеня, 424,12 грн. - штраф задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кверкус Поділля» (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 40781381) на користь державного підприємства „Шепетівський ремонтний завод» (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Шепетівка, вул. Гагаріна, 10, ідентифікаційний код 08396724) 6058,80 грн. (шість тисяч п'ятдесят вісім гривень 80 коп.) коштів попередньої оплати, 815,37 грн. (вісімсот п'ятнадцять гривень 37 коп.) пені, 1531,53 грн. (одну тисячу п'ятсот тридцять одну гривню 53 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 610,50 грн. пені та 424,12 грн. штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.07.2018р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Шепетівка, вул. Гагаріна, 10);

3 - відповідачу (АДРЕСА_1).

Всі рекомендованим з повідомленням.