Постанова

від 18.07.2018 по справі 903/394/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року Справа № 903/394/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І. Ю.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник ОСОБА_1 - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Преміум ОСОБА_3 ЛТД" на рішення господарського суду Волинської області, ухваленого 04.06.18р. суддею Дем'як В.М. о 12:41 у м.Луцьку, повний текст складено 08.06.18р.

у справі № 903/394/17

за позовом Приватного підприємства "Транс-Атлас"

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Преміум ОСОБА_3 ЛТД"

про стягнення 164190,68 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 04.06.18р. частково задоволено позовні вимоги позивача - приватного підприємства "Транс-Атлас". Стягнуто із відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум ОСОБА_3 ЛТД" 134190,68грн. - збитків, 2012,86грн. - судових витрат та 5447,20грн. - витрат по оплаті комплексної експертизи. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи доведені прямі збитки в розмірі вартості ремонту автомобіля, що склали 134190,68грн., які підтвердженні документами та підлягають до задоволення. Розмір понесених витрат на відновлювальний ремонт пов'язаного з рухом ТЗ підтверджується копією рахунком-фактурою № Р0034/12/2016 від 31.12.2016 року згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.12.2016 року, становить 134190,68грн., висновками експертиз за №3339 від 02.01.2018р., за №3338/3340/3341 від 08.02.2018р., звітом про використання коштів, виданих на відрядження за №547 від 16.01.2017р., видатковими касовими ордерами від 27.12.2016р. на суму 3000EUR (Євро), від 05.01.2017р. на суму 2200EUR, заявами про видачу готівки від 27.12.2016р. в еквіваленті 82624,45грн., від 05.01.2017р. в еквіваленті 61289,41грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, 26.06.18р. апелянт - товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум ОСОБА_3 ЛТД" - звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Волинської області від 04.06.18р. у справі № 903/394/17 за позовом приватного підприємства "Транс-Атлас" до товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум ОСОБА_3 ЛТД" про стягнення 164190,68грн. збитків.

За результатами розгляду апеляційної скарги скаржник просить рішення господарського суду Волинської області від 04.06.18р. у справі № 903/394/17 скасувати в частині пунктів 1 та 2 резолютивної частини, відповідно до яких позов задоволено частково; стягнуто збитки в сумі 134190,68грн.; 2012,86грн. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви; 5447,20грн. - витрати по оплаті комплексної експертизи. У цій частині просить прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити. У решті рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час розгляду справи та прийняття рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що у порушення вимог Договору № 328-РО сервісного обслуговування, ремонту транспортних засобів та купівлі-продажу автозапчастин (п. 3.1.6), позивач не звертався з вимогою до відповідача про усунення виявлених недоліків та проведення гарантійного ремонту двигуна. Господарський суд Волинської області залишив поза увагою той факт, що акт про виявлені недоліки або дефекти не складався, як це передбачено договором від 04.01.2016р., доказів відмови Відповідача від участі у складанні чи підписанні такого акту матеріали справи не містять.

Також апелянт звертає увагу суду на ту обставину, що наявні істотні розбіжності у визначенні вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, а також невідповідність сум оплачених грошових коштів польській стороні, розбіжність яких становить 3 697, 20 злотих. В матеріалах справи відсутні будь-які розрахункові документи (квитанція, платіжне доручення) про здійснення оплати та зарахування коштів на рахунок сервісного центру Транспортна механіка ОСОБА_4 . Судом першої інстанції також не надано оцінки таким обставинам

Додатково апелянт наголошує на тому, що позивач не довів належними та допустимими письмовими доказами наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заявленими збитками. Місцевий господарський суд визнав доведеним факт понесення збитків позивачем на підставі лише сумнівних висновків експертизи та видаткових касових ордерів, що у даному випадку є порушення норм процесуального права - надання переваги одним письмовим доказам (яким є висновки експертиз) перед іншими.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просить її задоволити із покладенням на позивача витрат по сплаті судового збору.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У судове засідання явку представників не забезпечив. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги із-за поважних причин не подавав.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 04.06.2018р. у даній справі слід скасувати в частині пунктів 1 та 2 та прийняти в цій частині нове рішення, яким позивачу відмовити у позові, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 04.01.2016 року між Приватним підприємством "Транс-Атлас" (замовник) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Преміум ОСОБА_3 ЛТД" (виконавець) був укладений договір № 328-РО сервісного обслуговування, ремонту транспортних засобів (а.с. 11-15, т.1) та купівлі-продажу автозапчастин на ТОВ "Преміум ОСОБА_3 ЛТД", відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг з сервісного обслуговування та ремонту транспортних засобів замовника (а.с. 10, т.1).

Відповідно до п. 3.1.1 договору виконавець зобов'язався надавати послуги належним чином згідно стандартів та норм діючих на Україні на такі види послуг, в строк та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Пунктом 3.1.6 даного договору встановлено, що виконавець зобов'язався за обґрунтованою вимогою замовника за свій рахунок усунути усі дефекти, що виникли з вини виконавця на протязі обумовленого сторонами гарантійного строку. Такою обґрунтованою вимогою являється складений замовником в присутності за погодженням представників виконавця акт, фіксуючий наявність недоліків дефектів у виконаній виконавцем роботі.

Відповідно до п.п. 4.1.2. договору сторони передбачили, що протягом двох календарних днів з моменту отримання повідомлення про готовність виконаних робіт прийняти виконанні роботи, підписавши акт приймання передачі виконаних робіт.

Згідно п. 4.1.3 договору встановлено, що замовник зобов'язаний оплатити виконавцю вартість виконаних робіт , запасних частин паливо-мастильних матеріалів тощо, у порядку і в терміни визначених в даному договорі.

Пунктом 5.1.2 договору визначено, що замовник здійснює оплату за надані послуги протягом 20 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 7.3 договору сторони передбачили, що сторона, яка порушила умови договору та завдала збитки іншій стороні повинна відшкодувати завдані збитки стороні, права або законні інтереси якої порушено.

У відповідності до п. 3.1.6. договору виконавець зобов'язаний за обґрунтованою вимогою замовника за свій рахунок усунути усі недоліки та дефекти, що виникли з вини виконавця на протязі обумовленого сторонами гарантійного строку. Такою обґрунтованою вимогою являється складений замовником в присутності та за погодженням представників виконавця акту, фіксуючий наявність недоліків або дефектів у виконаній виконавцем роботи.

Згідно п. 12.1 договору встановлено, що гарантійні зобов'язання на виконання роботи вказуються у акті виконаних робіт.

Із замовлення - наряду №ПТ-0002300 від 02.12.2016 року (а.с.7, т.1) прослідковується, що автомобіль марки "RENAULT", моделі "PREMIUM", номер шасі VF624GРА000030677, 2009 року випуску, державний реєстраційний номер АК 268 YJ на територію ремонтно-сервісної зони відповідача заїхав 23.11.2016р.

Відтак датою звернення щодо надання послуг по ремонту та сервісному обслуговуванню є 23.11.16 року (а не 02.12.2016 року, як зазначено у позовній заяві та оспорюваному рішенні).

При цьому замовленням - нарядом №ПТ-0002300 від 02.12.2016 року зафіксовано показники спідометра вантажного автомобіля марки "RENAULT", моделі "PREMIUM", номер шасі VF624GРА000030677, 2009 року випуску - 681805.

Згідно замовлення - наряду №ПТ-0002300 від 02.12.2016 року та рахунку-фактури №СФ-0005050 від 02.12.2016 року (а.с.7-8, т.1) відповідачем протарифіковано послуги та замовлено розхідні матеріали та запасні частини і деталі, що підлягали заміні. Їх вартість підлягала, відповідно до вказаних первинних бухгалтерських документів, оплаті позивачем.

Факт надання послуг по здійсненому поточному ремонту та виконаних регламентних роботах колісного транспортного засобу (КТЗ) - вантажного автомобіля марки "RENAULT", моделі "PREMIUM", номер шасі VF624GРА000030677, 2009 року випуску, державний реєстраційний номер АK 268 YJ (а.с.9, т.1) підтверджується актом виконаних робіт №ОУ-0001619 від 02.12.16р.

Вказаним актом засвідчено окремо обсяг наданих послуг по ремонту КТЗ на суму 12350,04грн. + 2470,01грн. - ПДВ та вартість витрачених запасних частин на суму 11304,12грн. + 2260,82грн. - ПДВ. Усього загальна вартість наданих послуг та витрачених запасних частин становить 28384,99грн. (у т.ч. ПДВ).

Також акт виконаних робіт містить узгоджене сторонами застереження, відповідно до якого "Автомобіль переданий Замовнику в цілосності та без ушкоджень. Роботи виконані якісно і в повному обсязі. Претензій до обсягу та якості робіт не має".

02.12.16р. КТЗ виїхав із території ремонтно-сервісної зони відповідача.

03.12.16р. позивачем здійснено реєстрацію вантажного автомобіля марки "RENAULT", моделі "PREMIUM", номер шасі VF624GРА000030677, 2009 року випуску в органах реєстрації, як спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, якому було присвоєно державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Таким чином КТЗ - вантажний автомобіль марки "RENAULT", моделі "PREMIUM", номер шасі VF624GРА000030677, 2009 року випуску, державний реєстраційний номер АK 268 YJ та вантажний автомобіль марки "RENAULT", моделі "PREMIUM", номер шасі VF624GРА000030677, 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - це є один і той же транспортний засіб, з приводу якого виник спір.

Після залишення території ремонтно-сервісної зони відповідача (02.12.16р.) транспортний засіб використовувався власником - приватним підприємством "Транс-Атлас" у власній господарській діяльності для надання послуг перевезення вантажів, у тому числі у міжнародному сполученні.

Під час здійснення руху на території ОСОБА_5 23.12.2016 року, у вантажного автомобіля марки "RENAULT", моделі "PREMIUM", номер шасі VF624GРА000030677, 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 виникла несправність двигуна, яка завадила подальшому руху КТЗ та необхідності отримання послуг із позапланового ремонту автомобіля у місцевому (польському) сервісному центрі.

Вартість послуги з ремонту двигуна автомобіля (заміни клапанів та їх регулювання), що була сплачена позивачем на рахунок польського сервісного центру, склала 21697,20 злотих, що підтверджується рахунком-фактурою № F0034/12/2016 від 31.12.2016 року (а.с. 19).

Оскільки внаслідок такої несправності позивач змушений був відмовитися від виконання умов заявки №22/12 від 22.12.16р. про надання послуг перевезення у міжнародному сполученні вантажу, вартість якої становила 30000грн. то останній звернувся із претензією до відповідача про відшкодування розміру заподіяної майнової шкоди (збитків) на загальну суму 164190,68грн.

Як зазначає у позовній заяві позивач, відповідач відмовився відшкодовувати такі збитки, що стало приводом для звернення із позовом до господарського суду.

За результатами розгляду позовних вимог, дослідження наданих сторонами письмових доказів, висновків експертів, обставин справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення із відповідача 134190,68грн. - витрат, понесених позивачем під час ремонту КТЗ на території ОСОБА_5. В іншій частині - стягнення 3000грн. - у позові позивачу відмовив.

Рівненський апеляційний господарський суд, дослідивши у межах доводів апеляційної скарги наявні письмові докази, вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині стягнення із відповідача 134190,68грн. прийнято передчасно, без дослідження усіх письмових доказів та обставин у справі, а відтак у цій частині підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції виходив з такого.

1. За змістом статті 11 Цивільного кодексу (ЦК) України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як уже зазначалося вище у даній постанові, між сторонами спору укладено 04.01.2016 року договір № 328-РО сервісного обслуговування, ремонту транспортних засобів та купівлі-продажу автозапчастин на ТОВ "Преміум ОСОБА_3 ЛТД", відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг з сервісного обслуговування та ремонту транспортних засобів замовника (а.с. 10, т.1).

В силу статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами договору Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з сервісного обслуговування та ремонту транспортних засобів Замовника (п.1.1. Договору) із проведенням планових технічних оглядів; ремонту транспортного засобу (ТЗ); заміни та ремонту шин; діагностики технічного стану ТЗ; виконання інших профілактичних робіт, спрямованих на забезпечення належного технічного стану ТЗ (п.п. 1.1.1 - 1.1.5 Договору), а замовник зобов'язується оплачувати виконавцю надані ним послуги на умовах, встановлених цим договором (п.1.2 Договору).

Для здійснення ремонту або технічного обслуговування оформляється Заявка на ремонт (п.2.2-2.3 Договору).

Така заявка у даному випадку була оформлена 02.12.16р. та виконана у цей же день, що стверджується актом виконаних робіт, який сторонами, зокрема замовником, підписаний без зауважень.

В силу п.12.1. Договору, гарантійні зобов'язання вказуються у акті виконаних робіт.

Таких гарантійних зобов'язань у акті виконаних робіт від 02.12.16р. сторони не визначали.

2. За умовами п. 3.1.1 Договору виконавець зобов'язався надавати послуги належним чином згідно стандартів та норм діючих на Україні на такі види послуг, в строк та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Пунктом 3.1.6 даного договору встановлено, що виконавець зобов'язався за обґрунтованою вимогою замовника за свій рахунок усунути усі дефекти, що виникли з вини виконавця на протязі обумовленого сторонами гарантійного строку. Такою обґрунтованою вимогою являється складений замовником в присутності за погодженням представників виконавця акт, фіксуючий наявність недоліків дефектів у виконаній виконавцем роботі.

В порушення умов Договору № 328-РО сервісного обслуговування, ремонту транспортних засобів та купівлі-продажу автозапчастин (п. 3.1.6), позивач не звертався з вимогою до відповідача про усунення виявлених недоліків та проведення гарантійного ремонту двигуна.

Господарський суд Волинської області залишив поза увагою той факт, що акт про виявлені недоліки або дефекти не складався, як це передбачено договором від 04.01.2016р., доказів відмови відповідача від участі у складанні чи підписанні такого акту матеріали справи не містять.

3. В оспорюваному судовому рішенні суд першої інстанції, із посиланням на лист Волинської митниці за вих.№603/12/03-70-61 від 04.05.2018р., визначив, що поломка транспортного засобу за межами території України сталася у межах гарантійного строку, який місцевим господарським судом обрахований у 20 днів (із 02.12.16р. - моменту складання акту виконаних робіт по 23.12.16р. - моменту виникнення поломки).

Поряд з тим Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вказаний лист не може слугувати належним та допустимим доказом.

По-перше, у вказаному листі не вказано марку та модель транспортного засобу.

По-друге, зазначений у листі Волинської митниці номер кузова VF627GPА000002755 не відповідає номеру шасі вантажному автомобілю марки "RENAULT", моделі "PREMIUM", 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - номер шасі VF624GРА000030677.

4. На момент виконання позивачем ремонтних робіт автомобіля марки Renault моделі Premium (02.12.2016р.), загальний пробіг автомобіля становив 681805 км., що зафіксовано як в заявці наряді так і в акті виконаних робіт №ОУ-0001619.

Відповідно до наказу № 615 від 28.11.2014р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів» :

- разом з претензією, пред'явленою на послуги з технічного обслуговування та (або) ремонту, має бути наданий документ (накладна, квитанція тощо), що підтверджує оплату замовником вартості послуг з технічного обслуговування та або ремонту, а також на якому є запис, що містить покази опломбованого лічильника пробігу на спідометрі (тахографі КТЗ).

- Гарантійні зобов'язання щодо виконання робіт на двигуні становлять 2 місяці або 5000 км. (що відбудеться швидше).

В даному випадку транспортний засіб після виконання ремонтних робіт експлуатувався позивачем 20 (двадцять) днів, а саме з 02.12.2016р. по 23.12.2016р.

За яких умов у цей проміжок часу здійснювалася експлуатація транспортного засобу - позивач доказів до суду не надає.

Позивач - ПП «Транс-Атлас» не надало жодних підтверджуючих письмових доказів проте, що автомобіль проїхав менше 5000 км. Дана обставина є істотною для виникнення гарантійних зобов'язань.

5. Рахунок-фактура № F0034/12/2016 від 31.12.2016р., виконана сервісним центром «Транспортна механіка ОСОБА_4» ОСОБА_5 не може бути доказом завданого матеріального збитку, необхідного для відновлення пошкодженої речі, а лише відображає вартість відновлювального ремонту транспортного засобу на конкретному СТО на певну дату, оскільки розрахунок збитків здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 якої відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу (КТЗ) чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

6. За змістом пояснень позивача та висновків судових експертів, вихід з ладу двигуна стався через потрапляння в шостий циліндр стороннього металевого предмету, що призвело до руйнування впускних\випускних клапанів (4 штуки) даного циліндру.

Разом з тим десять клапанів впускних і десять клапанів випускних не мають дефектів чи механічних пошкоджень, деформацій, сколів, мікротріщин.

За змістом рахунку-фактури № F0034/12/2016 від 31.12.2016р., виданого сервісним центром «Транспортна механіка ОСОБА_4» ОСОБА_5 у ньому не зазначено кількість клапанів, які підлягають заміні, їх функціональне призначення (впускний чи випускний) у якому конкретно циліндрі проведена заміна таких клапанів та з якої причини.

Не відображено така інформація і у листі сервісного центру «Транспортна механіка ОСОБА_4» ОСОБА_5, адресованого господарському суду Волинської області (а.с.59-60, т.1).

На якій підставі була здійснена заміна робочих (працездатних) клапанів, і чому відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість такої заміни - позивач ні у позовних вимогах, ні у поясненнях суду першої інстанції не наводить. Місцевий господарський суд у свою чергу не звернув уваги на таку невідповідність виявлених дефектів (поломок) та обрахованої суми шкоди.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта зазначив, що ним було подано адвокатський запит до сервісного центру «Транспортна механіка ОСОБА_4» ОСОБА_5 з приводу уточнення кількості пошкоджених клапанів, циліндрів та вартості проведених робіт.

У відповіді ж на адвокатський запит сервісний центр «Транспортна механіка ОСОБА_4» вказує, що було пошкоджено 3 циліндри та систему турбонадування. Вартість ремонту становить 18-19 тис. злотих. Таку відповідь представник апелянта долучає до матеріалів справи, та пояснює неможливість її подання до суду першої інстанції: оскільки отримано її 17.07.2018р.).

У висновку експерта № 3338/3340/3341 судової автотехнічної, трасологічної та автотоварознавчої експертизи від 08.02.2018р. не надано відповідь на питання «Яка вартість матеріального (збитку), завданого власнику ТЗ на дату здійснення ремонту?» . Однак вказано, що при визначенні такої вартості має бути врахований коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу.

У разі відновлення працездатності транспортного засобу, якщо ремонт здійснювався методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, є необхідність з'ясувати чи зобов'язаний відповідач відшкодувати повну вартість цих складових частин, або відшкодувати їх з урахуванням коефіцієнта фізичного.

Судом апеляційної інстанції досліджено вказаний висновок судового експерта та з'ясовано, що надані для дослідження не пошкоджені 10 впускних та 10 випускних клапанів не містять жодної ознаки пошкодження чи деформації та щодо них не наведено категоричного висновку щодо неможливості їх подальшої експлуатації.

7. В матеріалах справи №903/394/17 відсутні будь-які первинні бухгалтерські розрахункові документи (квитанція, платіжне доручення) про здійснення оплати та зарахування коштів на рахунок сервісного центру «Транспортна механіка ОСОБА_4» .

Позивач вказує, що кошти були передані в готівковій формі. Однак у відповідності до Постанови Правління НБУ від 28.05.2012р. № 209 «Про врегулювання питань щодо використання гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту» , готівкові розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах ЗЕД-контрактів заборонено.

Окрім цього, у відповідності до Постанови НБУ від 27.05.2008р. № 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» , юридична особа ввозить готівку в Україну або вивозить її за межі України через повноважного представника без обмеження суми на умовах письмового декларування відповідному митному органу в повному обсязі.

Жодних доказів про переміщення готівкових коштів через митний кордон України позивачем не надано.

Докази, які надаються позивачем про отримання грошових коштів у валюті Євро в розмірі 5752,52EUR, які надані під звіт водію ОСОБА_6 (а.с.80-85, т.1), та, як наслідок, витрачання їх на ремонт автомобіля, судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки оплата проводилася не у валюті Євро, а у валюті Польський злотий. Доказів здійснення валютнообмінної операції за межами України позивач також суду не надає.

8. Позивач звернувся до господарського суду Волинської області з вимогою стягнути збитки, обґрунтовуючи їх настання не вірним регулюванням клапанів двигуна автомобіля марки Renault моделі Premium, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Висновком судової експертизи встановлено, що несправність двигуна автомобіля марки Renault моделі Premium сталася внаслідок потрапляння в камеру спалювання стороннього металевого предмету.

Листом адресованим господарському суду Волинської області, сервісний центр «Транспортна механіка ОСОБА_4» повідомив, що вихід з ладу двигуна ймовірно пов'язано з попередньо невірно виконаними ремонтно-регулювальними роботами (регулювання клапанів). Жодних сторонніх предметів вищевказаною сервісною організацією в циліндрі двигуна виявлено не було.

У відповіді ж на адвокатський запит, яку було отримано 17.07.2018р. від сервісного центру «Транспортна механіка ОСОБА_4» , вказано, що у транспортному засобі зірвався клапан головки блоку циліндрів. Фрагменти клапана пошкодили 3 циліндри та систему турбонадування.

Відтак причини виходу з ладу двигуна транспортного засобу не встановлені, і, як наслідок, відсутній наслідковий зв'язок між діями відповідача по ремонту КТЗ 02.12.16р. та пошкодженням трьох циліндрів двигуна 23.12.16р.

9. За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

А відповідно до приписів статті 224 Господарського кодексу (ГК) України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Склад та розмір відшкодування збитків визначено положеннями статті 225 ГК України, відповідно до якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 916/3279/16.

Доводячи у суді обставини понесення збитків, позивач, окрім констатації того факту, що мало місце пошкодження двигуна автомобіля після проведеного ремонту відповідачем, у своїх доводах не наводить обставин, які судом могли бути розцінені як протиправна поведінка відповідача щодо обставин завдання шкоди. Не зазначає позивач і у чому полягає вина відповідача.

Адже ні висновками судових експертиз ні висновком (припущенням) працівниками сервісного центру «Транспортна механіка ОСОБА_4» так чітко і не зазначено - яка причина виходу з ладу двигуна внаслідок обриву головок клапанів у трьох циліндрах.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта зазначив, що однією із причин деформування та втомного руйнування головки клапана в більшості випадків є відхилення від рекомендованого регламенту обслуговування двигуна, а також використання паливно-мастильних матеріалів, які не відповідають рекомендаціям заводу виробника.

З приводу цього позиція відображена у відповіді офіційного дилера автомобілів ОСОБА_6, Рено в Україні, яка додана представником апелянта в судове засідання 18.07.18р.

Поряд з тим позивачем до матеріалів справи не долучено письмові докази про вчасне виконання регламентних робіт транспортного засобу (зокрема сервісну книжку або будь-яких інших підтверджуючих документів про здійснення сервісних обстежень та планового технічного обслуговування).

Адже вантажний автомобіль марки "RENAULT", моделі "PREMIUM", номер шасі VF624GРА000030677, 2009 року випуску до моменту його державної реєстрації та присвоєння державного реєстраційного номеру АС7976ВЕ експлуатувався за межами України; був придбаний позивачем за кордоном; ввезений по вантажно-митній декларації 204050003/2016/023527 від 22.11.16р. Такі обставини прослідковуються із отриманого позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО 874389 (а.с.14, 35-36, т.1).

З огляду на вищевказані обставини, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивачем не доведені обставини нанесення йому збитків відповідачем (його діями по проведеному технічному ремонту і обслуговуванню КТЗ 02.12.16р.), а наявні письмові докази у матеріалах справи не лише не підтверджують таких обставин, а навпаки - суперечать таким обставинам.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 ГПК України).

Враховуючи наведені обставини, норми чинного законодавства, наявні матеріалах справи докази, місцевий господарський суд помилково прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог - суми збитків, понесених позивачем внаслідок здійснення відновлювального ремонту КТЗ.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими та підставними; підтверджуються вищевикладеним та матеріалами справи, відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального права.

Апеляційну скаргу апелянта - ТОВ "Преміум ОСОБА_3 ЛТД" від 18.05.18р. слід задоволити, а рішення господарського суду Волинської області від 18 червня 2018 року у справі №903/394/17 - скасувати із прийняттям нового рішення про відмову у позові у частині пунктів 1 та 2 резолютивної частини, відповідно до яких позов задоволено частково; стягнуто збитки в сумі 134190,68грн.; 2012,86грн. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви; 5447,20грн. - витрати по оплаті комплексної експертизи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Видачу наказу на виконання даної постанови слід доручити господарському суду Волинської області.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Преміум ОСОБА_3 ЛТД" від 18.06.18р. задоволити.

Рішення господарського суду Волинської області від 04 червня 2018 року у справі №903/394/17 скасувати в частині пунктів 1 та 2 резолютивної частини, відповідно до яких позов задоволено частково; стягнуто збитки в сумі 134190,68грн.; 2012,86грн. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви; 5447,20грн. - витрати по оплаті комплексної експертизи. Прийняти в цій частині нове судове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Транс-Атлас" (45635, Волинська область, Луцький район, с.Піддубці, вул.Миру, 27, код ЄДРПОУ 36071694) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Преміум ОСОБА_3 ЛТД" (45242, Волинська область, Ківерцівський район, с.Озерце, вул.Тракторна, 20а, код ЄДРПОУ 33980587) 3019,29грн. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Волинської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/394/17 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "24" липня 2018 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І. Ю.