Постанова

від 24.05.2007 по справі 4/302ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/302ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.05.07                                                                                 Справа № 4/302ад.

Суддя  Батюк Г.М., при секретарі судового засідання Андрющенко Г.М.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м.Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області, м. Алчевськ Луганської області

до Комунального будівельного підприємства «Будівельне управління № 1»виробничо- будівельного об'єднання комунальних підприємств «Алчевськбуд», м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 37320 грн. 95  коп.                   

в присутності представників сторін:

від позивача –Свириденко Н.М., дов.  № 1175/07-10 від 28.02.07;

від відповідача –Акульшин В.Д., директор;

від заявника-  прокурор відділу прокуратури Луганської області Смирнов О.О., посвідчення № 595 від 01.05.02

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а»ст.. 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення»у сумі 37320 грн. 95  коп., у тому числі: недоїмку у сумі 30851 грн. 84 коп., недоїмку на 15.03.2000- 5914 грн. 40 коп., пеню у сумі 554 грн. 71 коп.

Згідно довідки Головного управління статистики у Луганської області від 16.05.07 № 13-48/2085 правильна назва відповідача Комунальне будівельне підприємство «Будівельне управління № 1»виробничо- будівельного об'єднання  «Алчевськбуд».

На підставі викладеного, відповідачем у справі слід вважати  Комунальне будівельне підприємство «Будівельне управління № 1»виробничо- будівельного об'єднання  «Алчевськбуд».

Відповідач у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 24.05.07, позовні вимоги визнає у повному обсязі.  

Заявником та представниками сторін подана до суду заява, здана до суду 24.05.07, про закінчення попереднього засідання та призначення справи до судового розгляду в даному судовому засіданні. Заява про розгляд справи на попередньому засіданні судом задовольняється.    

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому,  та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснюється  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони не досягли примирення.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін та прокурора,  суд дійшов до наступного.

Відповідно до п. 2 Заключних положень Закону України від 09.07.03 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. ‘'а''ст. 13 Закону України ‘'Про пенсійне забезпечення''до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України ‘'Про пенсійне забезпечення”. Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Відповідно до розділу 4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.01 № 16-6 та зареєстрованої  в Міністерстві юстиції України 29.11.01 за № 998/6189 (далі –Інструкція) підприємство Комунальне будівельне підприємство «Будівельне управління № 1»виробничо- будівельного об'єднання  «Алчевськбуд»зареєстровано платником збору в Управлінні Пенсійного фонду України  в м.Алчевську Луганської області.    

Згідно з розрахунком позивача суму боргу, станом на 25.04.07, пред'явлену до стягнення за підприємством числиться заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1, яка складає 37320 грн. 95  коп., у тому числі: недоїмку у сумі 30851 грн. 84 коп., недоїмку на 15.03.2000- 5914 грн. 40 коп., пеню у сумі 554 грн. 71 коп.

У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1 у сумі 30851 грн. 84 коп., недоїмку на 15.03.2000- 5914 грн. 40 коп., пеню у сумі 554 грн. 71 коп.

Відповідач у відзиві на позов розмір позовних вимог визнав повністю.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю,  з огляду на наступне.

Пунктом 2 Заключних положень Закону України від 09.07.03 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058-ІV.

Згідно з п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.04 № 64/8663, розмір сум до відшкодування визначається органами Пенсійного фонду України в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно з додатком 7 з вказанням ПІБ пенсіонерів. Установлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктом "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Підприємства вносять плату щомісячно до 25-го числа.

Як свідчать матеріли справи, позивачем на адресу відповідача    надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно з додатком № 7, що підтверджено матеріалами справи, проте відповідач від відшкодування пільгових пенсій за списком №1 не відмовився.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.93, затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу  приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Згідно ст. 13 Закону, у випадку призначення пільгової пенсії,  в трудовій книжці зазначається тільки посада, на якій працювала людина, але не визначаються підстави для нарахування пільгової пенсії (робота за списком №1 або списком №2 та відношення вказаної посади до цих списків).

Позивач надав пояснення, яким повідомив, що вищевказаний факт встановлюється на підставі довідки, уточнюючої особливий характер роботи, яка видається підприємством, на якому працював пенсіонер або його правонаступник. Таким чином підставою для нарахування пільгової пенсії за списком №1 є не лише запис у трудовій книжці, але й довідка, яка доказує, що посада, на якій працювала особа, за результатами атестації робочих місць була віднесена до вказаних списків, та надає право на пільгову пенсію.

Як вбачається з матеріалів справи, довідки, уточнюючі особливий характер роботи видавались відповідачем у відношенні тих пенсіонерів, які вказані в розрахунках про суми плати на покриття витрат на виплату пільгових пенсій , що підтверджено матеріалами справи.

Крім того, відповідно до  ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за видачу недостовірних документів та відшкодовують заподіяну внаслідок цього шкоду.

Порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пільгових пенсій передбачено частиною 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1,  зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за № 64/8663, де встановлюється, що відшкодування провадиться підприємствами, які підтверджували пільговий стаж відповідно до стажу, який пенсіонер мав на певному підприємстві.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Згідно з матеріалами справи суму боргу, пред'явлену до стягнення, складають суми пенсій, виплачених пенсіонерам, зазначеним у розрахунках фактичних витрат, що додані до матеріалів справи та  особливий характер праці яких підтверджений відповідними витягами з трудових книжок та довідками підприємства відповідача.

Позивачем надані відповідні докази у підтвердження оформлення повідомлень відповідної форми та їх направлення платнику.

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідач має заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 37320 грн. 95  коп., у тому числі: недоїмку у сумі 30851 грн. 84 коп., недоїмку на 15.03.2000- 5914 грн. 40 коп., пеню у сумі 554 грн. 71 коп. (а.с.7-8).

Крім того, відповідачеві щомісячно надсилались  розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , призначених відповідно до пункту «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що ним не оспорюється, які ним не були оспорені у законодавчому порядку, більш того визнані ним.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1  у сумі  37320 грн. 95  коп., у тому числі: недоїмку у сумі 30851 грн. 84 коп., недоїмку на 15.03.2000- 5914 грн. 40 коп., пеню у сумі 554 грн. 71 коп., підтверджені матеріалами справи,  та підлягають до задоволення у повному обсязі , у тому числі актом звірення розрахунків станом на 22.05.07, який підписаний сторонами по справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств та  стягненню з відповідача.

З огляду на викладене позовні вимоги слід визнати обґрунтованими повністю, та такими, що підтверджені матеріалами справи,   відповідачем не спростовані.

Згідно зі ст.ст.112, 136 КАС України у разі визнання відповідачем адміністративного позову суд приймає рішення  про задоволення адміністративного позову за умови, що дії відповідача не суперечать закону або не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представника позивача про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 87, 94, 98, 110,112,136, 157,158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути  з Комунального будівельного підприємства «Будівельне управління № 1»виробничо- будівельного об'єднання  «Алчевськбуд», м.Алчевськ Луганської області, вул. Дунауйварошська,7А, р/р 26001301180130 в Алчевському відділенні ПІБ, МФО 304342, код ЄДРПОУ 03385070  на користь  Управління  Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області, м. Алчевськ Луганської області, вул. Ленінградська,43,р/р 25605301727 в ЛОУ «Ощадбанку»,МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792347, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах у сумі 36766 грн. 24 коп., пеню у сумі 554 грн. 71 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 29.05.07 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Г.М.Батюк