Постанова

від 16.07.2018 по справі 2-256-2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-256-2008 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук В.Д. Провадження № 22-ц/773/787/18 Категорія: 39 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Галицької І.П.,

представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_3 до Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 11 березня 2008 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Скобелка Горохівського району Волинської області помер його батько ОСОБА_5. На випадок своєї смерті ОСОБА_5 склав заповіт, відповідно до якого все своє майно, що належало йому на день смерті, де б воно не заходилось і з чого б не складалось він заповів синові ОСОБА_2.

ОСОБА_5 на праві власності належало певне майно, і в тому числі грошові вклади в Горохівському відділенні ощадбанку на рахунку НОМЕР_2 та на рахунку НОМЕР_3,, а також 0,26 га земельної ділянки, відповідно до Державного акту НОМЕР_4.

Вважає себе таким, що прийняв спадщину після смерті батька, але нотаріально не переоформив на себе право власності на земельну ділянку площею 2.90 га та на грошові вклади, і на даний час не може одержати частину вкладу, яка повертається державою вкладникам.

Просив визнати за ним право власності на грошовий вклад в Горохівському відділенні Ощадбанку на рахунку № НОМЕР_5 та НОМЕР_1 та на земельну ділянку площею 2.90 га.

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 11 березня 2008 року позов в даній справі задоволено.

Ухвалено визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2.90 га на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_4.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на грошові кошти, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_5 та № НОМЕР_1 Горохівської філії Ощадного банку України.

В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції - до скасування з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач належним чином прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_5, а тому наявні правові підстави для визнання за ним права власності на спадкове майно.

Проте, такі висновки суду зроблені передчасно при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права та матеріального права, що регулюють дані правовідносини..

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а відтак його правонаступником є син ОСОБА_3.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).( ст.1216 ЦК України).

Статтями 1217,1218,1220,1221,1222 передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, виданий Скобелківською сільською радою Горохівського району Волинської області ( а.с. 11).

На випадок своєї смерті спадкодавець ОСОБА_5 склав заповіт від 05 липня 2005 року, відповідно до якого все своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не заходилось, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Бистровиця, Горохівського району Волинської області і грошові заощадження з відповідними до них процентами, що знаходяться в ощадбанку №6304 в місті Горохів Волинської області на рахунку № НОМЕР_5, а також все те, на що буде мати право - заповів сину ОСОБА_2. Даний заповіт посвідчений нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі №913 ( а.с. 5).

Спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ст. 1268, 1269 ЦК України прийняття спадщини можливе шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини або ж поданням заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї ( ч.3 ст. 1268 ЦК України).

Отже, прийняття спадщини - є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом вказав, що він прийняв спадщину, однак не вказав яким чином він це зробив.

Суд першої інстанції розглядаючи дану справи не перевір, яким чином позивач прийняв спадщину, яка залишилась після смерті батька та не зазначив про це у своєму рішенні.

За змістом ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановленню підлягають обставини, щодо спільного проживання спадкоємця з спадкодавцем (що розуміється як наявність взаємних права та обов'язки по відношенню один до одного, спільне утримання майна, ведення спільного господарства та інше) на час смерті останнього.

Таким чином саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області спадкодавець ОСОБА_5 до дня своєї смерті проживав разом з дружиною ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року та сином ОСОБА_4, який і в даний час продовжує проживати у вищезазначеному будинку.

З копії паспорта ОСОБА_2 вбачається, що останнє його місце проживання зазначено, як АДРЕСА_1

Отже на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 позивач з ним спільно не проживав, не мали взаємних прав та обов'язків по відношенню один до одного, а тому не є таким, що прийняв спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. ( ч. 1 ст.1269 ЦК України).

Матеріали цивільної справи не містять доказів того, що позивач звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в передбачений строк та нотаріусом було відмовлено у видачі його свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, як вбачається з копії відповіді Горохівської державної нотаріальної контори від 05.04.2018 року, що долучена апелянтом до апеляційної скарги, спадкова справа після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року не заводилась.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не врахував, що спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Визнання ж права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У разі, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Долучені до матеріалів справи документи вказують про належність на праві власності земельної ділянки 0,26 га спадкодавцю ОСОБА_5 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 ( а.с. 10), та грошові кошти в ощадбанку, які також належать спадкодавцю відповідно до особового рахунку № НОМЕР_5 ( а.с.6) і наявність таких документів не позбавляло можливості звернутись до нотаріуса за оформленням спадкових справ.

Апеляційним судом встановлено, що позивач у встановлений законом строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та на момент відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем не проживав, а тому є таким що не прийняв спадщину.

За таких обставин у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно , що залишилось після смерті батька.

Відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З врахуванням факту не прийняття ОСОБА_2 у передбачений законом спосіб та строк спадщини після смерті ОСОБА_5 спадкоємець не позбавлений був можливості захистити своє право у передбачений законом спосіб, звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, як вбачається з позовної заяви відповідачем в даній справі зазначено Скобелківську сільську раду Горохівського району Волинської області.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, не навів жодного обґрунтування, яким чином зазначений позивачем відповідач порушує, не визнає або оспорює права, свободи чи інтереси ОСОБА_2 за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з частиною п'ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Проте, у порушення вимог пункту 2 частини шостої статті 130 ЦПК України (редакції чинній на час ухвалення рішення) суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, не з'ясував і не залучив до участі у справі всіх спадкоємців майна померлого, як то дружину спадкодавця - ОСОБА_7, яка на день розгляду даної справи була жива ( померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року), сина ОСОБА_4, які постійно проживали із спадкодавцем на час його смерті.

Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 11 березня 2008 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_3 до Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий:

Судді: