Рішення

від 25.07.2018 по справі 809/798/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2018 р. справа № 809/798/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області в особі Відділу державної реєстрації про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№29928201, 29928666 від 07.06.2016, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1М.) 08.05.2018 звернулася в суд з адміністративним позовом до Державного реєстратора Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_2 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№29928201, 29928666 від 07.06.2016.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 даний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків шляхом приведення його у відповідність до вимог, встановлених пунктами 2, 5, 9, 11 частини 5 статті 160, частинами 4, 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі визначення належного відповідача (відповідачів) у даній справі, подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску (а.с. 17-21).

21.05.2018 позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, а також визначив належного відповідача у розгляді даної справи - Відділ державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації (надалі по тексту також - відповідач, Відділ державної реєстрації Тисменицької РДА) та подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду (а.с. 24, 25-26, 27-31).

У вказаній заяві від 21.05.2018 позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, посилаючись на ту обставину, що про помилковість у діях державного реєстратора на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації дізналася тільки в березні 2018 року, з моменту звернення до нотаріуса для переоформлення прав з метою відчуження земельних ділянок (а.с. 25-26).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/258/16 від 29.04.2016 відповідачем прийнято рішення від 03.06.2016 за №№29891497, 29891630 про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на земельні ділянки площею 0,45 га, кадастровий номер 2625810100:03:033:0379 та площею 0,072 га, кадастровий номер 2625810100:03:033:0812. Одночасно із скасуванням державної реєстрації права власності на вищезазначені ділянки за ОСОБА_3 державний реєстратор прав на нерухоме майно помилково, в порушення статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року за №1952-ІV, пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127, проведено державну реєстрацію права власності за позивачем - ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,45 га, кадастровий номер 2625810100:03:033:0379, а також земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,072 га, кадастровий номер 2625810100:03:033:0812. Вказані оскаржувані рішення прийняті відповідачем на підставі заяв позивача від 03.06.2016 за №№17116787, 17117155, а також на підставі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2015 у справі №352/1718/15-ц. Однак резолютивна частина даного судового рішення про визнання за позивачем у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 права власності на відповідне майно, поряд з іншим, не містить положень щодо визнання такого права на земельні ділянки із кадастровими номерами 2625810100:03:033:0379 та 2625810100:03:033:0812, які оскаржуваним рішенням реєстратора зареєстровані за ОСОБА_1 Інших документів, як стверджує позивач, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав, державному реєстратору подано не було. З наведених підстав вважає, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.06.2016 за №№29928201, 29928666 такими, що прийняті помилково, без правових підстав. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 29.05.2018 визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 із адміністративним позовом до суду і на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с. 1-4).

Відповідач, 11.06.2018, на виконання пункту 7 ухвали суду про відкриття провадження від 29.05.2018, подав через канцелярію суду витребувані судом письмові докази, а саме: копії документів реєстраційних справ по заявах про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) №17117155 та №17116787 (а.с. 52-84).

Відповідач не в повному обсязі виконав вимоги ухвали про відкриття провадження від 29.05.2018, в тому числі не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи в порядку письмового провадження здійснено за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 за рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2015 у справі №352/1718/15-ц набула право власності на домоволодіння №25 по вулиці Стефаника в місті Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області.

Так, згідно резолютивної частини вказаного рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3 право власності на домоволодіння №25 по вулиці Стефаника в місті Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області вартістю 110 946,00 гривень та земельну частку (пай) у землі КПСС "Тисмениця" розміром 91,6300 в умовних кадастрових га, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0800 га з кадастровим номером 2625810100:10:001:0455, що розташована в урочищі "Білі болота" на території Тисменицької міської ради, та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4804 га з кадастровим номером 2625810100:11:001:0261, що розташована в урочищі "Вільшанецькі гори" на території Тисменицької міської ради, загальною вартістю 20 373,00 гривень (а.с. 32-34).

11.03.2016 ОСОБА_1 звернулася в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області, державного реєстратора Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про скасування рішення від 12.01.2015 індексний номер 18555953 про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,45 га, кадастровий номер 2625810100:03:033:0379, а також скасування рішення від 12.01.2015 індексний номер 18555358 про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,072 га, кадастровий номер 2625810100:03:033:0812, оскільки на момент проведення державної реєстрації права власності на вказані земельні ділянки ОСОБА_3 була покійною, а отже припинилася її цивільно-правова дієздатність, тобто набувати права власності на земельні ділянки.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 12.01.2015, індексний номер 18555953 про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,45 га, кадастровий номер 2625810100:03:033:0379, що знаходиться за адресою: вул. Стефаника, 25, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, а також рішення від 12.01.2015, індексний номер 18555358 про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,072 га, кадастровий номер 2625810100:03:033:0812, що знаходиться за тією ж адресою (а.с. 35-39).

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно від 03.06.2016 за №№29891497, 29891630 скасовано державну реєстрацію права власності на дві земельні ділянки, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Стефаника, 25 за кадастровими номерами земельних ділянок №2625810100:03:033:0379 та №2625810100:03:033:0812, на підставі вищевказаної постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/258/16 від 29.04.2016.

Одночасно із скасуванням, 03.06.2016 ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації із заявами щодо реєстрації права власності на вищевказані земельні ділянки за кадастровими номерами №2625810100:03:033:0379 та №2625810100:03:033:0812, при цьому надавши рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2015 у справі №352/1718/15-ц. (а.с. 45, 46).

07.06.2016 державним реєстратором прийнято оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №29928201 та №29928666 щодо реєстрації права власності на земельні ділянки площею 0,45 га за кадастровим номером 2625810100:03:033:0379 та площею 0,072 га за кадастровим номером 2625810100:03:033:0812, що розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Стефаника, 25 (42, 43).

Зважаючи на відсутність вказаних земельних ділянок у резолютивній частині рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2015 у справі №352/1718/15-ц позивач вказує на безпідставність реєстрації права власності на дані земельні ділянки, що в свою чергу позбавило ОСОБА_1 права на отримання вказаних земельних ділянок шляхом безоплатної передачі із земель комунальної власності у встановленому законом порядку.

Позивач вважає такі дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької РДА помилковими, які суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за №1127.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року за №1952-IV (далі по тексту також - Закон №1952-IV).

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі по тексту також - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 5 вказаного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 6 Закону №1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Пунктами 1 та 2 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 18 Закону №1952-ІV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що прямий обов'язок Державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно вимог частини 1 статті 19 Закону №1952-ІV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів.

Частиною 1 статті 27 Закону №1952-ІV визначено 14 виключних підстав для проведення державної реєстрації права власності.

Серед таких 14 підстав для державної реєстрації права приватної власності є також рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункту 9 частини 1 статті 27 Закону №1952-ІV).

Суд зазначає, що під рішенням суду щодо права власності не можна розуміти виключно рішення про визнання за певною особою права власності на конкретний об'єкт, зокрема, нерухомого майна. В контексті чинного законодавства таким судовим рішенням може бути будь-яке рішення, з якого однозначно та беззаперечно можна встановити перехід права власності від однієї особи до іншої.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за № 1127 (далі по тексту також - Порядок № 1127).

Пунктом 6 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно пункту 40 вказаного Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Як уже зазначалось судом вище, державним реєстратором прав на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації рішеннями від 03.06.2016 за №№ 29891497, 29891630 скасовано державну реєстрацію права власності на дві земельні ділянки, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Стефаника, 25 за кадастровими номерами №2625810100:03:033:0379 та №2625810100:03:033:0812.

Дані рішення прийняті на підставі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/258/16 від 29.04.2016.

ОСОБА_1 03 червня 2016 року звертаючись до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою щодо реєстрації права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,45 га, кадастровий номер 2625810100:03:033:0379 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,072 га, кадастровий номер 2625810100:03:033:0812, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Стефаника, 25.

Як свідчать матеріали реєстраційної справи на підтвердження свого права власності позивач надала рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2015 у справі №352/1718/15-ц.

В свою чергу, державний реєстратор прав на нерухоме майно, здійснюючи реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки взяв до уваги, як підставу для реєстрації права власності, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2015 у справі №352/1718/15-ц.

Однак суд зазначає, що зміст резолютивної частини даного рішення не містить інформації щодо земельних ділянок за кадастровими номерами №2625810100:03:033:0379 та №2625810100:03:033:0812, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Стефаника, 25, що в свою чергу не може свідчити про набуття ОСОБА_1 права власності на вказані земельні ділянки за рішенням суду, а отже слугувати підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки.

Дане рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2015 у справі №352/1718/15-ц стосується визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3 право власності виключно на домоволодіння №25 по вулиці Стефаника в місті Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області, земельну частку (пай) у землі КПСС "Тисмениця" розміром 91,6300 в умовних кадастрових га, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0800 га з кадастровим номером 2625810100:10:001:0455, що розташована в урочищі "Білі болота" на території Тисменицької міської ради, та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4804 га з кадастровим номером 2625810100:11:001:0261, що розташована в урочищі "Вільшанецькі гори" на території Тисменицької міської ради.

Як слідує із змісту рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 29928666, 29928201 від 07.06.2016, державний реєстратор при їх прийнятті керувався положеннями частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, згідно вимог частини 3 стаття 10 Закону №1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Пунктом 18 Порядку №1127 визначено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

У разі проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі проведення державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно державним реєстратором приймається одне рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Однак, суд зазначає, що державний реєстратор не вірно встановив відповідність заявлених прав ОСОБА_1 і поданих нею документів вимогам законодавства, так як судове рішення, яке стало підставою для вчинення оспорюваних реєстраційних дій, не підтверджує право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки за кадастровими номерами №2625810100:03:033:0379 та №2625810100:03:033:0812, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Стефаника, 25.

Вичерпний перелік підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначений статтею 24 Закону №1952-IV , пунктом 4 частини 1 якої встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відтак, державний реєстратор, перевіряючи документи, подані ОСОБА_1, на наявність підстав для реєстрації права власності на земельні ділянки кадастровими номерами №2625810100:03:033:0379 та №2625810100:03:033:0812, повинен був встановити набуття такого права за ОСОБА_1, а у разі неможливості встановлення речового права на земельні ділянки (про що у даному випадку свідчить відсутність документів у ОСОБА_1, на підтвердження права власності), прийняти рішення про відмову в державній реєстрації.

Безпідставним є прийняття відповідачем одного рішення щодо оскаржуваної державної реєстрації прав із застосуванням процедури проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки за кадастровими номерами №2625810100:03:033:0379 та №2625810100:03:033:0812, як похідної від права власності на домоволодіння в м. Тисмениця по вул. Стефаника, 25, із одночасним проведенням державної реєстрації права власності на таку нерухомість. Оскільки, як вже встановлено судом, право власності на зазначені землі ОСОБА_1 станом на 06.07.2016 не набула.

Матеріали поданих відповідачем двох реєстраційних справ щодо прийняття оскаржуваних рішень свідчать, що будь-яких інших документів, які згідно вимог Закону №1952-IV і Порядку №1127 можна вважати таким, які є підставою для проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки, відсутні.

Такі інші документи під час розгляду справи не представили ні позивач, ні відповідач.

З урахуванням наведеного, суд дійшов переконливого висновку, про неправомірність дій державного реєстратора Тисменицької районної державної адміністрації щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельні ділянки за кадастровими номерами №2625810100:03:033:0379 та №2625810100:03:033:0812, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Стефаника, 25.

Відтак підставними є вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 29928201, 29928666 від 07.06.2016, на підставі яких зареєстровано право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,45 га кадастровий номер 2625810100:03:033:0379 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,072 га кадастровий номер 2625810100:03:033:0812.

Згідно частин 1, 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи вищевикладене, заявлений позивачем адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 409,60 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявою на переказ готівки №67 від 08.05.2018 та квитанцією №74.66.1/15719086 від 05.06.2018 (а.с. 5, 51).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 409,60 гривень.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними інші судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 07.06.2016 за №29928201 про державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2625810100:03:033:0379.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 07.06.2016 за №29928666 про державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2625810100:03:033:0812, що знаходяться за адресою: вулиця Стефаника, 25, місто Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область.

Стягнути з Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області в особі Відділу державної реєстрації (ідентифікаційний код юридичної особи 20563188) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), вулиця Л. Українки, 13, місто Тисмениця, Івано-Франківська область.

Відповідач - Тисменицька районна державна адміністрація Івано-Франківської області в особі Відділу державної реєстрації (ідентифікаційний код юридичної особи - 20563188), вул. Галицька, 17 (вул. К. Левицького, 4) м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400 (77401).

Суддя /підпис/ ОСОБА_6