Рішення

від 25.07.2018 по справі 1240/1895/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/1895/18

Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Фермерського господарства Байбуз про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до Фермерського господарства Байбуз (далі - відповідач, ФГ Байбуз ), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ФГ Байбуз у сумі заборгованості 5188,46 грн по штрафним санкціям з єдиного податку за період з 18.12.2017 по 14.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ФГ Байбуз зареєстроване як юридична особа Старобільською райдержадміністрацією 20.10.2011, перебуває на податкову обліку в Старобільській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з 21.10.2011.

Головним управлінням ДФС у Луганській області на підставі пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи ФГ Байбуз за листопад 2014 року по листопад 2017 року, за результатами проведення якої складено акт від 23.10.2017 № 1452/12-32-12-07/37858291.

На підставі вищезазначеного акта винесено податкові повідомлення-рішення від 21.11.2017 № 00020931207 на суму 1020,00 грн; від 21.11.2017 № 0020911207 на суму 4409,50 грн.

Станом на 14.05.2018 Фермерське господарство Байбуз допустило податкову заборгованість з єдиного податку по штрафним санкціям у загальній сумі 5188,46 грн за період з 18.12.2017 по 14.05.2018, в тому числі: по угодженому податковому повідомленню-рішенню від 21.11.2017 № 0020931207 у сумі 1020,00 грн (з урахуванням часткової переплати 241,04 грн) сума до сплати - 778,96 грн; по узгодженому податковому повідомленні-рішенні від 21.11.2017 № 0020911207 у сумі - 4409,50 грн.

Позивачем відповідачу сформовано податкову вимогу від 12.01.2018 № 205-17, яку направлено поштою з рекомендованим повідомленням про вручення.

На підставі підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 та пунктів 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5188,46 грн по штрафним санкціям з єдиного податку з відповідача.

Ухвалою суду від 04.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Так, 16.07.2018 на адресу суду повернувся конверт, направлений за місцезнаходженням відповідача, відомості про яке наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення (арк. спр. 30).

Згідно із частиною одинадцятою статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.07.2018 № 1004242889 ФГ Байбуз (ідентифікаційний код 37858291) зареєстровано як юридична особа, яка перебуває на обліку у Старобільській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області (арк. спр. 31-33).

ФГ Байбуз з 14.11.2011 по 31.12.2015 було платником єдиного податку, з 01.01.2015 відносився до третьої групи з встановленою ставкою податку у розмірі 3% до доходу, що підтверджено свідоцтвом платника єдиного внеску серії А № 693777, рішенням від 08.12.2015 № 4736/15-37858291 про виключення з реєстру платника єдиного внеску, ідентифікаційними даними (арк. спр. 36-42).

З інтегрованої картки платника єдиного податку з юридичних осіб слідує, що за відповідачем станом на 31.12.2017 обліковується заборгованість з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 5188,46 грн (арк. спр. 6).

Так, судом встановлено, що 23.10.2017 позивачем проведено камеральну перевірку ФГ Байбуз з питань задекларованих у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи за листопад 2014 року - листопад 2015 року, за результатами проведення якої складено акт від 23.10.2017 № 1452/12-32-12-07/37858291 (арк. спр. 10-11), згідно з висновками якого дані камеральної перевірки свідчать про:

1) несвоєчасне подання податкової декларації єдиного податку третьої групи - ФГ Байбуз за І квартал 2015 року. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України;

2) несвоєчасну сплату узгоджених сум узгоджених сум податкового зобов'язання з єдиного податку третьої групи ФГ Байбуз код ЄДРПОУ 37858291 за листопад 2014 року - листопад 2015 року. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Зазначений акт надісланий відповідачу та отриманий останнім, що підтверджено підписом про отримання уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. спр. 12).

На підставі вказано акта перевірки від 23.10.2017 № 1452/12-32-12-07/37858291 податковим органом 21.11.2017 прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0020931207, яким за встановлене порушення пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України, на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) до ФГ Байбуз у сумі 1020,00 грн (арк. спр. 13-15);

- № 0020911207, яким за встановлене порушення пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) до ФГ Байбуз у сумі 4409,50 грн (арк. спр. 16, 18).

Відповідачем зазначені податкові повідомлення-рішення від 21.11.2017 №№ 0020931207; 0020911207 надіслані відповідачу та отриманий останнім, що підтверджено підписом про отримання уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. спр. 14, 17).

ФГ Байбуз правом оскаржити зазначені податкові повідомлення-рішення не скористався, у визначений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк грошове зобов'язання, визначене контролюючим органом, у повному обсязі не сплатив.

За даними інтегрованої картки платника єдиного податку з юридичних осіб несплачений за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.11.2017 №№ 0020931207, 0020911207 залишок боргу, з урахуванням часткової переплати в розмірі 241,04 грн, становить - 5188,46 грн (арк. спр. 35).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлено Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 291.2. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до підпункту 293.3.1 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно з пунктом 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України).

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 Податкового кодексу України).

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 296.3 статті 296 Податкового кодексу України).

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З вищеописаних наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб, який утворився внаслідок несплати штрафних санкцій, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями від 21.11.2017 №№ 0020931207, 0020911207.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

ГУ ДФС у Луганській області винесло та надіслало поштою ФГ Байбуз податкову вимогу форми Ю від 12 січня 2018 року № 205-17, яка повернулася без вручення 05.02.2018 із зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання (арк. спр. 22, 22 зв.).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платників рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податкова вимога від 12 січня 2018 року № 205-17 за приписами абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученою відповідачу 05.02.2018 (день повернення, зазначений поштовою службою на довідці про причини повернення поштового відправлення).

Оскільки податкова вимога від 12 січня 2018 року № 205-17 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДФС України обласного рівня, зокрема, ГУ ДФС у Луганській області.

Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг з єдиного податку в сумі 5188,46 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а суду не надано доказів понесення позивачем таких витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 39591445) до Фермерського господарства Байбуз (місце знаходження: 92763, Луганська область, Старобільський район, село Байдівка, вулиця Прифермівська, будинок 7, код за ЄДРПОУ 37858291) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути кошти Фермерського господарства Байбуз з рахунків у банках, обслуговуючих Фермерське господарство Байбуз , на користь місцевого бюджету за податковим боргом з єдиного податку з юридичних осіб у сумі 5188,46 грн (п'ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 46 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова