Ухвала

від 11.07.2018 по справі 185/5532/18

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/5532/18

Провадження № 2/185/3174/18

У Х В А Л А

11 липня 2018 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Павлоградське підприємство Промислово залізничного транспорту Сигнал про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Павлоградське підприємство Промислово залізничного транспорту Сигнал про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а саме, позовна заява повинна містити, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) сторін та інших учасників справи.

Тобто позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву в якій зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серію паспорта позивача.

Також, зазначена позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до правового висновку ВСУ, викладеного в постанові від 30.11.2016 у справі № 6-1121цс16, обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій.

Під час вчинення процесуальних дій, які вимагають сплати судового збору (при забезпеченні доказів, при апеляційному чи касаційному оскарженні), пільги зі сплати судового збору мають визначатися на момент вчинення певної процесуальної дії.

З огляду на зазначене можна дійти висновку про те, що процесуальний закон визначає свою дію в часі саме за часом вчинення відповідних процесуальних дій.

За таких умов Закон України Про судовий збір має застосовуватися в редакції, яка діяла на момент вчинення певної процесуальної дії, в даному випадку звернення позивача з позовом до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Згідно пункту 1 статті 5 Закону України Про судовий збір , в редакції, чинній на день звернення позивача до суду 06.07.2018 за даним позовом, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, вимоги позивач про стягнення моральної шкоди не підпадає під пільгову категорію.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. на рахунок: Отримувач коштів УДКСУ у місті Павлограді, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37936856, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31215206700032, код класифікації доходів бюджету 22030101, або зазначити та надати докази звільнення від сплати судового збору.

Також, позовна заява не відповідає вимогам п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто, позивачу необхідно надати суду письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Тобто, позивачу необхідно надати оригінали доданих до позову письмових доказів, або їх копії засвідчені належним чином відповідно до вимог діючого ЦПК України, чи засвідчити належним чином надані копії, та зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, поданих в належним чином засвідчених копіях.

Також, позовна заява не відповідає вимогам п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Тобто, позивачу необхідно зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.175, 177, 260 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Павлоградське підприємство Промислово залізничного транспорту Сигнал про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди - залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: ОСОБА_2