Рішення

від 24.07.2018 по справі 196/883/18

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/883/18

№ провадження 2/196/360/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року смт. Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Зубій А.В.

за участю:

секретаря Березко А.В.

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в Царичанський районний суд Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, в якому просить визнати за нею, в порядку спадкування за заповітом після померлої 28.09.2010 року ОСОБА_4, право власності на: - земельну ділянку площею 2,3821 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що була розташована на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №837746, виданого 17.11.2005 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації від 27.09.2005 року №352-р, кадастровий номер 1225681300-02-002-0120; - земельну ділянку загальною площею 0,8484 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території с.Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, вул. Щорса, 2 Зорянської сільської ради, з яких: для обслуговування житлового будинку, госп.споруд - 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,5984 га, яка належала померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії I-ДП №133804, виданого 12.03.2002 року головою Зорянської сільської ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області на підставі рішення Зорянської сільської ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області від 20.03.2000 року №16, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1056; - житловий будинок №2 з господарськими будівлями та спорудами по вул. Щорса у селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області.

На обґрунтування своїх вимог у позовній заяві ОСОБА_2 вказала, що 28 вересня 2010 року померла її бабуся по лінії матері - ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно.

За життя, а саме 11.10.1993 року ОСОБА_4 склала заповіт, за яким все своє майно заповіла їй. Зазначає, що вона доглядала та поховала бабусю, останній рік до дня її смерті вона проживала без реєстрації разом зі спадкодавцем, а тому фактично прийняла спадщину після померлої бабусі.

11.06.2018 року вона звернулась до державного нотаріуса із заявою щодо отримання свідоцтва про право на спадщину після померлої бабусі, але отримала відмову внаслідок відсутності достатніх оригінальних підтверджуючих правовстановлюючих документів.

У зв'язку з відмовою нотаріуса в оформленні їй права на спадщину вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 206 ч.1 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ст. 206 ч.4 ЦПК України).

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно приписів ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Суд, перевіривши справу, з`ясувавши правові позиції сторін, перевіривши відповідність визнання позову відповідачем вимогам закону за відсутності загрози порушенню прав, свобод чи інтересів інших осіб, вважає можливим та необхідним прийняти визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, так як позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої 28.09.2010 року бабусі ОСОБА_4; інших осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні, не має; інші особи на це майно з дня смерті спадкодавця своїх претензій не заявляли.

Обставини, викладені в позовній заяві, визнані відповідачем та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Із встановлених обставин випливає, що між сторонами існують правові відносини щодо набуття права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, до яких повинні бути застосовані ст. ст. 328, 1216, 1218, 1233 Цивільного кодексу України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що наявні законні підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 1216-1218, 1233 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Прийняти визнання відповідачем позову.

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, як спадкоємцем за заповітом після померлої 28 вересня 2010 року ОСОБА_4, право власності на:

- земельну ділянку площею 2,3821 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що була розташована на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №837746, виданого 17.11.2005 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації від 27.09.2005 року №352-р, кадастровий номер 1225681300-02-002-0120;

- земельну ділянку загальною площею 0,8484 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території с.Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, вул. Щорса, 2 Зорянської сільської ради, з яких: для обслуговування житлового будинку, госп.споруд - 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,5984 га, яка належала померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії I-ДП №133804, виданого 12.03.2002 року головою Зорянської сільської ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області на підставі рішення Зорянської сільської ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області від 20.03.2000 року №16, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1056;

- житловий будинок №2 з господарськими будівлями та спорудами по вул. Щорса у селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30-ти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя А.В. ЗУБІЙ