Рішення

від 19.07.2018 по справі 822/1867/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1867/18

РІШЕННЯ

іменем України

19 липня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участю:секретаря судового засідання Бачка А.М. позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування йому пільгового стажу, який дає право на достроковий вихід на пенсію та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши у пільговий стаж роботи електрогазозварювальника період з 01.06.1990 року по 01.10.2013 рік з дня звернення з заявою до відповідача тобто з 16.01.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має стаж більше 23 років роботи на посаді електрозварювальника при 37 роках загального стажу.

При цьому, зазначає, що для призначення пільгової пенсії із зниженням пенсійного віку звернувся до відповідача 16.01.2018 з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак листом від 23.04.2018 йому було відмовлено в призначенні пенсії через відсутність у нього пільгового стажу взагалі, а загальний трудовий стаж йому визначено 27 років, 9 місяців та 15 днів.

Не погоджуючись з таким рішенням та діями відповідача, позивач вважаючи їх протиправними звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Агроспецмонтаж" та сільськогосподарський кооператив "Поділля", однак суд відмовив протокольною ухвалою в задоволенні такого клопотання.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки за період, який позивач просить включити йому у стаж, який дає право на достроковий вихід на пенсію не підтверджується відповідними доказами.

В судовому засіданні здійснено допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили лише загальний трудовий стаж позивача, однак доводів про його право на пенсію за віком на пільгових умовах свідками не надано.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, свідків, дослідивши письмові належні та допустимі докази, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи, оцінивши їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що відповідно до записів трудової книжки позивача серії БТ № 7374713 ОСОБА_1 з 01.06.1990 працював на посаді електрогазозварювальника, при цьому з цього часу позивачу присвоєно 3 розряд.

З 02.01.1996 в зв'зку із зміною форми власності згідно реєстрації виконкомом Кам'янець-Подільської районної ОСОБА_6 народних депутатів №00912459, позивач звільнений по переводу в Кам'янець-Подільську фірму "Агроспецмонтаж", при цьому 26.05.1997 йому присвоєно 5 розряд газоелектрозварювальника.

В 2001 році позивача було звільнено з роботи за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України згідно наказу №45 від 02.08.2001.

При цьому, як зазначено у трудовій книжці позивача, він 02.08.2001 був прийнятий СГК "Поділля", с.Зарічанка на роботу на посаду зварщика на цегельний завод.

ОСОБА_1 01.10.2013 звільнений з роботи СГК "Поділля" с.Зарічанка за власним бажанням (наказ №15 від 01.10.2013).

На підтвердження записів у трудовій книжці, позивач подав до суду уточнюючі довідки про уточнюючий характер робіт, архівні довідки про заробітну плату, "личную карточку роботника", довідки про заробітну плату, накази про проведення атестації робочих місць.

Позивач 16.01.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом №10986/03 від 23.04.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що рішенням від 13.04.2018 №1108 відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відповідач повідомив позивача, що відповідно до довідки, уточнюючої характер роботи, позивач працював з 01.06.1990 по 10.03.1992 та з 26.05.1997 по 01.08.2001 на посаді електрозварювальника ТзОВ "Агроспецмонтаж", однак вказана довідка не відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою кабінету ОСОБА_6 України від 12.08.1993 №637, оскільки у ній не зазначено найменування підрозділу та найменування пункту Списків, якими передбачена виконувана робота, відсутній номер та дата видачі, відсутні підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, а тому підстави для зарахування вказаних періодів до пільгового стажу роботи відсутні.

Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом ОСОБА_6 України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно із статтею 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом ОСОБА_6 України.

Відповідно до п.4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою кабінету ОСОБА_6 України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідач відмовляючи у призначенні пенсії позивачу, встановив, що згідно поданих позивачем документів загальний стаж роботи становить 27 років 09 місяці 15 днів, при цьому, пільговий стаж роботи за Списком № 2 - відсутній.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, та дослідивши записи у трудовій книжці позивача, суд звертає увагу позивача на те, що в трудовій книжці не містяться дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи, а саме, роботи, які відносяться до Списку № 2.

Крім цього, період роботи позивача з 01.06.1990 по 10.03.1992 та з 26.05.1997 по 01.08.2001 на посаді електрозварювальника ТзОВ "Агроспецмонтаж" не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки довідка про уточнюючий характер роботи видана ОСОБА_1 підприємством ТзОВ Кам'янець-Подільська фірмі "Агроспецмонтаж" не відповідає вимогам Порядку № 637, а саме у ній не зазначено найменування підрозділу та найменування пункту Списків, якими передбачена виконувана робота, а також відсутні номер та дата видачі, відсутні підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів.

Одночасно з цим, відповідно до довідки про відповідність даних про стаж та/або заробітну плату первинним документам, що надані для підтвердження факту роботи для призначення пенсії № 145 від 16.04.2018 суд встановив, що згідно книги наказів з особового складу за 1990-2001 роки та картки форми Т-2 позивач працював з 01.06.1990 по 01.08.2001 на посаді електрогазозварювальника.

Встановлено, що довідкою № 45 атестація робочих місць за умовами праці проводилась згідно наказу № 2 від 26.01.1999, яким затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення ТОВ Кам'янець-Подільська фірма "Агроспецмонтаж" в тому числі професія, електрогазозварник.

При цьому, в додатку до наказу № 2 від 26.01.1999 зазначено список працівників, які підлягають на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2, в тому числі відповідно до пункту12 ОСОБА_1

Також, згідно зазначеної вище довідки встановлено, що документи ТОВ Кам'янець-Подільська фірма "Агроспецмонтаж" знаходяться на зберіганні в Кам'янець-Подільському районному трудовому архіві, а документи по експертизі умов праці на зберігання до Кам'янець-Подільського районного трудового архіву не надходили.

Крім того, у пункті 5 Наказу № 2 від 26.01.1999 "Про результати атестації робочих місць зa умовами праці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам та компенсація за шкідливі умови праці" виданого Кам'янець-Подільською фірмою "Агроспецмонтаж", зазначено, що даний наказ вводиться в дію на підприємстві з 01.02.1999 строком на 5 років.

Згідно Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 01.08.1992 №442 та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання.

Основною метою атестації є регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Отже, якщо атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведена після 21.08.1997, а тому до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що період роботи з 21.08.1992, а саме після набрання чинності Порядку №442 зараховується до пільгового стажу за результатами атестації робочих місць.

При цьому, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації відповідно до Порядку №442 покладено на керівників таких підприємств, установ та організацій.

Співставляючи наведені норми законодавства та характер спірних правовідносин, суд вважає, що період роботи позивача з 02.08.2001 по 01.10.2013 на посаді електрогазозварювальника не може бути врахований, оскільки за даний період не надано жодних підтверджуючих документів про зайнятість позивача на підприємстві СК "Поділля" та відсутні відомості про проведення атестації робочих місць.

При цьому, довідка, що надана позивачем видана правлінням СГК "Поділля", стосовно ліквідації КП "Поділля" с. Зарічанка та встановлення правонаступництва судом не приймається, як належний доказ, оскільки на кутовому штампі даної довідки не вказано дата її видачі та вихідний номер.

Також, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.06.2018 №1004117833 Сільськогосподарський кооператив "Поділля", СГК "Поділля" (ідентифікаційний код - 03787035) є діючим підприємством.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Суд встановив, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 за періоди роботи з позивача з 01.01.1999, по 28.02.1999, з 01.07.1999 по 31.08.1999, з 01.10.1999 по 01.12.1999, з 01.01.2000 по 28.02.2000, з 01.04.2000 по 31.12.2000 з 01.01.2001 по 1.01.2001, з 01.05.2001 по 31.07.2001 на підприємстві "Агроспецмонтаж" відсутнє нарахування заробітної плати.

При цьому, як встановлено відповідачем та підтверджується матеріалами справи, що за періоди роботи ОСОБА_1 з 01.09.2001 по 30.09.2001, з 01.11.2001 по 01.12.2001, з 01.03.2002 по 31.03.2002, з 01.05.2002 по 31.05.2002, з 01.01.2003 по 01.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.05.2007 по 31.05.2007, з 01.10.2007 по 31.10.2007, з 01.07.2008 по 31.07.2008, з 01.12.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 28.02.2009, з 01.12.2009 пo 31.12.2009, з 01.01.2010 пo 31.08.2010, з 01.01.2011, 31.07.2011, з 01.09.2011 p. пo 31.10.2011 p., з 01.12.2011 пo 31.12.2011, з 01.01.2012 по 31.03.2012, з 01.05.2012 по 31.05.2012, з 01.07.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 31.07.2013, з 01.09.2013 пo 30.09.2013 в сільськогосподарському кооперативі "Поділля" відсутнє нарахування заробітної плати, що також підтверджує витяг з індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, що вказує про несплату страхових внесків за даний період.

Аналізуючи норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку №637 суд дійшов висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є підтвердження факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Крім того, документами, що підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництво професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

При цьому, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд враховує ч.2. ст.2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки період роботи позивача з 21.08.1992 по 31.01.1999 та з 02.08.2001 по 01.10.2013 на посаді електрогазозварювальника не підтверджений відповідними доказами, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивачу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (31653, Хмельницька область, Чемеровецький район, с.Драганівка, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м.Хмельницький, вул.Герцена, 10, ідентифікаційний код - 21318350) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 липня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_7