Ухвала

від 19.07.2018 по справі 826/12935/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 липня 2018 року м. Київ№ 826/12935/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Артеменко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Іміджес Юкрейн" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Артем-Банк" Шевченка Андрія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення, -

за участю:

від позивача - Драчевська О.О.;

від відповідача - Феленюк О.С.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Іміджес Юкрейн" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Артем-Банк" Луньо Іллі Вікторовича про визнання нікчемним правочину щодо оформлення документів та внесення записів до АБС Банку про операцію по видачі 26.10.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Іміджес Юкрейн" готівкових коштів в сумі 800000,00 грн через касу банку з поточного рахунку НОМЕР_1 без фактичної їх видачі, що оформлено листом № 477 від 01.03.2017.

Ухвалами суду від 23.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12935/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05.04.2018 зупинено провадження в адміністративній справі № 826/12935/17 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 804/15159/15.

27.06.2018 до суду надійшло клопотання представника позивача про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що даний спір не є публічно-правовим спором та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017 поновлено провадження в адміністративній справі № 826/12935/17 та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 19.07.2018 представник позивача підтримала заявлене клопотання та просила суд закрити провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.07.2018 не заперечував проти закриття провадження у справі та підтримав заявлене клопотання.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 19.07.2018 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2016 між позивачем (Позикодавець) та громадянином України ОСОБА_6 (Позичальник), який є засновником ТОВ "Глобал Іміджес Юкрейн", було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1/10-2016.

За умовами вказаного договору Позикодавець передав у користування Позичальнику грошові кошти в сумі 800000,00 грн на безпроцентній основі, які останній зобов'язаний повернути до 31.12.2018.

26.10.2016 сума позики була видана ОСОБА_6 з поточного рахунку ТОВ "Глобал Іміджес Юкрейн", відкритого в ПАТ "Артем-Банк".

На підставі рішення Правління Національного банку України від 15.11.2016 № 416-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.11.2016 № 2447 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "АРТЕМ-БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 05.12.2016 №492-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.12.2016 № 2857 та розпочато процедуру ліквідації АТ "Артем-Банк" з 16.12.2016 по 15.12.2018.

Листом від 01.03.2017 № 477 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" повідомила позивача, що на підставі частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемним правочин щодо оформлення документів та внесенню записів до АБС Банку про операцію по видачі 26.10.2016 ТОВ "Глобал Іміджес Юкрейн" готівкових коштів в сумі 800000,00 грн через касу банку з поточного рахунку НОМЕР_1 без фактичної їх видачі.

Отримавши повідомлення про нікчемність правочину, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи заявлене клопотання про закриття провадження в даній адміністративній справі, суд виходить з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, адже визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Так, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Так, предметом даного позову є рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Артем-Банк" щодо віднесення до нікчемних правочину щодо оформлення документів та внесенню записів до АБС Банку про операцію по видачі готівкових коштів через касу банку з поточного рахунку, який відбувся між позивачем та банком.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Статтею 4 Закону передбачено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, зокрема, здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частин першої, третьої та п'ятої статті 34 Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно з частинами першою та другою статті 36 Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів, бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Таким чином, з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому, банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Такий правовий статус Фонду, визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", дає підстави вважати, що Фонд як юридична особа публічного права може бути суб'єктом як публічно-правових, так і приватноправових відносин. При цьому, у приватноправових відносинах, зокрема під час здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Водночас суд звертає увагу на те, що визначений Законом правовий статус Фонду, відповідно до якого він є, зокрема, юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні, не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквідації, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.

Таким чином, відносини між сторонами господарських договорів, у яких бере участь банк, якого як керівник представляє Уповноважена особа Фонду, є приватноправовими. У цих правовідносинах Фонд та його уповноважена особа, діючи від імені Банку, не мають жодних владних повноважень щодо іншої сторони цих правочинів. Уповноважена особа Фонду не виступає у цих правовідносинах як самостійний суб'єкт, а Фонд не набуває самостійних прав й обов'язків, оскільки він діє на підставі закону від імені Банку. Представництво банку Фондом ґрунтується на приписах Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Оскільки позивач оскаржує дії уповноваженої особи Фонду не як суб'єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим.

Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16, від 16.05.2018 у справі № 910/17448/16.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.

Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Іміджес Юкрейн" сплаченого судового збору за подання до суду даного позову, згідно платіжних доручень від 27.09.2017 № 495 та № 496, у загальній сумі 1600,00 грн.

Відповідно до статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі № 826/12935/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Іміджес Юкрейн" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, офіс 34) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Артем-Банк" Шевченка Андрія Миколайовича (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 103) про визнання протиправним та скасування рішення.

Попередити позивача, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Іміджес Юкрейн", що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Іміджес Юкрейн" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, офіс 34, ідентифікаційний код 39829456) сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Згідно з частиною першою статті 295 та частиною першою статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали), зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

СуддяВ.П. Катющенко Повний текст ухвали складено та підписано 23 липня 2018 року.