Постанова

від 24.07.2018 по справі 805/460/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року справа №805/460/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Гайдара А.В., Шишова О.О.,

секретар судового засідання Романченко Г.О.,

за участі представника відповідача Тоцької Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року (повне судове рішення складено від 25 травня 2018 року в м. Слов'янську) у справі № 805/460/18-а (суддя в І інстанції Толстолуцька М.М.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Веско" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Веско" (далі - ПАТ Веско ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2018 року № 0000094706 (т.1 а.с.5-11).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для висновків акту перевірки стала відсутність документів на підтвердження факту вчинення господарських операцій. Позивач не погодився з вказаними висновками податкового органу, оскільки ним надавалися до перевірки усі необхідні для підтвердження права на бюджетне відшкодування документи, у тому числі зареєстровані в установленому порядку податкові накладні. Також, позивач наголосив, що оціночні судження, домисли, міркування державних ревізорів-інспекторів не можуть бути підставою та не дають відповідачу права на зняття будь-яких сум з податкового кредиту та податкового відшкодування

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року у справі № 805/460/18-а адміністративний позов було задоволено повністю, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2018 року № 0000094706 на суму 588598,50 грн., у тому числі зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 392399,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 196199,50 грн. (т.2 а.с.65-69).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначав, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з відсутністю реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ПАТ Веско зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває на обліку в органах державної фіскальної служби, станом на дату складання акту перевірки перебуває на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС. З 28.01.2011 року ПАТ Веско зареєстровано як платник податку на додану вартість за № 28204005100.

В період з 27.11.2017 року по 15.12.2017 року Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ Веско з питань достовірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. (рядок 19 - 39702271 грн.), відображеного в податковій декларації з ПДВ за вересень 2017 року, поданій у відповідній звітний (податковий) період з урахуванням уточнюючих розрахунків, за наслідками якої складено Акт № 127/28-10-47-06/00282049 від 18.12.2017 року (т.1 а.с. 14-44).

Згідно з висновком перевірки встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ПАТ Веско завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2017 року в сумі 392399,00 грн.

22 грудня 2017 року ПАТ Веско було надано контролюючому органу заперечення на акт перевірки від 18.12.2017 р. № 127/28-10-47-06/00282049, в якому ПАТ Веско просив визнати висновки документальної позапланової виїзної перевірки, викладені в акті від 18.12.2017 р. № 127/28-10-47-06/00282049 необґрунтованими та визнати право ПАТ Веско на від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за вересень 2017 р. (р.19) на суму 392399,00 грн. та на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за вересень 2017 р. (р.20.2.1) на суму 392399,00 грн. (т.1 а.с. 45-48).

За результатом розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки відповідачем 29 грудня 2017 року прийнято рішення про залишення висновків акту перевірки без змін (т.1 а.с. 50-56).

Предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено у судовому засіданні та не спростовано сторонами, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення стали взаємовідносини у спірний період з контрагентами, по яким встановлено відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару, реалізованого ТОВ Ремекскаватормаш (код 30735475) та ТОВ Промремоснащення (код 40985882) для демонтажу деталей та наплавки лівого і правого барабанів тягової лебідки екскаватора ЕШ 10/70 та 11/70 ПАТ Веско .

Позивачем у суді зауважувалось, що під час проведення документальної виїзної перевірки товариством були надані усі необхідні документи для підтвердження права на бюджетне відшкодування та зареєстровані в установленому порядку податкові накладні.

Єдиним документом, що є підставою для нарахування позивачем сум податку, які відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює позивачеві операції з постачання товарів/послуг. Вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 18.12.2017 р. № 127/28-10-47-06/00282049, не відповідають вимогам статей 204, 838, 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тому що:

- підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник;

- замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом;

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 року № 0000094706 (арк. справи 86-91 том 1).

Зазначив, що за результатами зустрічних звірок ТОВ Промремоснащення (код 40985882) щодо документального підтвердження господарських відносин за спірний період (01.09.2017 - 30.09.17) із платником податків ПАТ Веско (код 282049) підтверджено їх здійснення, вид, обсяг, якість та розрахунки (арк.спр.204-206 том 1). Тому ПАТ Веско безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та нараховано штрафні санкції.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції зауважив, що ТОВ Промремоснащення на виконання зобов'язань за договором з ПАТ Веско залучав інші компанії, а використовуючи загальнодоступну інформаційну систему Реєстр дозволів , було встановлено, що дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки ані у ТОВ Ремонтно-виробниче підприємство Промремоснащення , ані у залучених компаній не було. Отже, за допомогою автоматизованої інформаційної системи АС Податковий блок , у якій зібрана інформація з усіх поданих декларацій, звітів, перевірок, податковий орган робить висновок, що ТОВ Ремонтно-виробниче підприємство Промремоснащення та ТОВ Ремексковатормаш для здійснення робіт по демонтажу екскаватора залучали підприємства, які не мали трудових ресурсів, самостійного виконання робіт та не отримували необхідного по ланцюгу постачання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 4 січня 2018 року Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби прийняте податкове повідомлення-рішення форми В1 № 00282049, яким позивачу за результатами акту перевірки та згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 86.8 ст. 86 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 392399,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 196199,50 грн. (т.1 а.с. 12).

Як вбачається з акту перевірки, висновки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються на неможливості підтвердження реальності проведення господарських операції між ТОВ Веско з ТОВ Ремекскаватормаш , ТОВ Промремоснащення . Надані до перевірки ТОВ Веско , видаткові накладні, податкові накладні, не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими схемами штучного руху товарів постачальниками свідчить про безтоварність операцій, які підлягали перевірці, що виключає правомірність їх відображення у податковій звітності ТОВ Веско .

Суд апеляційної інстанції вважає зазначені висновки податкового органу необґрунтованими, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ремекскаватормаш , як Постачальником, та Публічним акціонерним товариством Веско , як Покупцем, укладено договір поставки № 843, за умовами якого Постачальник зобов'язується у визначені договором строки передати Покупцеві у власність запчастини до екскаваторної техніки та гірничого обладнання по звичайним цінами, що встановлені договором, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та строки встановлені Договором (т.1 а.с. 98-101).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: додаткову угоду №1 від 30.12.2016 р., додаткову угоду №2 від 16.02.2017 р., додаткову угоду №3 від 11.08.2017 р. (т.1 а.с. 102-106).

Товар відповідно до вказаних умов договору було передано позивачу на підставі: видаткової накладної № РН-00021 від 22.09.2017 р. на суму 41040,00 грн. та Акту прийому-передачі товару до видаткової накладної № РН-00021 від 22.09.2017 р., видаткової накладної № РН-00023 від 22.09.2017 р. на суму 332208,00 грн. та Акту прийому-передачі товару до видаткової накладної № РН-00023 від 22.09.2017 р. на суму 332208,00 грн. (т.1 а.с. 107-110).

Розрахунок за отриманий товар було здійснено відповідно до платіжних доручень № 5463 від 24.07.2017 р. на суму 20520,00 грн., № 8234 від 24.10.2017 р. на суму 17100,00 грн., № 8244 від 23.10.2017 р. на суму 166104,00 грн., №1399 від 16.02.2018 р. на суму 903039,60 грн., № 574 від 14.06.2017 р. на суму 132883,20 грн. (т.1 а.с. 8-12).

Матеріалами справи підтверджений факт надходження товару до ПАТ Веско прибутковими накладними № 7459 від 22.09.207 р., № 7460 від 22.09.207 р., № 7459 (т.1а.с. 199-200).

За результатами здійснення господарських операцій Товариством з обмеженою відповідальністю Ремекскаватормаш було виписано на позивача податкові накладні: № 1 від 22.09.2017 р. на суму 20520,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3420,00 грн.), № 3 від 22.09.2017 р. на суму 199324,80 грн. (в т.ч. ПДВ 33220,80 грн.), № 3 від 19.09.2017 р. на суму 1533331,49 грн. (в т.ч. ПДВ 255555,25 грн.) (т.1 а.с. 58-63).

Також, в підтвердження виконання умов договору позивачем надано бухгалтерську довідку від 11.04.2018 року (т.1 а.с. 242).

24 липня 2017 року між ПАТ Веско , як замовником та ТОВ Ремонтно-виробниче підприємство Промремоснащення , як підрядником укладено договір підряду № 17/01, за умовами якого підрядник зобов'язується зробити своїми силами і коштами роботи по наплавки деталей відповідно до Специфікації №1 (т.1 а.с. 177) та здати замовнику у визначені договором строки та вказаний в специфікації відповідно до технічної документації і калькуляції, що визначає вартість робіт, а замовник зобов'язується прийняти від підрядника по акту виконаних робіт об'єкт і оплатити фактично виконану роботу відповідно до договору (т.1 а.с. 170-176).

Виконання договору підтверджено Актом виконаних робіт до Договору №17/01 від 24.07.2017 р. від 22.09.2017 р. на суму 329931,24 грн., Актом виконаних робіт до Договору №17/01 від 24.07.2017 р. від 22.09.2017 р. на суму 271286,93 грн. (т.1 а.с. 197-198).

За результатами здійснення господарських операцій ТОВ Ремонтно-виробничим підприємством Промремоснащення було виписано на Позивача податкові накладні: № 1 від 22.09.2017 р. на суму 329931,24 грн. (в т.ч. ПДВ 54988,54 грн.), № 2 від 22.09.2017 р. на суму 271286,93 грн. (в т.ч. ПДВ 45214,49 грн.) (т.1 а.с. 64-67).

Товариством з обмеженою відповідальністю Ремонтно-виробниче підприємство Промремоснащення до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області було подано податкову декларацію на додану вартість за вересень 2017 року. Згідно додатку № 5 визначено податкові зобов'язання ПАТ Веско на суму 100203,03 грн. (т.1 а.с. 92-97).

В матеріалах справи наявна довідка про результати проведення зустрічною звірки ТОВ Ремонтно-виробниче підприємство Промремоснащення (код ЄДРПОУ 40985882) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ Веско (код ЄДРПОУ 282049), їх реальністю та повноти відображення в обліку за період: з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р., відповідно до висновків якої документально підтверджено здійснення господарських відносин ТОВ Ремонтно-виробниче підприємство Промремоснащення та ПАТ Веско , їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Звіркою ТОВ Ремонтно-виробниче підприємство Промремоснащення встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПАТ Веско (арк. справи 204-206 том 1).

10 липня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Веско як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремекскаватормаш як Підрядником укладено договір підряду № 1007, за умовами якого Підрядник зобов'язується зробити своїми силами та коштами роботи по проведенню демонтажу деталей та вузлів з екскаватора ЕШ10/70 та здати Замовнику у визначені договором строки та вказаний в Специфікації (т.1 а.с. 185-186), Замовник зобов'язується надати Підряднику у визначеному Договором порядку екскаватор ЕШ 10/70 для проведення демонтажу деталей та вузлів, а також прийняти від Підрядника по акту виконаних робіт об'єкт і оплатити фактично виконану роботу відповідно до договору (т.1 а.с. 179-184).

Виконання договору підтверджено Актом № 1809 здачі-прийняття виконаних робіт від 18.09.2017 р. на суму 292600,00 грн., Актом № 1909 здачі-прийняття виконаних робіт від 19.09.2017 р. на суму 2129627,06 грн., (т.1 а.с. 178,187).

Розрахунок за виконані роботи було здійснено відповідно до платіжних доручень № 5471 від 24.07.2017 р. на суму 1022220,99 грн., № 8205 від 23.10.2017 р. на суму 1277776,23 грн. (т.2 а.с. 6-7).

26 квітня 2017 року між ПАТ Веско як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремекскаватормаш як Підрядником укладено договір підряду № 2604, за умовами якого Підрядник зобов'язується зробити своїми силами та коштами роботи по проведенню демонтажу деталей та вузлів з екскаватора ЕШ10/70 та здати Замовнику у визначені договором строки та вказаний в Специфікації (т.1 а.с. 185-186), Замовник зобов'язується надати Підряднику у визначеному Договором порядку екскаватор ЕШ10/70 для проведення демонтажу деталей та вузлів, а також прийняти від Підрядника по акту виконаних робіт об'єкт і оплатити фактично виконану роботу відповідно до договору (т.1 а.с. 179-184).

Товариством з обмеженою відповідальністю Ремекскаватормаш до Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області було подано податкову декларацію на додану вартість за вересень 2017 року. Згідно додатку № 5 визначено податкові зобов'язання ПАТ Веско на суму 327308,05 грн. (т.1 а.с. 155-161).

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки екскаватор ЕШ10/70 відноситься до переліку машин і механізмів підвищеної небезпеки відповідно до Додатку №3 пункт 8.

Позивач посилався про надання цих документів в період перевірки: Дозвіл № 0468.17.14 ТОВ Ремонтно-виробниче підприємство Промремоснащення Дія дозволу 03.08.2017 р.- 03.08.2022 р; Дозвіл № 509.13.ТОВ Ремекскаватормаш Дія дозволу 31.07.2013 р.- 26.04.2022 р.; Дозвіл № 687.13.15 ТОВ Ремекскаватормаш Дія дозволу 16.10.2013 р.- 15.10.2018 р.; Дозвіл №508.13.15 ТОВ Ремекскаватормаш Дія дозволу 31.07.2013 р.- 26.04.2022 р.; Дозвіл № 032.14.15 ТОВ Ремекскаватормаш Дія дозволу 16.01.2014 р.- 15.01.2019 р.; Дозвіл № 031.14.15 ТОВ Ремекскаватормаш Дія дозволу 16.01.2014 р.- 15.01.2019 р.; Дозвіл № 225.12.15 ТОВ Гірничорудне обладнання Дія дозволу 22.05.2012 р.- 22.05.2022 р.; Дозвіл №226.12.15 ТОВ Гірничорудне обладнання Дія дозволу 22.05.2012 р.- 22.05.2022 р.; (т.1 а.с. 194-196, 243,245-249).

Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією відповідача, який за результатами опрацювання інформації з бази даних вираховуючи відсоткове відношення того чи іншого контрагента в формуванні податкових зобов'язань зазначеного, приймає висновок про недостатність кількості трудових ресурсів для виконання 100% своїх господарських зобов'язань, трудовитрат, персоналу з відповідними фаховими знаннями та відповідно, формує технічний податковий кредит, що приводить до схемного податкового кредиту, та зазначає наступне.

З аналізу акту перевірки вбачається, що оцінка реальності господарських операцій надається не за договорами ПАТ Веско зі спірними контрагентами, а господарським операціям, які виникали по ланцюгу господарських взаємовідношень.

Суд апеляційної інстанції критично відноситься до такої позиції податкового органу враховуючи прийняті постанови Верховного суду України, Вищого адміністративного суду України, Європейського суду з прав людини в яких зазначається: у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Стосовно порушень податкового законодавства, на яких ґрунтується висновок податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів, викладені у частині другій статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу ;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як зазначено позивачем, та не спростовано відповідачем, висновок стосовно порушень податкового законодавства ґрунтується лише на підставі аналізу податкової інформації по постачальниках контрагентів. На думку суду, слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. У зв'язку з цим, суд зауважує, що факти на яких позивач ґрунтував свої судження є незаперечними.

Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування позивача, то, відповідно є безпідставним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 196 199,50 грн.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 січня 2018 року № 0000094706 на суму 588598,50 грн.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 195, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року у справі № 805/460/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 25 липня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді А.В. Гайдар

О.О. Шишов