Ухвала

від 23.07.2018 по справі 359/4019/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/4019/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/813/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 20 23.07.2018

У Х В А Л А

іменем України

23липня 2018року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря: ОСОБА_5 ,

за участю прокурора: ОСОБА_6 ,

засудженого: ОСОБА_7 ,

пр ка Бориспільської ВК: ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 на ухвалу Бориспільського міськрайонногосуду Київської області від 19 червня 2018 року, якою ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково від відбування покарання,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Зараховано у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 06 вересня 2014 року по 22 лютого 2015 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року застосовано Закон України від 26.11.2015 року № 838-VIII та зараховано в строк відбування покарання попереднє ув`язнення з 06 вересня 2014 року по 28 травня 2015 року.

25 травня 2018 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_7 про його умовно-дострокове звільнення від покарання у виді позбавлення волі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2018 року клопотання ОСОБА_7 задоволено.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання зарекомендував себе з позитивного боку, відбув 2/3 строку призначеного покарання, своєю сумлінною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.

Не погоджуючисьіз вказанимрішенням суду,прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 19 червня 2018 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 . В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що засуджений сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення не ґрунтуються на досліджених доказах. Прокурор зазначає, що за наявними в особовій справі матеріалами, засуджений отримав перше заохочення перебуваючи в СІЗО за активну участь у проведенні концерту 27.08.2015 та тільки 04.04.2017, перебуваючи в Бориспільській виправній колонії № 119 отримав друге заохочення, тобто з моменту отримання першого заохочення до наступного минув майже рік, протягом якого засуджений не проявляв ініціативи до отримання заохочень та лише з 2017 року дійсно став проявляти сумлінне ставлення до праці, як наслідок за активну участь у проведенні ремонтних робіт отримав заохочення та в подальшому за сумлінне ставлення до праці саме за підсумками 1 кварталу 2017 року був заохочений у вигляді подяки від начальника установи та аналогічно у 2 кварталі 2017 року і в 1 кварталі 2018 року. Зазначає, що умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та вважає, що суд не встановивши обставин, які дійсно свідчили б про сумлінну поведінку засудженого протягом всього терміну відбування покарання та його виправлення обмежився констатацією того, що оскільки засуджений отримав 5 заохочень, то це само по собі свідчить про його становлення на шлях виправлення тому, на думку прокурора, застосування до нього положень ст. 81 КК України є передчасним.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити; засудженого та представника ДУ «Бориспільська ВК №119», які проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували; вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

ОСОБА_7 засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі /а.п.15/.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року до ОСОБА_7 було за стосовно Закон України від 26 листопада 2015 року №838-VІІІ та зараховано в строк відбування покарання попереднє ув`язнення з 06 вересня 2014 року по 28 травня 2015 року /а.п. 15/.

Початком відбування строку покарання засудженим є 23 лютого 2015 року, кінцем строку 15 грудня 2018 року /а.п. 15/.

Згідно характеристики від 14 червня 2018 року, затвердженої начальником ДУ «Бориспільська ВК (№119)», засуджений міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі відбуває з 08 вересня 2014 року. Під час знаходження в Київському СІЗО зарекомендував себе з негативного боку, мав 1 стягнення до вступу вироку в законну силу. За активну участь у проведенні концерту отримав 1 заохочення правами начальника СІЗО. Був працевлаштований підсобним робітником та в подальшому за порушення режиму відбування покарання отримав 2 стягнення. В Бориспільській ВК №119 засуджений відбуває покарання з 19 травня 2016 року. За час відбування покарання характеризувався посередньо, стягнень та заохочень в установі не мав. У вересні 2016 року працевлаштувався днювальним на відділення СПС №1. 05 жовтня 2016 року засуджений ОСОБА_7 розглядався на комісії по застосуванню до нього пільг за ст. ст. 101 КВК та 82 КК України, але за рішенням комісії установи було відмовлено, оскільки засуджений мав 2 стягнення, які були не зняті та не погашені у встановленому законом порядку /а.п.15/.

В подальшому засуджений змінив свою поведінку. Так, з 04 квітня 2017 року приймав активну участь у проведенні ремонтних робіт установи по підготовці до презентації у проекті «FREE PHONE», за що отримав заохочення /а.п.15/.

На час складання характеристики, ОСОБА_7 характеризується з позитивного боку, працевлаштований днювальним на відділенні, відношення до праці сумлінне. За сумлінну поведінку і ставлення до праці загалом має 5 заохочень, мав стягнення, які зняті і погашені у встановленому законом порядку. Поставлені завдання та трудові доручення виконує чесно і якісно, залучається до робіт по благоустрою установи. Приймає участь у суспільному житті відділення. Відповідно до ст. 123 КВК України, приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених у розділі «Фізкультура та спорт». Вину у скоєному злочині визнав та довів своє виправлення й заслуговує на умовно-дострокове звільнення від покарання /а.п.15/.

Відповідно до довідки стягнень та заохочень на засудженого ОСОБА_7 , він має наступні стягнення: 21 лютого 2015 року намагався встановити між камерний зв`язок карцер 5 діб; 04 грудня 2015 року зберігання особистих речей на робочому місці попередження правами начальника відділення; 26 квітня 2016 року порушення форми одягу догана правами начальника СІЗО. Станом на 27 жовтня 2016 року стягнення були погашені; 05 грудня 2016 року порушення режиму відбування покарання сувора догана, знята 04 квітня 2017 року. Заохочення: 27 серпня 2015 року за активну участь у проведенні концерту художньої самодіяльності до 24 річниці Незалежності України подяка правами начальника СІЗО; 04 квітня 2017 року за активну участь у проведенні ремонтних робіт установи по підготовці до презентації у проекті «FREE PHONE» - ЗРНС від 05 грудня 2016 року, наказ №19; 10 травня 2017 року за сумлінну працю та зразкову поведінку у 1 кварталі 2017 року подяка правами начальника установи; 27 липня 2017 року за сумлінну працю та зразкову поведінку у 2 кварталі 2017 року подяка правами начальника установи; 27 квітня 2018 року за сумлінну працю та зразкову поведінку у 1 кварталі 2018 року подяка, Наказ № 20 від 27 квітня 2018 року /а.п.16/.

Проаналізувавши вказані відомості, колегія суддів приходить до висновку, що протягом відбування покарання поведінка ОСОБА_7 змінювалася на краще, тобто, наявна прогресивна динаміка щодо його виправлення, що підтверджується наявними матеріалами.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.

Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину та інші обставини.

Частиною 2 ст. 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому, сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції були належним чином досліджені відомості про особу засудженого, зокрема, його характеристика, довідка стягнень та заохочень, у зв`язку з чим, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків щодо можливості застосування до ОСОБА_7 умовно-дострокового звільнення.

Також судом першої інстанції було взято до уваги, що в поведінці засудженого наявний процес позитивних змін, які вказують на його готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Таким чином, доводи, викладені прокурором в апеляційній скарзі не ставлять під сумнів законність оскаржуваного судового рішення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільськогоміськрайонного судуКиївської областівід 19червня 2018року,якою ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково від відбування покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року на невідбуту частину покарання залишити без змін.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4