Постанова

від 27.05.2011 по справі 2-а-2627/11

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.05.2011

Справа № 2а-2627/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 року м. Комсомольськ

Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області, як адміністративного суду, ОСОБА_1, розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати та виплатити надбавку до пенсії як дитині війни,

в с т а н о в и в:

В липні 2010 року позивач звернувся суду із зазначеним позовом, в якому, посилаючись на наявність у нього права на державну соціальну підтримку дітей війни, просить визнати діяння (бездіяльність та відмову) Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську протиправними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що її передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 01 січня 2006 р. по 30 червня 2010 р.

Представник відповідача позов не визнала, 25 травня 2011 року подала до суду письмові заперечення проти позову.

Розглянувши справу без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, достатні для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, проаналізувавши соціальне законодавство, яке діяло в зазначений період, суддя находить позов обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних мотивів.

По справі встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус "Дитина війни", знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області та отримує пенсію за віком, що сторонами по справі не заперечується та підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі - Закон) , що діє після винесення Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), позивач має право на отримання державної соціальної допомоги -підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої у відповідності до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, в порушення вимог Закону, статті 1, частини другої статті 6, статті 8, частини другої статті 19, статей 22, 46, частини першої статті 68 Конституції України підвищення пенсії дітям війни провадиться відповідачем у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", що є порушенням прав позивача.

Доводи представника відповідача щодо відсутності механізму реалізації положень статті 6 Закону не приймаються судом до уваги.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком, як розрахункової величини для визначення розміру доплат до пенсії дітям війни, визначено лише абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV у редакції Закону України від 23.12.2004 р. № 2291-IV, згідно якого мінімальна пенсія за віком визначається розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що його встановлено Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489-V, "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 р. № 107-VІ, "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 р. № 835-VI, "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 р. № 1646-VI, "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р. № 2154-VI, "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 р. № 2857-VI. З 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої статті 62 Закону від 19 грудня 2006 року № 489-V, збільшений на 1 відсоток (Закон України від 15.03.2007 р. N 749-V).

Визначення мінімального розміру пенсії за віком виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (стаття 5 цього Закону), означення прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту, на основі якого визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги (Закони України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 та "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III), дають підстави до застосування вищезазначеної норми закону до спірних правовідносин.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є підставою для відмови в реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів, тому заперечення відповідача, що Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області не має відповідати за даним адміністративним позовом є безпідставними.

Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом доплат до пенсії дітям війни, не може бути причиною невиконання покладених на органи Пенсійного фонду України зобов'язань та обмеження прав громадян, гарантованих Конституцією та Законами України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати дітям війни доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та поклала виконання даного обов'язку на центральний орган виконавчої влади -Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, діяння відповідача щодо не нарахування позивачеві зазначеної щомісячної доплати до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є протиправними.

Разом з тим, оскільки відповідно до пункту 17 статті 77 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік", статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" в редакції Закону України від 19.01.2006 р. № 3367-IV, пункту 12 статті 71, статті 111 Закону від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) зазначену норму статті 6 Закону було запроваджено лише з 09 липня 2007 року, а підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що його визнано неконституційним за рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, згідно якої розмір підвищення пенсії дітям війни визначався надбавкою, встановленою для учасників війни, відмовляючи позивачеві у підвищенні пенсії до 09.07.2007 р. та здійснюючи з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р. доплату у розмірі, встановленому підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, відповідач діяв на підставі та у відповідності з чинним законодавством, а тому вимоги позивача про нарахування йому надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Виходячи із принципу верховенства права, відповідно до якого Конституція України має найвищу юридичну силу, а людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягають норми статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV та абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Визначаючи спосіб захисту порушеного права позивача, приймаючи до уваги, що зазначені порушення є триваючими, суд виходить за межі заявлених позовних вимог та, визнавши незаконними відповідні діяння суб'єкта владних повноважень, зобов'язує УПФУ в м. Комсомольську здійснити позивачеві перерахунок пенсії за віком з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум, на день ухвалення судового рішення.

У відповідності до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Проте, оскільки на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок призначення, донарахування, перерахунку пенсії та підготовки документів для її виплати, зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок пенсії, є достатнім для поновлення порушеного права позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8-11, 158-162, 183-2, 185, 186 КАС України, суд,

р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 27 травня 2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 27 травня 2011 року з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи із встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов'язати відповідача виконати постанову негайно.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис ОСОБА_1

З оригіналом вірно. Суддя С.Б. Бутенко