Постанова

від 23.07.2018 по справі 203/221/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/783/18 Справа № 203/221/18 Головуючий у 1 й інстанції - Єдаменко С. В. Доповідач - Джерелейко О.Є.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Дніпро

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Джерелейко О.Є.,

за участю представників органу доходів і зборів Козія І.М., Романенко І.М.,

представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2018 року у справі про порушення митних правил, щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює керівником ТОВ ПРОВЕНТАС , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И Л А:

При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 05.10.2017 року на митну територію України у зоні діяльності Одеської митниці ДФС відповідно до контракту від 14.03.2017 року № LP-2017 на морському судні із Китаю у контейнері MRKU4482692 від фірми YIWU HONGCHI IMPORT &a>

06.10.2017 на підставі ДКД від 05.10.2017 № UA110000/2017/924857, CMR від 05.10.2017 року №2692, вказані вище товари вантажним автомобілем д/н НОМЕР_1 було доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.

Того ж дня до відділу митного оформлення № 2 митного поста Центральний Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_5 подав електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ зареєстровану за номером №UА110190/2017/508066 та задекларував митному режимі імпорт вказані вище товари.

У період часу з 09.00 по 19.05 годин 13.10.2017 року було проведено повний огляд задекларованих товарів з розкриттям всіх пакувальних місць та їх зважуванням.

За результатами проведеного повного митного огляду товарів було встановлено, що з поміж задекларованих товарів у контейнері фактично знаходяться килимки для ванної кімнати MG-516, матеріал - мікрофібра у кількості 500 комплектів (по 2 у наборі), загальною вагою 207,50 кг., попередньою вартістю 25000 гри., які не було заявлено у ЕМД.

Таким чином ОСОБА_5 не задекларував у електронній митній декларації №UА110190/2017/508066 за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо товару килимки для ванної кімнати MG-516, матеріал - мікрофібра у кількості 500 комплектів (по 2 у наборі), загальною вагою 207,50 кг., попередньою вартістю 25 000 грн., який було переміщено через митний кордон України та підлягав обов'язковому декларуванню.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2018 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 103 500 гривень з конфіскацією предметів правопорушення та стягнуто з останнього на користь: - Дніпропетровської митниці в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі зберіганням товарів на складі Дніпропетровської митниці ДФС у розмірі 4 Євро за добу починаючи з 13.10.2017 року; - держави судовий збір у розмірі 352, 40 гривень.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в який просить поновити строк для оскарження цієї постанови , оскільки він отримав копію цієї постанови лише 21.06.2018 року, також просить постанову скасувати, винести нову постанову, якою закрити провадження по адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КупАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Посилається на те, що постанова є незаконною, прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, окрім того судом не було повно і всебічно досліджено наявні в матеріалах справи докази.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що він жодного разу не отримував від суду повідомлень чи повісток про дату та час розгляду цієї справи, а тому суд, розглянувши справу у його відсутність, позбавив його права на захист, передбаченого ст.268 КУпАП.

Вказує на те, що даний товар пройшов митне оформлення для експорту у митних органах країни відправлення та не було зазначено жодних зауважень чи невідповідностей, а тому він не мав підстав для сумнівів у достовірності та повноті інформації про товари, які зазначено у товаросупровідних документах та відповідності цієї інформації товарам, що фактично переміщуються через митний кордон України.

Оформляючи митну декларацію він керувався отриманими від компанії відправника супровідними документами та відповідно до них надав митному органу інформацію про вантаж, кількість, склад та масу вантажу.

Зазначає, що у нього не було умислу на недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до документів, які містяться в матеріалах справи одержувачем (покупцем) вищевказаного товару не є безпосередньо "ПРОВЕНТАС", більш того, предмети правопорушення, як встановлено під час судового розгляду, на адресу покупця були направлені помилково.

Також під час розгляду справи не було встановлено власника предметів порушення митних правил.

Вказує на те, що протокол про порушення митних правил складений відносно ОСОБА_5 не містить чіткого визначення місця, часу вчинення, виду та характеру порушення митних правил, а є фактично викладом обставин переміщення через митний кордон України товару, в асортименті, надання декларантом необхідних для митного оформлення документів, а також викладом змісту документів, при цьому протокол не містить обставин вчинення саме ОСОБА_5 правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Крім того, порушення справи про порушення ним митних правил відбулося також на підставі документів, що викладені іноземною мовою, їх переклад на державну (українську) мову митними органами не здійснювався, а тому Митним органом було взято зазначену інформацію та покладено в якості доказової бази, без належного перекладу та перевірки зазначеної в цих документах інформації.

Заслухавши суддю - доповідача, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та вимоги апеляційної скарги, думку представників органу доходів і зборів, які заперечували проти задоволення клопотання та апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання та апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а апеляційна скарга-частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, ст.526 МК України справа про адміністративне правопорушення (про порушення митних правил) розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Суд вважає причини пропуску поважними, а строк на апеляційне оскарження таким, що підлягає поновленню з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, будь - яких доказів належного повідомлення ОСОБА_5 про час, дату та місце розгляду справи (судовими повістками з відповідною відміткою про отримання, телефонограмами, СМС- повідомленнями, тощо) вони не містять, хоча в матеріалах провадження є відомості щодо засобів зв язку ОСОБА_5 , його місця роботи, а тому суд не позбавлений був можливості вжити заходів до належного повідомлення особи про час та місце розгляду справи.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_5 чи його представник отримували копію постанови до 21.06.2018, а тому зазначені обставини є підставою для поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду, яка була отримана представником 21.06.2018, а 22.06.2018 року до суду надійшла апеляційна скарга.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо наявності підстав для скасування постанови суду заслуговують на увагу.

Згідно із ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі "Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Таким чином, суд, не дотримавшись вимог ст. 268 КУпАП, ст.526 МК України, порушив право особи бути присутнім п гривеньри розгляді справи, давати пояснення та надавати заперечення, представляти докази, та не перевіривши причини неявки правопорушника в судове засідання, розглянув справу у відсутність ОСОБА_5 і виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, в постанові суду у висновках щодо доведення вини ОСОБА_5 є посилання на те, що агент з митного оформлення вантажів і товарів ОСОБА_8 скористався правом здійснювати огляд товарів, та брати зразки/проби, що не відповідає матеріалам провадження.

Також судом допущено суперечності в тій частині, що відповідно до встановлених судом обставин попередня вартість незаявленого у ЕМД товару становить 25000 гривень, а штраф накладено у розмірі 103 500 гривень, фактично вийшовши за межі протоколу.

Допущені порушення є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки факт вчинення ОСОБА_5 порушення митних правил підтверджується протоколом про порушення митних правил від 13.10.2017 року № 0225/11000/17, копією митної декларації типу ІМ 40 ДЕ, зареєстрованої за номером № UА110190/2017/508066, копією акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.10.2017 р., поясненнями особи, що притягається до відповідальності, іншими документами (а.п. 3 - 6, 9 - 30, 43 - 46).

Крім того, в матеріалах справи є лист ТОВ ПРОВЕНТАС від 13.11.2017 р. № 13/11, в якому підприємство просить застосувати компроміс та заявляє про відмову від товару на користь держави (а.с. 57), що також підтверджує факт вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно ч.1 ст. 266 МК України декларант виконує всі обов'язки і в повному обсязі несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, зокрема, на декларанта покладений обов'язок здійснювати декларування товарів за встановленою митним законодавством формою, тобто заявляти точні та достовірні відомості про товари (назва, код товару), які необхідні для здійснення їх митного контролю та оформлення.

Як вбачається із п.3.9 розділу 3 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.73 року, а також згідно з ч. 2 ст. 266 МК України перед подачею декларації на товари декларанту дозволяється здійснювати огляд товарів, а також брати зразки/проби, однак ОСОБА_5 цим не скористався, що підтверджується поданням (а.п.1).

Крім того, відповідно до положень ст.23 Митного кодексу України, за письмовими зверненнями декларантів або уповноважених ними осіб митні органи приймають попередні рішення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань державної митної справи. Такі рішення виносяться до початку переміщення товарів через митний кордон України. Попереднє рішення є обов'язковим для виконання будь-яким митним органом. Згідно п.1 ч.4 даної статті таке попереднє рішення може прийматися щодо класифікації товарів згідно з УКТЗЕД. Також, згідно ч.7 ст.69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант має право оскаржити це рішення.

Відповідно до п. 2.1 Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів декларантом, затвердженого наказом Держмитслужби України від 01.04.2002 № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 квітня 2002 року за N 353/6641 декларанту надається право звернутися до митного органу із заявою про надання дозволу на проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів. Скориставшись даним правом декларант має змогу пересвідчитись в тому, що товар, який фактично надійшов відповідає відомостям, заявленим у товаросупровідних документах.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно із п. 43 ч.1 ст. 4 МК України, посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. Відповідно ж до п. 8 ч.1 ст. 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

У відповідності з вимогами ч.2 ст.459 МК України, суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно ч. 1 ст. 521 Митного кодексу України за відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак кримінального правопорушення провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та органом доходів і зборів, посадова особа якого здійснює провадження у справі.

Згідно частин 4 - 5 цієї статті особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керівника органу доходів і зборів із заявою довільної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу. Факт подання такої заяви фіксується у порядку, визначеному частинами третьою і четвертою статті 264 цього Кодексу. У разі відсутності законних підстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромісу орган доходів і зборів протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану відповідь про причини незастосування процедури компромісу. Мирова угода укладається у письмовій формі. Право її підписання від імені митниць надається керівникам цих митниць або їх заступникам, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовим особам, уповноваженим на це відповідно до посадових інструкцій. Типова мирова угода затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Оскільки відомості щодо укладання мирової угоди відсутні, підстави для закриття провадження у справі судом не встановлені.

Отже, ОСОБА_5 підлягає визнанню винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України .

Відповідно до ч. 2 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення було виявлено 13 жовтня 2017 року, тобто на час розгляду апеляційної скарги, а саме 16 липня 2018 року - пройшло більше шести місяців.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Крім того, у відповідності до положень ч.3 ст. 528 МК України у разі, якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.529 Митного кодексу України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити строк особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_5 на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2018 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2018 року -задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2018 року, якою ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України -скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати винним ОСОБА_5 в порушенні митних правил, передбачених ст.472 Митного кодексу України, провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Вилучені предмети відповідно до протоколу про порушення митних правил від 13.10.2017 року №0225/11000/17 килимки для ванної кімнати MG-516, матеріал - мікрофібра у кількості 500 комплектів (по 2 у наборі), загальною вагою 207,50 кг., попередньою вартістю 25000 грн. повернути ОСОБА_5 або його представнику.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області О.Є. Джерелейко