Рішення

від 24.07.2018 по справі 904/2148/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2148/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІТО", м. Кривий Ріг

до Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС", м. Кривий Ріг

про стягнення плати за виконану частину роботи за договором підряду та збитків, спричинених розірванням договору підряду у сумі 39 102,40 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю №б/н від 18.06.18р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю №2 від 02.01.18р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІТО" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС" (далі - відповідач) про стягнення плати за виконану частину роботи за договором підряду та збитків, спричинених розірванням договору підряду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.06.2018.

12.06.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позов.

19.06.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 відкладено розгляд справи на 05.07.2018.

05.07.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.07.2018.

В судове засідання 24.07.2018 з'явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача заперечував проти позову. Також, представником позивача до суду надано клопотання про призначення експертизи та заявлене усне клопотання про перехід до загального позовного провадження.

В судовому засіданні 24.07.2018 оголошено перерву до 24.07.2018 о 15:30.

Після перерви у судовому засіданні 24.07.2018 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову в задоволенні клопотання позивача щодо призначення експертизи і переходу до загального позовного провадження.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.07.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 23.11.2017 між Приватним акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІТО" (підрядник) укладений Договір підряду № 122-17 (далі - Договір).

За умов п. 1.1. Договору підрядник зобов'язується виконати у відповідності з умовами даного Договору роботи по "Ремонту кранів підвісних електричних однобалоночних інв. №№ 1456117, 1456115, 1456108, підкраного шляху інв. № 1114102, які знаходяться в ЕРЦ-9 за адресою: Елетрозаводьська, 34 г", відповідно наданих замовником відомостей дефектів після проведеного експертного обслуговування.

Умовами даного Договору заміна балок - виключається (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1.2 - 3.1.4 Договору підрядник зобов'язаний: - приступити до виконання робіт протягом 5 календарних днів після отримання передоплати; - виконати роботи протягом 30 робочих днів (згідно затвердженому графіку); - виконати роботи якісно, в строки встановлені п. 3.1.3.

Як зазначає позивач у позові, що ним здійсненні наступні роботи, а саме: демонтаж тельфера електричного Q-3,2 т, демонтаж кран балки інв. № 1456108, демонтаж підкранових балок у кількості 10 шт., всього виконано робіт на суму 32 690,40 грн. Однак в ході виконання підрядних робіт позивачем встановлено, що балка на якій кран інв. № 14561108 (зав. 322634, рег. № 068) підвішувався, підлягає зміні на нову внаслідок зносу її та не можливості відремонтування, про що складено ТОВ "ПромТехДіагностика" на замовлення позивача протокол візуально - оптичного огляду № 30 від 26.12.2017.

26.12.2017 відповідач отримав лист вих. № 77/12.17 від позивача про неможливість виконання ним робіт та необхідності відповідачу придбати балку.

Таким чином, причиною звернення позивача до суду стало те, що відповідач відмовляється у повному обсязі на підставі ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України від оплати виконання позивачем на момент заявлення відповідачем про розірвання договору підряду роботи та відшкодування, завданих таким розірванням збитків, тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вартість проведених ним робіт за договором у розмірі 32 690,40 грн. та упущену вигоду в сумі 6412,00 грн.

Відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, надавши до суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував, оскільки позовні вимоги на його думку не підтвердженні жодними доказами та є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач вказав, що дійсно 23.11.2017 між позивачем та відповідачем укладено Договір підряду № 122-17, на виконання умов якого відповідач перерахував на рахунок позивача передоплату у сумі 70 000,00 грн.

22.12.2017 позивач приступив до виконання робіт (лист позивача ви. № 77/12.17 від 26.12.2017).

26.12.2017 відповідач отримав лист вих. № 77/12.17 від позивача про неможливість виконання ним робіт та необхідності відповідачу придбати балку, заміна якої, згідно умов Договору виключається. Тобто відповідач вважає, що направлення позивачем зазначеного листа відповідачу є нічим іншим, як відмова позивача від виконання взятих на себе зобов'язань.

Тому, з огляду на зазначені підстави відповідач направив позивачу повідомлення про розірвання Договору та наполягав на поверненні сплаченої передоплати.

Крім того, 03.01.2017 відповідач також направив позивачу лист вих. № 12/11, в якому наполягав на поверненні суми передоплати, а з огляду на те, що локальний кошторис робіт до Договору сторонами підписано не було, акт виконаних робіт також не було підписано, відповідач самостійно визначив вартість проведених робіт, оцінивши їх у розмірі 5 225,59 грн. та вирахував цю суму з розміру передплати, яка підлягала поверненню у розмірі 64774,31 грн.

При цьому при визначенні вартості проведених робіт відповідачем було вираховано прибуток позивача, загальновиробничі витрати, адміністративні податки на ПДВ.

Зважаючи на те, що позивач на неодноразові звернення до нього з вимогами про повернення суми передоплати ніяким чином не реагував, відповідач звернувся до суду і рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/562/18 від 25.05.2018 року позовні вимоги відповідача задоволено частково, стягнуто з позивача на користь відповідача суму передплати у розмірі 64 774,31 грн. з відрахуванням вартості за фактично виконанні роботи 70 000,00 грн. (сума передоплати) - 5 225,59 грн. (вартість фактично виконаних робіт).

Таким чином, відповідач вважає, що станом 29.05.2018 відповідач в повному обсязі розрахувався з позивачем за виконанні ним роботи, так як грошові кошти по передоплаті знаходяться на рахунках позивача.

Крім того, відповідач послався на ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України відповідно до правил якої передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідач зазначає, що позивач до своєї позовної заяви не надає жодного доказу, який би обґрунтував та підтверджував розмір заявлених ним позовних вимог та взагалі проведення ним будь - яких робіт по Договору.

Окрім цього, відповідач у відзиві вказує, що позиція позивача відносно вартості проведених робіт є неоднозначною, а саме у своєму листі вих. № 4/01.18 від 03.01.2018 позивач зазначає, що вартість таких робіт становить 10 000,00 грн., а не 32 690,40 грн. як зазначено в позовній заяві, так як готовий був повернути 60 000,00 передоплати.

Щодо понесених збитків у вигляді упущеної вигоди, розмір яких становить 6412,00 грн., відповідач посилається на п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України від 14.01.2014 №01-06/20/2014 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків", згідно якого у вирішенні спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди суди повинні дослідити, чи могли такі збитки бути реально понесені кредитором та чи вживав кредитор заходів щодо їх відшкодування.

Тобто відповідач вважає, що позивач має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Натомість, позивач не надає жодного доказу понесення ним такої упущеної вигоди та будь-яких інших збитків.

Щодо посилань позивача на утримання відповідачем його майна, відповідач вказує, що це питання є недоцільним, так як воно було предметом розгляду справи №904/562/18 і з цього питання судом 25.05.2018 вже було ухвалено рішення. У свою чергу позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що не погоджується з наданим відповідачем кошторисом та вказує, що він не може бути доказом у справі так, як складений не повноважним особами, компетенція, яких жодним чином не підтверджена, містить не повний перелік виконаних позивачем відповідно до договору підряду № 122-17 від 23.11.2017 та не містить посилання на поточні ціни без зазначення джерела звідки така інформацію була отримана.

На підтвердження того факту, що вартість робіт, виконаних позивачем є ринковою, позивач надав комерційну пропозицію від ТОВ "НПО ВЕРТИКАЛЬ" разом з дозвільними документами, які підтверджують той факт, що вищевказана компанія має право виконувати такі роботи.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ст. 857 Цивільного кодексу України встановлено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідач своїм правом скористався а саме, до закінчення підрядних робіт відмовився від договору підряду, виплативши позивачу плату за виконану позивачем частину роботи.

Стосовно підстав відшкодування збитків, завданими позивачу розірванням договору підряду, суд вважає зазначити, що позивачем не було здійснено будь-яких дій щодо досудового врегулювання спору з відповідачем, також не проведено експертизу щодо визначення вартості виконаних позивачем підрядних робіт за договором, а також між сторонами не було узгоджено за договором кошторису та не вносились зміни до договору, а при подачі позову до суду позивачем не надано всіх необхідних доказів для розгляду спору, в обґрунтування своєї позиції щодо доказування обставин належного виконання договірних зобов'язань та у справі відсутні клопотання про неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що не залежали від позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу вимог п.п. 2, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до п. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що у відповідності п.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Отже, в даному випадку, саме на позивача покладається обов'язок доказування обставини належного виконання своїх зобов'язань по договору та фактичне виконання підрядних робіт або їх частини виконання. Так як, за умовами договору кінцева оплата відповідачем повинна здійснюватись за фактично виконаний об'єм робіт, які повинні підтверджуватися актом приймання виконаних робіт. А також, після закінчення робіт та проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПромТехДіагностика" огляду відремонтованих кранів підвісних електричних однобалочних, підкранового шляху позивач повинен був надати відповідачу акт приймання виконаних робіт. Тому враховуючи, що позивачем не виконано умов п.п. 2.3, 3.1.6, 3.2.5 договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав, для задоволення позову в частині стягнення з відповідача вартості проведених робіт у сумі 32 690,40 грн.

В силу вимог ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

При цьому, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, на сторону, що вимагає відшкодування збитків згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, покладається обов'язок доказування розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання.

Як вбачається з тексту позовної заяви, під збитками у вигляді упущеної вигоди у сумі 1 6412,00 грн. позивач зазначив, що при розрахунку сукупної вартості робіт за договором підряду закладено плановий прибуток у розмірі 2,8 % від загальної вартості робіт, що дорівнює 6412,00 грн. (2,8 % від 229 000,00 грн.), також позивач вважає, що внаслідок заявлення відповідачем про розірвання договору підряду, йому завдано збитки у вигляді упущеної вигоди.

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, у даному випадку суд вважає не доведеним належними та допустимими доказами розмір збитків, у вигляді упущеної вигоди спричинених позивачу відповідачем та розмір вартості робіт, проведених позивачем за договором підряду № 122-17 від 23.11.2017.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 101, 124, 129, 162, 164, 182, 233, 234, 236-238, 240-241, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІТО" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Поштова, 49, код ЄДРПОУ 30299098) до Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО 71 прим. 2, код ЄДРПОУ 05476747) про стягнення вартості робіт, проведених ТОВ "ТІТО" за Договором підряду № 122-17 від 23.11.2017 у сумі 32 690,40 грн. та упущену вигоду в сумі 6 412,00 грн. - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІТО" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Поштова, 49, код ЄДРПОУ 30299098).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено - 26.07.2018.

Суддя ОСОБА_3