Ухвала

від 25.07.2018 по справі 905/1355/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

25.07.2018 Справа № 905/1355/18

розглянувши заяву стягувача : Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. будинок 12-Г) в особі філії - Сумського обласного управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (код ЄДРПОУ 09337356,адреса: 40004, м.Суми, вул. Горького, буд. 32) № 116.20 - 05/443/64870/2018-18/Вих. від 11.07.2018,

про: видачу судового наказу,

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Даком (код ЄДРПОУ 30415647, адреса: 83052, м. Донецьк, проспект Миру, буд. 52),

про: стягнення 2 106,90 грн., -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018 до господарського суду Донецької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Сумського обласного управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України № 116.20 - 05/443/64870/2018-18/Вих. від 11.07.2018 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку № 253 від 13.11.2014 , яка станом на 11.07.2018 складається: з простроченої заборгованості за період з травня 2016 року по грудень 2017 року в сумі 1980,00 грн., 3 % річних в сумі 30,15 грн., інфляційних втрат в сумі 94,74 грн. та пені в сумі 2,01 грн.

Заяву обґрунтовано не здійсненням боржником оплати на виконання договору банківського рахунку № 253 від 13.11.2014 за надані послуги за період з травня 2016 року по грудень 2017 року, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 1980,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят гривень 00 копійок). Водночас, стягувачем за невиконання вищезазначеного договору нараховано 3 % річних в сумі 30,15 грн., інфляційних втрат в сумі 94,74 грн. та пеню в сумі 2,01 грн., які пред"явлено до стягнення в судовому порядку.

На підтвердження вимог до заяви про видачу судового наказу додано: договір банківського рахунку № 253 від 13.11.2014 з додатком № 1 "Тарифи на послуги філії - Сумське обласне управління АТ "ОЩАДБАНК"", звіт щодо розрахунку сум пені, інфляційних втрат та 3% річних від простроченихх сум заборгованості за розрахунково-касове обслуговування по договору банківського рахунку № 253 від 13.11.2014, довіреність від 16.01.2018 на ім"я ОСОБА_1, мемеріальний ордер № НОМЕР_1 від 13.07.2018 на суму 176,20 грн. про сплату судового збору за заявою та копію заяви про видачу судового наказу з додатками для боржника.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин другої та третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням змісту ст.154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом.

Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Грошовим зобов'язанням, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України).

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, пред'явлення стягувачем до стягнення з боржника неустойки у вигляді пені за порушення грошових зобов'язань за договором, 3 % річних та інфляційних не відповідає приписам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі вимоги хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, також нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч.1 п.3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Як встановлено судом, заявник посилається на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю Даком заборгованості перед Публічним акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Сумського обласного управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України за договором банківського рахунку № 253 від 13.11.2014, втім, доказів наявності боргу у пред"явленому до стягнення розмірі не подано. Сам по собі договір банківського рахунку таким доказом не є.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Частиною третьою статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

З огляду на викладене, оскільки із поданої заяви не вбачається виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю Даком заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі філії - Сумського обласного управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в сумі 1980,00 грн. та оскільки заявником заявлено вимогу щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних, що не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, але може бути розглянуто окремо в позовному провадженні, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Сумського обласного управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України про видачу судового наказу.

Згідно зі ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 147, 148, 150, 152 - 154 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству Державний ощадний банк України в особі філії - Сумського обласного управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю Даком про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку № 253 від 13.11.2014 яка станом на 11.07.2018 складається: з простроченої заборгованості за період з травня 2016 року по грудень 2017 року в сумі 1980,00 грн., 3 % річних в сумі 30,15 грн., інфляційних втрат в сумі 94,74 грн. та пені в сумі 2,01 грн.

Ухвала набирає законної сили в день її винесення, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з моменту її підписання.

Суддя Н.В. Величко