Рішення

від 24.07.2018 по справі 906/569/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/569/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг" (м. Львів)

до Комунальної установи "Житомирський обласний центр крові" Житомирської

обласної ради

про стягнення 39 355,80 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливторг" звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовною заявою до Комунальної установи "Житомирський обласний центр крові" Житомирської обласної ради про стягнення коштів в сумі 39355,80грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів за бюджетні кошти №294 від 13.10.2017 відповідач не розрахувався за отриманий природний газ.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.07.2018.

Представники сторін в судове засідання 24.07.2018 не прибули.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтверджує, просить позов задовольнити та прийняти рішення щодо відшкодування судового збору, а решту суми стягнути з відповідача.

Відповідно до заяви №279 від 18.07.2018 (вх. №9642 від 18.07.2018) Комунальна установа "Житомирський обласний центр" Житомирської обласної ради позов визнає повністю та просить суд розглядати справу без участі повноважного представника відповідача.

Зважаючи на визнання відповідачем позову, суд враховує положення ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливторг" (постачальник/позивач) та Комунальною установою "Житомирський обласний центр крові" Житомирської обласної ради (споживач/відповідач) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №294 з додатковими угодами до нього (а.с.8-20, 21-28), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п.1.1 договору).

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором (п.3.5 договору).

Згідно п.4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем на підставі виставлених позичальником рахунків та актів приймання-передачі газу шляхом поточної оплати протягом місяця поставки в наступному порядку:

- внести оплату за фактично спожитий природний газ в поточному місяці до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання газу (п.4.2.1 договору)

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п.4.2.2 договору)

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.5 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.2.3 договору).

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п.4.3 договору).

Відповідно до додаткових угод №4 від 27.12.2017 та №5 від 03.01.2018 до даного договору, дію договору №294 від 13.10.2017 було продовжено на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2018, до 31.01.2018 (а.с.27-28).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу протягом жовтня 2017 - січня 2018 товар - природний газ на загальну суму 245213,13грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000099 від 31.10.2017 р., №РН-0000132 від 13.10.2017 р., №РН-0000159 від 6.04.2017 р., №РН-0000025 від 31.01.2018 р. та актами приймання-передачі природного газу (а.с.29-36).

Відповідач частково оплатив одержаний товар, перерахувавши позивачу загалом 205 857,33 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 39355,80 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2017 по 13.06.2018, по договору №294 від 13.10.2017, який підписано та скріплено печатками сторін, зафіксовано сальдо на користь ТОВ "Паливторг" в сумі 39355,80грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів невиконання відповідачем зобов'язань за Договором через порушення умов останнього, є письмовими доказами невиконання відповідачем зобов'язань, взятих ним відповідно до Договору.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, визнання відповідачем позову, останній підлягає задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір в сумі 881,00грн., сплата якого підтверджується платіжним дорученням від 13.06.2018 №1703. Решта судового збору, сплаченого за подачу позову, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунальної установи "Житомирський обласний центр крові" Житомирської обласної ради (10009, м. Житомир, вул. Кибальчича, 16, код ЄДРПОУ 01991501)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг" (79035, м.Львів, вул. Зелена,115ж/42, код ЄДРПОУ 40220890):

- 39355,80грн. - боргу;

- 881,00грн. - судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг" (79035, м. Львів, вул. Зелена,115ж/42, код ЄДРПОУ 40220890): 881,00грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення від 13.06.2018 № 1703, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)