Рішення

від 23.07.2018 по справі 910/6451/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 23.07.2018Справа №  910/6451/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27; ідентифікаційний код 39776389) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Торг" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, корпус Ф, офіс 17; ідентифікаційний код 41076982) про стягнення 10     553, 86 грн. без повідомлення (виклику) представників сторін ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Торг" про стягнення 10     553, 86 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 100817-1 від 10.08.2017, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 9 594 грн. 42 коп. та штраф в розмірі 959 грн. 44 коп. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/6451/18, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження. Суд зазначає, що згідно поштового повідомленням № 0103046993407, відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/6451/18, проте відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не надано. Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі № 910/6451/18 належним чином та про те, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Так, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва – ВСТАНОВИВ: 10.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клевер Торг" укладено договір поставки № 100817-1 за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товари, замовлений покупцем у постачальника, а покупець зобов'язується прийняти такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.2. договору постачальник поставляє товар окремими партіями на підставі заявок-замовлень, отриманих від покупця, асортимент, кількість та вартість кожної партії товару, який постачається покупцю за цим договором, узгоджується та зазначається сторонами в розрахунково-платіжних та супровідних документах (рахунках, специфікаціях, товарно-транспортних та видаткових накладних, тощо). Вказані документи є невід'ємними частинами договору. Постачальник поставляє замовлений покупцем товар впродовж трьох днів з моменту підтвердження покупцем отриманого від постачальника рахунку або протягом іншого узгодженого сторонами строку (п. 3.2. договору). Згідно з п. 3.3. договору під час поставки товару покупцю повинні бути надані такі документи: рахунок, видаткова накладна та товарно-транспортна накладна (в разі необхідності). Відповідно до п. 3.4. договору приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною, що підписується уповноваженими представниками сторін. Один екземпляр видаткової накладної, підписаної уповноваженим представником покупця, передається (надсилається) постачальнику Дата вказана покупцем у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником. Повноваження осіб на приймання товару мають бути підтверджені довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей. У разі поставки постачальником більшої кількості товару, ніж була замовлена покупцем, покупець має право відмовитися від прийняття надлишкового товару. Такий товар підлягає поверненню постачальнику та за його рахунок протягом п'яти календарних днів з моменту поставки. Пунктом 5.1. договору встановлено, що розрахунки за цім договором здійснюються в національній валюті України (гривні) в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих постачальником для оплати рахунків. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 1 (одного) банківського дня з дати поставки товару, або в інший строк, попередньо узгоджений між сторонами в письмовій формі. (п. 5.4. договору). Згідно з п. 7.4. договору за порушення покупцем строків оплати товару, встановлених договором або узгоджених сторонами, покупець, на вимогу постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості. У випадку несвоєчасної оплати товару понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів, покупець сплачує штраф в розмірі 10% (десять відсотків) від вартості неоплаченого товару. Крім того, п. 7.5. договору встановлено, що сплата штрафних санкцій (штрафу, пені, неустойки) не звільняє сторони від належного виконання взятих зобов'язань за цим договором. Нарахування штрафних санкцій є правом сторін. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє рік з моменту його підписання, але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами свої зобов'язань за договором. ( п. 11.1. договору). Відповідно до п. 11.2. та п. 11.3. договору за умови виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим договором кожна зі сторін має право достроково розірвати це договір з обов'язковим письмовим повідомленням про це іншої сторони. Сторона, яка приймає рішення достроково розірвати цей договір, повинні повідомити про це іншу сторону у письмовій формі за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання. Позивач у своєму позові зазначає, що на виконання умов договору ним було поставлено відповідачу низку партій товару, що підтверджується видатковими накладними № ВААС-281 від 09.02.2018 на суму 10   578, 48 грн. та № ВААЕ-751 від 19.02.2018 на суму 3   357, 24 грн., проте, відповідач поставлений товар не оплатив, у зв'язку з чим у виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9 594, 42 грн. Позивач також вказує, що 02.04.2018 ним було направлено відповідачу вимогу   про погашення наявної заборгованості. Як вбачається з матеріалів справи, а саме, поштового повідомлення № 0421107181727 зазначена претензія була отримана відповідачем 06.04.2018, проте, станом на 22.05.2018 заборгованість перед позивачем так і не була сплачена. Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного. Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 100817-1 від 10.08.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки. Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини. Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України  встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України   з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Отже, судом встановлено, що позивач належним чином виконав умови договору та постави товар відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № ВААС-281 від 09.02.2018 на суму 10   578, 48 грн. та № ВААЕ-751 від 19.02.2018 на суму 3   357, 24 грн. Суд також вказує про те, що дані видаткові накладні були підписані представниками сторін та скріплені печатками, що тим самим підтверджує факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 13   935, 72 грн. Крім того, відповідно до повернення № 5 від 20.02.2018, яке наявне в матеріалах справи,  відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 4   341, 30 грн., а тому, суд погоджується з твердженням  позивача, що заборгованість відповідача становить 9 594, 42 грн. Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п. 5.4. договору та відсутності в матеріалах справи доказів письмового погодження іншого строку оплати, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за поставлений товар за видатковою накладною № ВААС-281 від 09.02.2018 не пізніше 12.02.2018 (оскільки, наступний день за 09.02.2018 є вихідним, а тому, у зв'язку з цим наступним банківським днем буде саме 12.02.2018), а за видатковою накладною № ВААЕ-751 від 19.02.2018 не пізніше 20.02.2018. Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 100817-1 від 10.08.2017 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 9   594, 42 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі. Крім того, позивач у своєму позові просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 959, 44 грн. Що стосується даних вимог позивача, то суд зазначає наступне. Відповідно до п. 7.4. договору за порушення покупцем строків оплати товару, встановлених договором або узгоджених сторонами, покупець, на вимогу постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості. У випадку несвоєчасної оплати товару понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів, покупець сплачує штраф в розмірі 10% (десять відсотків) від вартості неоплаченого товару. Крім того, п. 7.5. договору встановлено, що сплата штрафних санкцій (штрафу, пені, неустойки) не звільняє сторони від належного виконання взятих зобов'язань за цим договором. Нарахування штрафних санкцій є правом сторін. Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського  зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та не суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 959, 44 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. Керуючись      статтями 74, 76-80, 129, 236-242  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва -                                                               ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп" задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Торг" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, корпус Ф, офіс 17; ідентифікаційний код 41076982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіджі Груп" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27; ідентифікаційний код 39776389) суму основного боргу в розмірі 9   594 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 42 коп., штрафу в розмірі 959 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено: 23.07.2018 Суддя                                                                                                                 Д.О. Баранов