Рішення

від 19.07.2018 по справі 914/812/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2018р. Справа №914/812/18

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» , м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Вікторія-Транс» , смт. Гніздичі, Жидачівський р-н, Львівська обл.

про: стягнення заборгованості в розмірі 2197,59 грн. за послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню поточного рахунку за Договором банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009, та розірвання Договору банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009

Суддя Ділай У.І.

Секретар Куць М.Я.

За участі представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (Довіреність б/н від 29.01.2018)

Від відповідача: не з'явився

Права і обов'язки роз'яснено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» до відповідача: Приватного підприємства «Вікторія-Транс» про стягнення заборгованості в розмірі 2197,59 грн. за послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню поточного рахунку за Договором банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009, та розірвання Договору банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009

Ухвалою суду від 08.05.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.05.2018р.

21.05.2018р. за вх.№18101/18 від відповідача надійшов Відзив (заперечення) на позовну заяву, в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі №914/812/18 та визнати розірваним Договір банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009. А також повідомив, що з кінця 2017 року була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Приватного підприємства «Вікторія-Транс» (ІК:23966277), в результаті чого підприємство отримало назву «Інвествікторія-ЛВ» .

Представник позивача в судовому засіданні 24.05.2018р. щодо розбіжності суми заборгованості, яка зазначена у позовній заяві та між тою, яку надав працівник банку відповідачу, пояснень надати не зміг і для з'ясування обставин просив суд надати час.

Відповідач явки повноважного представника в судовому засіданні 24.05.2018р. не забезпечив.

Ухвалою суду від 24.05.2018р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 12.06.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2018р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, судом задоволено в зв'язку з необхідністю додаткового часу для врегулювання спору в добровільному порядку.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 12.06.2018р. не забезпечив.

Ухвалою суду від 12.06.2018р. підготовче судове засідання відкладено на 02.07.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.07.2018р. заявив усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження, для можливого добровільного врегулювання спору.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 02.07.2018р. не забезпечив.

Ухвалою від 02.07.2018р. строк підготовчого провадження в порядку ст. 177 ГПК України продовжено. Підготовче судове засідання відкладено на 19.07.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.07.2018р. підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач явки повноважних представників в судове засідання 19.07.2018р. не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи .

У судовому засіданні 19.07.2018р. господарський суд Львівської області прийшов до висновку закінчити підготовче судове засідання та розпочати розгляд справи по суті.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

16 лютого 2009 року між сторонами укладено договір банківського рахунку №1/1131, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим договором, а відповідач зобов'язувався оплачувати вартість таких послуг та надав банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд.

Відповідно до п. 3.1. та п. 4.3.8. договору за надані послуги , відповідач зобов'язувався проводити оплату, вартість послуг визначена в Тарифах, які містяться в додатку № 1 до договору банківського рахунку та є його невід'ємною частиною.

Згідно із п. 3.2. договору , оплата здійснюється одночасно з проведенням операції або не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним.

На виконання умов договору, позивач відкрив відповідачу рахунок в національній валюті України гривні №260083011131 та проводив його розрахунково-касове обслуговування.

Як зазначив позивач, відповідач починаючи з жовтня 2016 року неналежно виконує свої зобов'язання щодо сплати банку вартості послуг згідно з тарифів, з огляду на що за ним обліковується заборгованість у розмірі 1777,96 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №41.2/7060/2018-13/ВИХ від 20.01.2018, в якій просив сплатити заборгованість по договору, а також повідомив відповідача про прийняття рішення про розірвання договору банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009р. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням умов договору не оплатив позивачу наданих послуг. Відтак, ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1777,96 грн. залишку простроченої заборгованості за РКО та розірвання договору.

Крім того, позивач нарахував в порядку ст. 625 ЦК України 175,20грн. інфляційних втрат та 40,31грн. 3% річних, а також, керуючись п. 6.3 договору, 204,13грн. пені.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив наступне.

З кінця 2017 року була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Приватного підприємства «Вікторія-Транс» (ІК:23966277), в результаті чого підприємство отримало назву «Інвествікторія-ЛВ» . До даного періоду Приватне підприємство «Вікторія-Транс» не здійснювало жодної господарської діяльності протягом кількох років, відповідно не було обігу жодних коштів та використання будь-якого банківського рахунку. При внесенні змін Збори засновників зобов'язали попереднього керівника здійснити передбачені законодавством дії для внесення таких змін, в тому числі у відносинах з банком. Оскільки підприємством не велося господарської діяльності, не використовувався поточний рахунок, жодних листів чи повідомлень з вищезгаданого відділення банку за стільки років підприємство не отримувало, то відповідно теперішній керівник, який не виступає підписантом в вищезазначеному банку, не знав про будь-яку заборгованість перед банком.

Отримавши ухвалу господарського суду Львівської області від 08.05.2018р. про відкриття провадження у справі № 914/812/18 керівник Приватного підприємства «Інвествікторія-ЛВ» ОСОБА_2 звернувся до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі - філія Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» з метою з'ясування обставин даного питання.

Представник банку повідомив про існуючу заборгованість на 18 травня 2018 року Приватного підприємства «Вікторія-Транс» перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі - філія Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» . В той же день, 18 травня 2018 року, з метою збереження ділової репутації та іміджу підприємства, було оплачено (погашено) всю заявлену заборгованість підприємства стосовно Договору банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009 перед банком через касу банку. Відтак, відповідач вважає усі зобов'язання стосовно заборгованості по Договору банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009 виконані, отже предмет спору та предмет позову є відсутніми. Крім того, відповідач звернув увагу, що відповідно до квитанцій, загальна сума заборгованості становила 2074 , 96грн, що є відмінним від зазначеної суми позову 2 197,59грн.

Крім того, відповідач не заперечив проти розірвання договору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009р., у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК України).

Згідно із ст. ст. 1068 ЦК України , клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач виконав взяті зобов'язання за спірним договором.

Відповідач про дійсність отриманих послуг та проти наявності заборгованості не заперечив. Після відкриття провадження господарським судом Львівської області відповідач оплатив 2074,96грн. заборгованості. Відтак, в цій частині провадження слід закрити.

Залишок заборгованості відповідача перед позивачем у даному спорі становить 122,63грн.

За умовами п. 6.3. договору за несвоєчасне поповнення рахунку(ків) відповідно до умов п.4.3.9. цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані банком послуги, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень п. 6.3 договору та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , позивачем проведено нарахування суми пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Перевіривши поданий позивачем розрахунок, судом приходить до висновку залишок заборгованості у розмірі 122,63грн. віднести до суми пені, яка підлягає до стягнення за позовними вимогами.

Стосовно вимоги про розірвання спірного договору суд зазначає наступне.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірванням договору.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ст. 615 ЦК України) .

Відповідно до ст. 651 ЦК України , розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом та не заперечено відповідачем, неналежне виконання останнім своїх зобов'язань щодо оплати вартості послуг позивача призвели до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, яка полягає в тому, що позивач не має можливості використовувати заборговану суму коштів у своїй господарській діяльності.

У ч. 2 ст. 1075 ЦК України передбачено, що банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: 1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; 2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; 3) у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 4) в інших випадках, встановлених договором або законом.

У пункті 9.2. договору сторони узгодили, що будь-яка із сторін має право розірвати цей договір, надіславши відповідне письмове повідомлення іншій стороні не пізніше, ніж за двадцять календарних днів до запланованої дати розірвання. Сторона, що отримала таке повідомлення, повинна відповісти на нього не пізніше , ніж через двадцять календарних днів з дати його отримання.

У претензії за вих. №41.2/7060/2018-13/ВИХ від 24.01.2018р. позивач повідомляв відповідача про прийняття рішення про розірвання договору банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009р. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду.

Згідно із п. 9.3. договору, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо строків та/або умов розірвання цього договору, а також у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення в судовому порядку відповідно до вимог законодавства України.

Отже, при укладенні з відповідачем спірного договору, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов'язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо розірвання договору банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009р. є правомірними та підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки, спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7 ,13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Вікторія-Транс» (81740, Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, 1, ідентифікаційний код 23966277) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9, ідентифікаційний код 09325703) 122,63грн. пені та 3 524,00 грн. судового збору.

3.Розірвати договір банківського рахунку №1/1131 від 16.02.2009р., укладений між Приватним підприємством «Вікторія-Транс» (ідентифікаційний код 23966277) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ідентифікаційний код 09325703).

4.В решті позовних вимог провадження закрити.

5.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст складено 26.07.2018р.

Суддя Ділай У.І.