Постанова

від 11.01.2018 по справі 175/225/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1239/18 Справа № 175/225/17 Головуючий у 1 й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 5

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є. при секретареві Сахарові Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю АТЛАНТ (третя особа: Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора) про встановлення факту спільного проживання, зміну черговості спадкування, визнання права власності,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ Атлант про встановлення факту спільного проживання з померлим ОСОБА_4, визнання права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та на ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, про визнання її спадкоємцем четвертої черги та зміну черговості спадкування з правом спадкування разом з відповідачем - сином померлого як спадкоємцем першої черги. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано 17.01.2012р. (а.с.152). Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2012р. затверджено мирову угоду, за умовами якої, зокрема, ОСОБА_4 відмовився від майнових прав на спільно придбане з ОСОБА_5 домоволодіння АДРЕСА_4 із земельною ділянкою та отримав від останньої за їх частку 96 000грн., що еквівалентно 12 000 доларам США (а.с.153,154). 17.06.2014р. ОСОБА_4 отримав від сина ОСОБА_3 міжнародний грошовий переказ у сумі 4 610 євро (а.с.156).

За нотаріально посвідченими 17.07.2014р. договорами купівлі-продажу ОСОБА_4 купив квартиру АДРЕСА_1 за 26 700грн., а земельну ділянку площею 0,25 га, - за 122 800грн. (а.с.11-124 т.1).

26.08.2014р. ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів належну йому земельну ділянку площею 4,310га на території Волоської сільської ради ТОВ АТЛАНТ (а.с.53,54 т.1).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10 т.1).

Із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 звернулись його син ОСОБА_3, ТОВ Атлант в особі генерального директора Петрик А.М. та ОСОБА_2

Постановою державного нотаріуса вказаної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В. від 28.04.2017р. ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 з посиланням на відсутність документів, які б свідчили про закликання її до спадкування (а.с.137 т.1).

Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 посилалась на те, що з покійним ОСОБА_4 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 10.09.2004р. у її квартирі АДРЕСА_3, мали спільний бюджет та за спільні кошти 17.07.2014р. купили квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку. З січня 2013 року фізичний стан ОСОБА_4 погіршився, він став хворіти, пізніше - потребувати постійного догляду, який надавала йому саме вона.

Враховуючи встановлені обставини про перебування ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 до 17.01.2012р., отримання ОСОБА_4 від останньої при поділі спільно придбаного ними у шлюбі майна грошової суми, еквівалентної 12 000 доларам США, отримання ОСОБА_4 17.06.2014р. від свого сина 4610 євро та про недоведеність набуття спірного майна ОСОБА_4 за спільні з ОСОБА_2 кошти, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до вимог ст.ст.1259,1261,1264 ЦК України, ст.74 СК України ухвалив рішення про відмову у задоволенні заявлених ОСОБА_2 позовних вимог.

Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неправильність рішення суду першої інстанції суперечать вимогам закону та встановленим судом дійсним обставинам справи. Належних доказів, які б підтверджували, що куплені ОСОБА_4 17.07.2014р. у приватну власність квартира у приватному будинку та земельна ділянка, придбані саме в результаті спільної праці з ОСОБА_2 та з метою створення ними спільної власності матеріали справи не містять, а конкретних обставин придбання вказаного майна саме у їх спільну власність не встановлено. Загальні посилання ОСОБА_2 на спільну працю та спільні доходи з ОСОБА_4 також є неконкретними та не підтвердженими належними доказами. Навпаки, наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать, що ОСОБА_4 придбав квартиру у приватному будинку та земельну ділянку на своє ім'я, за грошові кошти, які реально отримав від поділу спільного майна з дружиною ОСОБА_5 та від сина - громадянина Німеччини. Зазначені письмові докази підтверджують реальну можливість придбання ОСОБА_4 спірного майна саме в особисту власність. Крім того, після поділу з ОСОБА_5 домоволодіння по АДРЕСА_4 придбане ОСОБА_4 у 2014 році житлове приміщення було його єдиним особистим житлом. Більш того, на час придбання спірного майна зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 зберігалось саме за адресою АДРЕСА_4. Після придбання спірної квартири та на час смерті ОСОБА_4 зареєструвався саме за адресою придбаного ним житла. При цьому ОСОБА_2 була забезпечена житлом та з 1988 року зареєстрована у квартирі №1 сусіднього з придбаним ОСОБА_4 будинку АДРЕСА_3. Крім того, ні позовна заява, ні апеляційна скарга ОСОБА_2 не містять доказів неможливості оформлення спірного майна у спільну часткову власність за умови набуття його з ОСОБА_4 у таку власність. Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на вчинені нею грошові перекази сину ОСОБА_4 19.08.2014р. та 28.08.2014р. (а.с.187,188 т.1) не мають підтвердження щодо їх походження та самі по собі не свідчать ні про повернення нею отриманих ОСОБА_4 коштів на придбання у липні 2014 року спірного нерухомого майна, ні про її право на частину останнього, ні про їх родинні відносини. Крім того, інше належне ОСОБА_4 майно у серпні 2014 року заповідано ним товариству АТЛАНТ . Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заявлених ОСОБА_2 ґрунтуються на досліджених ним доказах, яким надано відповідну оцінку згідно ст.212 ЦПК України (у ред. на час ухвалення рішення). Оцінка доказів відноситься до виключної компетенції суду і переоцінці на вимогу сторони не допускається.

Таким чином підстав для скасування рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 не вбачається.

Керуючись ст.ст.258, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.