Постанова

від 25.07.2018 по справі 804/8740/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2018 рокусправа № 804/8740/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:                    Баранник Н.П.

           судді:                     Малиш Н.І., Щербак А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 804/8740/17 (дата складання повного тексту 23.02.2018р., суддя Боженко Н.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокодацькі сади" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокодацькі сади" (далі позивач). Суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі відповідач) від 06.12.2017р №0195861315 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

          Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника зводяться до того, що ним, як контролюючим органом, правомірно прийнято рішення про нарахування позивачу фінансових санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нарахування пені згідно ч.10 ст. 25 цього ж Закону.

          Позивач подав письмовий відзив на скаргу відповідача. У відзиві зазначає, що суд повно встановив обставини справи, надав оцінку доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представники позивача прохали залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу відповідача – без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 06.12.2017р №0195861315 до позивача застосовано фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.03.2017 до 21.06.2017року у розмірі 10 486,76грн. та нараховано пеню у розмірі 52,43грн. (а.с. 9).

Відповідач стверджує, що загальна сума єдиного внеску, що підлягала сплаті, сплачена позивачем в повному обсязі 21.03.2017року та 21.06.2017року, проте граничні строки сплати внеску були 20.03.2017 та 20.06.2017 відповідно.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платник добросовісно вчиняв дії з метою належного виконання свого обов'язку, свідченням чого є платіжні документи про сплату єдиного соціального внеску у визначені законом граничні терміни – 20.03.17 та 20.06.17. Відтак, платник податку не може нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6, абз. 1 і 2 ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Також платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Частиною 7 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до положень абзацу 1 ч.5 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків (ч. 6 ст. 9 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відомості про стан розрахунку платника єдиного внеску з бюджетом відображається в оперативній формі обліку, яка ведеться в порядку встановленому наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 року № 422 “Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

В силу приписів ч.11 ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ч.10 ст.25 цього ж Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Крім того, у випадку несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платника єдиного внеску орган доходів і зборів накладається штраф у розмірі 20 відсотків від своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 вказаного Закону).

Таким чином, за несплату платником податків єдиного внеску у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

З виписки з особового рахунку ТОВ “Старокодацькі сади” за 20.03.2017 року (а.с. 11) встановлено, що позивачем відповідно до платіжного доручення № 233 на суму 22 108,26 грн. було здійснено перерахунок грошових коштів (призначення платежу єдиний соціальний внесок) з власного рахунка на рахунок Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, платіж проведено банком 20.03.2017 року.

З виписки з особового рахунку ТОВ “Старокодацькі сади” за 20.06.2017 року (а.с.13) вбачається, що позивач згідно платіжного доручення № 296 на суму 31757,64 грн. було здійснено перерахунок єдиного соціального внеска з власного рахунка на рахунок Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, платіж проведено банком 20.06.2017 року.

Положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо є підтвердження перерахування грошових коштів з вказаною датою, яка не є порушенням встановленого терміну сплати обов'язкового платежу.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України - податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Колегія суддів звертає увагу, що обов'язком платника, відповідно до Закону № 2464-VI, є своєчасна і в повному обсязі сплата єдиного внеску, що вимагає від платника вчинення дій, спрямованих на списання з його рахунку коштів для сплати цього платежу (в разі безготівкового перерахунку).

Відповідно до платіжних доручень № 233 від 20.03.2017 року (а.с. 12) та №296 від 20.06.2017року (а.с.14), кошти в сумі 22 108,26 грн. та 31 757,64 грн. з призначенням платежу «єдиний соціальний внесок 22% із заробітної плати за другу половину лютого 2017року» та «єдиний соціальний внесок 22% із заробітної плати за травень 2017року» відповідно, перераховано банком на рахунок ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, з чого слідує, що вони були перераховані до державного бюджету.

За встановлених обставин у справі, є вірними висновки суду першої інстанції, що позивач як платник внеску добросовісно вчиняв дії з метою належного виконання свого обов'язку, свідченням чого є платіжні документи про сплату єдиного соціального внеску за вказаний вище період у терміни, визначені Законом.

Висновки відповідача стосовно допущення позивачем порушень вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” спростовуються наявними у справі доказами, а тому у суду першої інстанції були підстави для скасування оскарженого рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

          Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

          Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 804/8740/17 - залишити без змін.

          Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 25.07.2018р..

          Повний текст постанови виготовлено 25.07.2018р.

Головуючий суддя:                                                                                Н.П. Баранник

           Суддя:                                                                                Н.І. Малиш

           Суддя:                                                                                А.А. Щербак