Ухвала

від 25.07.2018 по справі 826/1600/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1600/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

25 липня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВК-Лакофарба до Державної фіскальної служби України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Солара , Спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Маффет Ганза Фарбен про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року становить 10 572 грн. 00 коп. (7048*150%).

У тексті апеляційної скарги викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із відсутністю фінансування з Державного бюджету України.

Перевіривши клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що до клопотання не додано доказів вчинення відповідачем дій, направлених на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року.

Відповідач отримав належним чином завірену копію оскаржуваного рішення 12 червня 2018 року , що підтверджується зворотнім повідомленням, наявним у матеріалах справи (а.с. 105). Так, останнім днем строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року є 12 липня 2018 року.

Апеляційна скарга, подана відповідачем, зареєстрована судом І інстанції 17 липня 2018 року за вх№73388/18.

Отже, апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року подана з пропуском строку, встановленого КАС України.

У тексті апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року.

Відповідач вказує, що у зв'язку із реорганізаційними процесами у Державній фіскальній службі України, відбувається накопичення справ та матеріалів, що, у свою чергу, призводить до надмірного навантаження на працівників юридичного відділу Державної фіскальної служби України.

Перевіривши клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на розгляд його справи судом.

В той же час, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування зазначеної Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), наголошує, що заявник повинен діяти з належною сумлінністю, швидко та відповідно до ситуації (рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Таким чином, підстави, викладені у клопотанні відповідача про поновлення стоку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року не можуть вважатись поважними, у у зв'язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № К/9901/4601/17.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:

- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 10 572 грн. 00 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34312206081055, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд.;

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року із зазначенням поважних причин його пропуску, та подання доказів їх поважності.

Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року - залишити без руху.

Встановити Державній фіскальній службі України 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Бєлова