Постанова
від 11.07.2018 по справі 814/2251/17
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2251/17

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,

при секретарі Іщенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Дочірнього підприємства фірми Моріонік Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Моріон на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (м. Миколаїв, дата складання повного тексту рішення - 31.01.2018 р.) по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства фірми Моріонік Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Моріон до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30.10.2017 року ДП фірма Моріонік ТОВ НВП Моріон звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 року №0017831201/24794312 в частині застосування штрафу за несвоєчасно зареєстровані податкові накладні за період жовтень-грудень 2015 року у сумі 6994,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення податкового органу в частині застосування штрафу за несвоєчасно зареєстровані податкові накладні за період жовтень-грудень 2015 є неправомірним, оскільки воно ґрунтуються на необґрунтованих та помилкових висновках, оскільки порядок застосування штрафних санкцій, як це зазначає позивач, передбачених ст.120-1 ПК України, повинен бути затвердженим центральним органом виконавчої влади, але такий порядок не був розроблений, тому відсутній механізм застосування штрафних санкцій.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ДП фірми Моріонік ТОВ НВП Моріон відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, в.о. директора ДП фірми Моріонік ТОВ НВП Моріон 19.04.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання суду 2-ї інстанції сторони не прибули з невідомих причин, про день, час та місце розгляду справи були своєчасно та належним чином повідомлені.

Заслухавши суддю-доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

27.07.2017 року актом про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДП фірма Моріонік ТОВ НВП Моріон за період виписки жовтень-грудень 2015 року, січень-жовтень 2016 року встановлено, що в порушення вимог п.201.10 ст.201 розділу 5 ПК України ДП фірма Моріонік ТОВ НВП Моріон несвоєчасно зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- з порушенням терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів на суму ПДВ 253 389 грн.;

- з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 34 793,2 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0017831201/24794312 від 27.07.2017 року, яким до підприємства позивача застосовано штраф: 10 % за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 253389 грн. в сумі 25339,06 грн.; 20 % за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 34793,02 грн. в сумі 6958,65 коп.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафу за несвоєчасно зареєстровані податкові накладні за період виписки жовтень-грудень 2015 року у сумі 6994,34 грн. позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності вимог та, відповідно, з правомірності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до п.54.3 ст.53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення ) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення ) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових ) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках ) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій ), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків ) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового ) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються ) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до вимог п.76.1. ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи ) такого органу або направлення на її проведення.

Як передбачено приписами п.76.3. ст.76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу (тобто протягом 1095 днів, з моменту реєстрація податкової накладної ).

Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін.

Пунктом 120 1.1. ст.120-1 ПК України передбачено, що у разі порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі передбаченою цією статтею.

Так, як встановлено судами обох інстанцій та вже зазначалось вище, податковим органом за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДП фірма Моріонік ТОВ НВП Моріон за період виписки жовтень-грудень 2015 року, січень-жовтень 2016 року було складено акт, в якому було встановлено та зафіксовано порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: порушення терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів на суму ПДВ 253 389 грн.; порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 34 793,2 грн.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, на підставі вказаного акту перевірки уповноваженою особою податкового органу було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017831201/24794312 від 27.07.2017 року про застосування до підприємства позивача штрафу в загальній сумі 32297,71 грн.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, позивач фактично оскаржує податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу за несвоєчасно зареєстровані податкові накладні за період виписки жовтень-грудень 2015 року у сумі 6994,34 грн.

При цьому, як видно з матеріалів справи, позивач фактично не заперечує, що він дійсно зареєстрував спірні податкові накладні з порушенням строків, передбачених Податковим кодексом України, однак, в свою чергу, зазначає, що фінансові санкції, які передбачені ст.120-1 ПК України за виявлене податковим органом порушення щодо своєчасності реєстрації ним податкової накладної мали бути затверджені Міністерством фінансів України, яке відповідний Порядок ще не розробило, а отже і застосування штрафу є необґрунтованим.

Проте, враховуючи вказану позицію позивача, судова колегія зазначає наступне.

Так, в період порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних п.120-1.3 ст.120-1 ПК України передбачалося, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 року №909-VIII названий пункт статті 120-1 ПК України було виключено.

Проте, прийняття чи не прийняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених ст.120-1 ПК України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми ПК України або скасовувати її дію.

Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої ПК України за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.

Також, слід зазначити, що Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 року №909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично, цим законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків.

Аналогічна правова позиція з даного спірного питання була викладена і Верховним Судом, зокрема, в постанові від 21.03.2018 року по справі №804/3762/17.

Отже, у зв'язку з вищезазначеним, судова колегія, як і суд 1-ї інтонації приходить до висновку, що відповідач, приймаючи спірне рішення не допустив порушень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до норм Податкового кодексу України та скасуванню не підлягає.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства фірми Моріонік Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Моріон - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 18.07.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.В. Єщенко

СудОдеський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.07.2018
Оприлюднено27.07.2018
Номер документу75510558
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —814/2251/17

Постанова від 11.07.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 12.06.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 12.06.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 02.05.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 21.03.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Рішення від 30.01.2018

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Гордієнко Т. О.

Ухвала від 02.11.2017

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Гордієнко Т. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні