Постанова

від 07.06.2007 по справі 3/335ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/335ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.06.07                                                                                 Справа № 3/335ад.

Суддя Доманська М..Л., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луганськ

до Орендного Сільськогосподарського ПП Агрофірми "Новознаменська", с. Новознам"янка Троїцького району Луганської області

про стягнення  22 829 грн. 32 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Щербакова Ю.В. (дов. від 15.01.07 № 03-01/73),

від відповідача –Потеряхін П.М. (дов. від 06.06.07 № 112),

в с т а н о в и в:

            Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь держбюджету України суми несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4 % нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році в розмірі  22 829 грн. 32 коп.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 01.09.05, до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі порушене за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з довідкою державного реєстратора Троїцької райдержадміністрації серії АА № 590809 повною назвою відповідача слід вважати : Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма "Новознам»янське".

          Відповідач  відзивом, зданим у судовому засіданні 07.06.07, визнав позовні вимоги у повному обсязі, та, у порядку ст.257 КАС України, просить надати розстрочку виконання судового рішення згідно доданого графіку на 7 місяців з оплатою щомісячно суми 2000 грн. 00 коп. з травня по липень 2007 (включно), у сумі 5000 грн. 00 коп. щомісячно з серпня по жовтень 2007 (включно) та у листопаді 2007 –1829 грн. 32 коп., у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться у складному фінансовому стані.

          Листом, зданим у судовому засіданні 07.06.07, позивач зазначив, що не заперечує проти надання розстрочки виконання судового рішення на 7 місяців згідно доданого відповідачем графіку.

 Дослідивши матеріали справи,  вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 № 875-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п. 8 Постанови КМУ від 03.05.95 № 314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. При цьому, підприємства (об'єднання), установи організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено вищенаведеним нормативом щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно з п. 14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою КМУ від 03.05.95 № 314, підприємства (об'єднання), установи та організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні" (в редакції від 05.07.01) Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.01 № 1767 затвердив     "Порядок     сплати     підприємствами     (об'єднаннями),     установами і організаціями   штрафних   санкцій   до   відділень   Фонду   соціального   захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів".

Відповідно до п.2 "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями установами, організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціальної захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01 № 1767, підприємства щороку не пізніше 1 лютого подають до відділень Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується наказом Мінпраці України за поданням Фонду та погоджується з Держкомстатом.

Згідно з  п.3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України № 171 від 07.07.95 за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством праці України, Міністерством фінансів України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.95 за № 287/823 (далі - Інструкція) середньооблікова чисельність працівників з початку року обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року, тобто відповідно на 12.

Як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача –191 особа, фонд оплати праці штатних працівників –1376,6 тис. грн., фактично на підприємстві відповідача  працевлаштовано у 2006 році 4 інваліда, відповідач повинен був працевлаштувати у 2006 році  7 інвалідів, та підприємство відповідача  мало перерахувати  штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інваліда за 2006 рік у сумі 28829 грн. 32 коп., та розрахувався лише частково на суму 6000 грн. 00 коп.

Пункт 4 Порядку  сплати підприємствами ( об'єднаннями),  установами і організаціями  штрафних санкцій до  відділення  Фонду соціального  захисту  інвалідів, акумуляції,  обліку та використання цих коштів,  затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 28.12.01 №  1767 (далі - Порядок),  передбачає, що штрафні  санкції  сплачуються  підприємствами  самостійно не пізніше  15 квітня року, що настає  за звітним.  

У  разі несплати  штрафних  санкцій  в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (пункт 11 Порядку).

          Відповідач вищевказані  штрафні санкції перерахував лише частково, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму несплачених штрафних санкцій за порушення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів  у 2006 році -  22829 грн. 32 коп.

Відповідачем позов визнаний у повному обсязі.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про не виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів: відповідач не довів суду, що  у 2006 році підприємством розроблялись всі необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносились  в колективний договір; підприємство до червня 2006 не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів. Доказів того, що відповідні робочі місця для інвалідів  створені суду не надано.

Відповідачем позов визнаний у повному обсязі.

Згідно зі ст. ст. 112, 136 КАС України у разі визнання відповідачем адміністративного позову суд приймає рішення  про задоволення адміністративного позову за умови, що дії відповідача не суперечать закону або не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.

Таким чином, позивачем  доведено суду виникнення зобов'язання відповідача по сплаті заявлених у позові  штрафних санкцій у сумі 22829грн. 32 коп. ,  позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, визнані відповідачем, тому підлягають до задоволення повністю.

Приймаючи до уваги, викладені у відзиві доводи відповідача про надання розстрочки, враховуючи, що відповідач є підприємством, яке знаходиться у тяжкому фінансовому стані, та позивач не заперечує проти надання розстрочки виконання судового рішення, суд вважає за можливе на підставі ст.257 КАС України розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області по справі № 3/335ад на 7 місяців з оплатою щомісячно суми 2000 грн. 00 коп. з травня по липень 2007 (включно),  суми 5000 грн. 00 коп. щомісячно з серпня по жовтень 2007 (включно) та у листопаді 2007 –1829 грн. 32 коп..

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку не передбачено чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 136, 158 –163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма "Новознам»янське",   Луганська область, Троїцький район, с.Новознам»янка, код 00857321,

на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,                      м. Луганськ, вул. Володарського, 59, код 13396264, Одержувач: Державний бюджет р/р 31216230700354 в УДК Троїцького району Луганської області, МФО 804013, код 24048454, код бюджетної класифікації 50070000,  штрафні санкції у сумі 22829 грн. 32 коп.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 07.06.07 по справі № 3/335ад на 7 місяців з оплатою суми 2000 грн. 00 коп. щомісячно з травня по липень 2007 (включно),  суми 5000 грн. 00 коп. щомісячно з серпня по жовтень 2007 (включно) та у листопаді 2007 –1829 грн. 32 коп..

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 08.06.07 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                              М.Л. Доманська