Постанова

від 14.06.2007 по справі 11/246ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/246ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14.06.07                                                                                 Справа № 11/246ад.

Господарський суд Луганської області у складі судді Москаленко М.О., за участю секретаря судового засідання Мелеховій О.С., розглянувши матеріали справи № 11/246ад за позовом

Управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, м. Сєвєродонецьк  Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сєвєродонецькрембуд»,                 м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 859 грн. 38 коп.

   за участю представників сторін:

від позивача -  Полу пен Д.А., дов. б/н від 29.05.2007

від відповідача –не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми недоїмки по страхових внесках на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування у сумі 859 грн. 38 коп.

У попередньому судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з»явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Письмовим відзивом  на адміністративний позов відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності із ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058 (далі за текстом –Закон № 1058) підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

Згідно приписів п.6 ч.2 ст. 17, п.6 ст. 20 Закону  № 1058 страхувальники зобов»язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

П.4 ст. 20 Закону № 1058  передбачає, що сплата страхових внесків здійснюється виключно у грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки відповідних виконавчих органів Пенсійного фонду України. П.6 зазначеної норми передбачає, що страхувальники зобов»язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів  з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом у даному випадку є календарний місяць.   

Станом  на 21.12.2007 відповідач нарахував та у подальшому повинен був сплатити страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування за січень 2007 року у сумі 859 грн. 38 коп., що підтверджено  відповідним розрахунком суми страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, наявним у матеріалах справи. .

Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та не сплачені страхувальниками у строки, встановлені ст. 20 Закону № 1058, в тому числі розраховані органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених  п. 3 ст. 20 Закону № 1058, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків та стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій. Органи Пенсійного фонду України за встановленою формою та у  встановлені строки  надсилають страхувальникам, що мають недоїмку, вимоги про її сплату.  

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № Ю-187/3 від 03.03.2007  про сплату  недоїмки із страхових внесків у сумі 859 грн. 38 коп. (арк. справи 6).

На момент звернення позивача до суду докази перерахування суми заборгованості на розрахунковий рахунок позивача відповідачем надані не були.  

Письмовим відзивом від 29.05.2007  на позовну заяву відповідачем позовні вимоги були визнані у повному обсязі. .     

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються  матеріалами справи та  відповідають фактичним обставинам.  

З урахуванням визнання  відповідачем адміністративного позову, а також того, що визнання позову не суперечить закону та не порушує  чиїх - небудь прав, свобод та інтересів, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі на підставі ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання стосовно судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний у п'ятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 98, ч. 3 ст. 112, ст.ст. 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  –   

П О С Т А Н О В И В:

          1.Позов задовольнити  повністю.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькрембуд», вул.. Пивоварова, 6а, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, код  24203038, на   користь  управління   Пенсійного  фонду України   в                                    м. Сєвєродонецьку Луганської області, вул. Шевченко, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, код 21792459, заборгованість зі сплати  страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування у сумі  859 грн. 38 коп.

          Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

          Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

          Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржене судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.06.2007.

Суддя                                                                               М.О. Москаленко