Ухвала

від 23.07.2018 по справі 755/13254/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13254/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.

за участю

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

державного виконавця Дніпровського районного

відділу Державної виконавчої служби міста

Київ Головного територіального управління юстиції

у місті Києві Гевел О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олени Олегівни, ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

скаржник звернувся до суду із скаргою за участю заінтересованих осіб державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олени Олегівни, ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивував тим, що в провадженні державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олени Олегівни перебуває виконавче провадження № 48212672 відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 28 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованості за договором позики. 25 липня 2016 року постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олени Олегівни накладено арешт на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_1. Однак державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олена Олегівна не вчинила жодних дій, щодо опису, оцінки зазначеної земельної ділянки та вирішення питання про можливість її передачі в рахунок погашення заборгованості. У зв'язку з чим просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олени Олегівни щодо не здійснення оцінки та опису арештованого майна, а саме земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, зобов'язати державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олену Олегівну вжити заходів, щодо здійснення опису та призначення оцінки вартості земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Заявник в судовому засідання підтримав подану скаргу в повному обсязі. Додатково пояснив, що державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олена Олегівна не вчинила жодних дій щодо опису, оцінки земельної ділянки та вирішення питання про можливість її передачі в рахунок погашення заборгованості. Крім того, державним виконавцем Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Оленою Олегівною неправомірно накладено арешт на земельну ділянку, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка є підпадає під дію мораторію. Представництво інтересів здійснював Топчій С.М.

Представник заявника в судовому засідання підтримав подану заявником скаргу в повному обсязі з підстав викладених у скарзі.

Заінтересована особа головний державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олена Олегівна заперечувала проти задоволення скарги в повному обсязі. Додатково пояснила, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. 21 липня 2015 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1. 12 квітня 2016 року інформаційним листом Головного управління Держгеокадастру у Київський області повідомлено, що відповідно до даних Національної кадастрової системи ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка, кадастровий номер: 3221482000:06:006:0008, без зазначення її цільового призначення. Після чого, 25 липня 2016 року винесено постанову про накладення арешту на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_1. Однак, законодавство України не містить норми права, яка забороняє державному виконавцю накладати арешт на майно, яке не підлягає примусовій реалізації.

Заінтересована особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження» неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, якім повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

07 вересня 2017 року ухвалою суду прийнято до свого провадження скаргу ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олени Олегівни, ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та призначено судовий розгляд.

04 грудня 2017 року ухвалою суду витребувано з Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (02094, м. Київ, вул. Краківська, 20) оригінал матеріалів виконавчого провадження № 48212672 для огляду в судовому засіданні, належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 48212672 для долучення до матеріалів справи.

23 липня 2018 року розгляд справи закінчено ухваленням ухвали по суті вимог.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

08 липня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 755/3005/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики з урахуванням інфляції, трьох відсотків річних та штрафних санкцій у розмірі 699 024,90 грн. (а.с.56-57, том 1).

15 липня 2015 року стягнувач ОСОБА_5 звернулася до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/3005/15-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 08 липня 2015 року (а.с. 55, том 1).

21 липня 2015 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/3005/15, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 08 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу за договором позики з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних у розмірі 699 024,90 грн. (а.с. 68-69, том 1).

21 липня 2015 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.71-72, том 1).

12 квітня 2016 року інформаційним листом Головного управління Держгеокадастру у Київський області повідомлено Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, що відповідно до даних Національної кадастрової системи ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка, кадастровий номер: 3221482000:06:006:0008 (а.с.202-204, том 1).

25 липня 2016 року постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олени Олегівни накладено арешт на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_1 (а.с.169-170, том 2).

Заявник в обґрунтування скарги зазначив, що державним виконавцем Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Оленою Олегівною неправомірно накладено арешт на земельну ділянку, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка підпадає під дію мораторію. Крім того, державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олена Олегівна не вчинила жодних дій щодо опису, оцінки зазначеної земельної ділянки та вирішення питання про можливість її передачі в рахунок погашення заборгованості.

Заінтересована особа головний державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олена Олегівна заперечувала проти задоволення скарги, оскільки зобов'язаний вживати передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Крім того, законодавство України не містить норми права, яка забороняє державному виконавцю накладати арешт на майно, яке не підлягає примусовій реалізації. Стягувач та боржник не зверталися з заявою про передачу земельної ділянки в рахунок погашення заборгованості.

Зі змісту державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Васильківським районним відділом земельних ресурсів Київського обласного головного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах 18 квітня 2016 року, вбачається, що боржнику ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 2,9934 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.171, том 2).

Правовий режим земельної ділянки залежить від її цільового призначення, що впливає, в першу чергу, на її оборотоздатність, і як наслідок на можливість звернення стягнення на земельну ділянку.

На даний час відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України » (в редакції від 05 жовтня 2016 року) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Отже, у законодавстві закріплено мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності держави, територіальних громад, юридичних осіб та громадян України.

Тобто наявність такої заборони виключає звернення стягнення на земельні ділянки, що належать на праві власності вказаним суб'єктам до моменту набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель.

Статтею 5 Закону України „Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Оскільки для встановлення факту порушення права та законних інтересів заявника щодо неприйняття рішень та захисту порушеного права (зобов язання вчинити певні дії) необхідно встановити протиправність дій чи бездіяльності посадової особи, тому предметом доказування є встановлення пасивної поведінка особи, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку вона зобов'язана була і могла вчинити.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про виконавче провадження в редакції Закону від 02 червня 2016 року №1404-VIII, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Заявник звернувся до суду 04 вересня 2017 року із скаргою про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 05 жовтня 2016 року).

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені обов'язки і права державного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ч. 5 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (ст. 57 Закону України Про виконавче провадження ).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 Земельного кодексу України).

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України).

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41 Конституції України).

За нормою статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на 03 квітня 2016 року) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

При встановлених обставинах відсутня потреба в проведенні державним виконавцем опису та оцінки майна - земельної ділянки, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка не підлягає примусовій реалізації.

Будь-яких належних та допустимих доказів щодо звернення боржника та стягувача до державного виконавця про передачу земельної ділянки в рахунок погашення заборгованності та бездіяльності останнього заявником не надано.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За встановлених обставин державним Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Оленою Олегівни вчинено дії та прийнято рішення відповідно до закону, в межах повноважень.

Хоча заявник в обґрунтування скарги також посилався на неправомірність накладення арешту на земельну ділянку, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак з вимогами про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олени Олегівни про накладення арешту на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 заявник до суду не звертався.

Оскільки з матеріалами виконавчого провадження № 48212672 заявник ознайомився 01 вересня 2017 року, а зі скаргою звернувся 04 вересня 2017 року, заявником дотримано десятиденного строку звернення до суду.

Отже, з урахуванням викладеного у задоволенні скарги ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олени Олегівни, ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 90, п. 15 розд. Х Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на 03 квітня 2016 року), п. 15 розд. Х Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на 01 квітня 2018 року), Законом України «Про виконавче провадження» ( в редакції від 05 жовтня 2016 року), ст.ст. 260, 353, 447, 450, 451 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел Олени Олегівни, ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Повний текст ухвали складено 26 липня 2018 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва або до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна