Рішення

від 25.07.2018 по справі 910/6534/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.07.2018 м. Київ Справа №  910/6534/18 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ";    до: товариства з обмеженою відповідальністю "УКР АГРО-ТЕХ"; про: стягнення 223.130,02 грн. Суддя Балац С.В. Представники: без виклику сторін. С У Т Ь      С П О Р У : Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УКР АГРО-ТЕХ" про стягнення 223.130,02 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 02.11.2017 № 3/0211, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 223.130,02 грн., з яких: 168.000,14 грн. – основна заборгованість, 50.400,04 грн. – штраф, 1.353,21 грн. – 3 % річних та 3.376,63 грн. – інфляційні втрати. Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6534/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною. Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва, В С Т А Н О В И В : Між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір  поставки від 02.11.2017 № 3/0211 (далі – Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити на умовах і в порядку, визначеному цим Договором Євроконтейнер для збору ТВП (далі – товар). Асортимент, кількість, ціна умови оплати, терміни поставки товару може визначатися у видаткових накладних та/або специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1, 1.2 Договору). Пунктом 2.2 Договору визначено, що відповідач сплачує вартість товару на наступних умовах: передоплата 100 % вартості товару визначеної в рахунку позивача, якщо інше не буде обумовлено у відповідних специфікаціях до Договору. Відповідно до специфікації від 29.11.2017 № 1, строк оплати – до 31.01.2018. Положеннями п. 7.2 Договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати товару більше, передбачених цим Договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості вчасно не поставленого товару за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення оплати товару більш ніж на 30 календарних днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 30 % від вчасно не оплаченого товару. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України). Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України). Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 280.000,14 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковою накладною від 03.01.2018 № РН-0301/4, яка підписана сторонами та скріплена відбитками печаток останніх та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії. Відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в сумі 112.000,00 грн., а саме: платіжне доручення від 30.11.2017 № ЮС00003918 на суму 12.000,00 грн. та від 10.01.2018 № ЮС00000072 на суму 100.000,00 грн. Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді штрафу в сумі 50.400,04 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 1.353,21 грн. та інфляційних втрат в сумі 3.376,63 грн. Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого. Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару. Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунки заявлених позивачем до стягнення сум штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат є вірними. В свою чергу, відповідач долучив до матеріалів справи платіжне доручення від 27.06.2018 № 58, з якого вбачається, що останнім сплачено на користь позивача заборгованість за Договором в сумі 182.500,16 грн. Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи сукупну ціну позову (223.130,02 грн.), яка складається із основної  заборгованості (168.000,14 грн.), штрафу (50.400,04 грн.), 3 % річних (1.353,21 грн.),  інфляційних втрат (3.376,63 грн.) та приймаючи до уваги сплату відповідачем заборгованості за Договором в сумі 182.500,16 грн., провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості (168.000,14 грн.) та частини заявлених до стягнення сум     штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат в сумі 14.500,02 грн. підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору. В свою чергу, залишок несплаченої відповідачем суми штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі 40.629,86 грн. підлягає стягненню з відповідача, враховуючи порушення останнім грошового зобов'язання за Договором. Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача. Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити частково. 2. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості (168.000,14 грн.) та частини заявлених до стягнення сум штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат в сумі 14.500,02 грн. – закрити. 3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКР АГРО-ТЕХ" (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Стешенків, буд. 1, оф. 38, ідентифікаційний код: 40887579) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 5, ідентифікаційний код: 37941143) суми штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі  40.629 (сорок тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 86 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3.346 (три тисячі триста сорок шість) грн. 95 коп. 3. В іншій частині позовних вимог відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.            Суддя                                                                                              С.В. Балац