Рішення

від 11.07.2018 по справі 907/743/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.2018 м. Ужгород Справа № 907/743/17

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Сінкіної Е.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агора» , м. Чоп (далі - позивач, товариство)

до Чопської міської ради, м. Чоп (далі - відповідач, рада)

за участю комунального підприємства Чопської міської ради «Чопський ринок» , м. Чоп як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - третя особа, Чопський ринок)

про визнання додаткових угод укладеними в редакції позивача

представники:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представники за довіреністю;

відповідача - ОСОБА_3, представник за довірнеістю

третя особа - не з'явився

Позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача про визнання укладеними в редакції позивача додаткових угод (далі - додаткові угоди) до договорів оренди земельної ділянки від 17.12.07 щодо земельних ділянок, кадастровий номер 2111000000:01:003:0029, площею 0,067 га та кадастровий номер 2111000000:01:004:0025, площею 0,1386 га (далі - договори оренди) про поновлення договорів оренди на той самий строк і на тих самих умовах. Посилається при цьому на те, що 31.07.12 звернувся у порядку передбаченому договорами оренди та Законом України Про оренду землі до відповідача як орендодавця з повідомленням про поновлення договорів оренди, надавши відповідні проекти додаткових угод, однак відповідач рішення про поновлення договорів оренди не прийняв, додаткові угоди не уклав. Рішення відповідача - Чопської міської ради - від 22.11.12 № 17, яким позивачеві відмовлено у поновленні договорів оренди, визнано незаконним та скасовано рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.02.16 у справі № 907/49/16.

Договори оренди щодо зазначених земельних ділянок рішенням господарського суду Закарпатської області від 6.03.17, яке набрало законної сили, у справі № 907/271/13 визнано поновленими на той самий строк і на тих самих умовах. Однак, відповідач продовжує ухилятися від укладення додаткових угод про поновлення договорів оренди. Наведеним, позивач вважає, порушуються його права на поновлення договорів оренди відповідно до Закону, рішення суду у справі № 907/271/13, чиняться перешкоди у здійсненні державної реєстрації права оренди.

Представники позивача у ході судового розгляду наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач письмовими відзивами, усними поясненнями представника проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що договори оренди поновлені рішенням суду у справі № 907/271/13 на той самий строк і на тих самих умовах, чим права позивача уже захищені. Посилається також на те, що станом на час даного судового розгляду уже сплив строк дії договорів оренди з урахуванням їх поновлення, 25.01.18.

Третя особа у справі - Чопський ринок - письмовими поясненнями наданими у ході судового розгляду підтримує позицію відповідача по суті спору, повідомивши, що на спірних ділянках ведеться господарська діяльність ринку та перебуває його майно. Стверджує, що рішенням ради - відповідача у справі - від 2.11.16 № 16 ринку надано дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яке, однак залишається нереалізованим через неможливість внести відомості до Державного земельного кадастру у зв'язку із співпадінням площі виділених земель із земельними ділянками, які є предметом за договорами оренди позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу у ході судового розгляду справи по суті, керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується ніким з учасників процесу, що пред'явленню даного позову про визнання укладеними в редакції позивача додаткових угод до договорів оренди про поновлення договорів оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах передували такі обставини:

- сторони перебували у договірних відносинах на підставі двох договорів оренди земельних ділянок укладених 17.12.2007р. радою як орендодавцем та товариством як орендарем щодо відповідно -ділянки площею 0,0674 га, розташованої за адресою м. Чоп, вул. Вербова, 1 та ділянки площею 0,1386 га, розташованої за адресою м. Чоп, вул. Вербова, 1, про що у Державному реєстрі земель 24.01.2008 року зроблено відповідні записи за №2111000000-0408071000001 та №2111000000-0408071000002 (у даній справі - договори оренди); строк дії договорів оренди відповідно до їх умов - 5 років;

- 31.07.12 позивач ініціював у порядку передбаченому договорами оренди та Законом України Про оренду землі (далі - Закон) поновлення договорів оренди, звернувшись до відповідача як орендодавця з відповідним повідомленням та надавши відповідні проекти додаткових угод;

- сторони не уклали додаткових угод, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про поновлення договорів оренди, який був задоволений у межах справи № 907/271/13 (рішення господарського суду Закарпатської області від 6.03.17 у цій справі набрало законної сили 13.06.17) - визнано поновленими договори оренди на той самий строк і на тих самих умовах;

- 18.09.17 позивач знову звернувся до відповідача з питанням укладення додаткових угод до договорів оренди про поновлення договорів оренди, посилаючись на прийняте судом рішення у справі № 907/271/13, на яке не одержав відповіді.

Позивач вважає укладення додаткових угод у даній справі обов'язковим у силу приписів ст. 33 Закону, спори при укладенні яких розглядаються судом відповідно до приписів ст. 187 Господарського кодексу України.

За змістом ст. 33 Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Суд, аналізуючи позиції сторін, фактичні обставини справи, з огляду на наведені приписи Закону щодо порядку поновлення договорів оренди землі по закінченню строку, на який їх було укладено, вважає, що у даній справі, оскільки поновлення договорів оренди відбулося на підставі рішення суду, не потребується укладення додаткових угод про поновлення цих договорів.

З прийняттям рішення суду у справі № 907/271/13 про визнання поновленими договорів оренди захищено права орендаря, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання, відповідно до приписів ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст. 326 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин у даній справі не доведено наявності порушених прав позивача як орендаря внаслідок неукладення відповідачем додаткових угод, які підлягають захисту судом, оскільки питання поновлення договорів оренди уже вирішено судом на підставі, зокрема, ст. 33 Закону.

Посилання позивача на те, що відсутність додаткових угод спричиняє перешкоди у здійсненні державної реєстрації права оренди, судом не приймається до уваги як не доведене належним чином та з огляду на приписи чинного законодавства, які регламентують правовідносини з реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Положеннями ст. 2 цього Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами п.9 ч. 1 ст. 27 цього Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Судові витрати у даній справі на підставі ч. 4 ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. У позові відмовити повністю.

2. Судові витрати у справі покласти на позивача.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 25.07.2018 року.

Суддя Ушак І.Г.