Рішення

від 17.07.2018 по справі 910/6001/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2018Справа № 910/6001/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В. розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПАКПРІНТ

до товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр

Електротехнолюкс

про стягнення 19 604,64 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Коваленко Т.Л., довіреність № 05/02 від 05.01.18,

від відповідача: Гажала А.В., довіреність № 01-25/06-18 від 02.06.18,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАКПРІНТ (надалі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр Електротехнолюкс (надалі - відповідач) про стягнення 19 604,64 грн., з яких: 6 204, 50 грн. - сума авансових платежів, 2 251, 28 грн. - пеня, 241,21 грн. - 3% річних та 1 097, 65 грн. - інфляційні витрати, 9 810,00 грн. - витрати по купівлі аналогічного двигуна.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору на проведення ремонтних робіт № 839 від 27.10.2015.

Ухвалою суду від 17.05.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6001/18 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 14.06.2018.

У судовому засіданні 14.06.2018 оголошено перерву до 05.07.2018 та повідомлено відповідача про наступне судове засідання.

05.07.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав: відповідач виконав ремонтні роботи, а позивач прийняв їх без зауважень та заперечень, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт та видатковою накладною; рахунок на оплату № 1089 від 14.11.2016 виконано; електродвигун 11 кВт-1500 об. ІМП був повернений позивачу, оскільки не підлягав ремонту; жодних угод щодо купівлі нового двигуна умовами договору не передбачено.

У судовому засіданні 05.07.2018 судом оголошено перерву до 17.07.2018.

13.07.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив. У поданій відповіді позивач зазначає, що акт здачі-приймання робіт був підписаний помилково. Крім того, оскільки відповідач протягом тривалого часу не виконував ремонтні роботи двигуна 11 кВт-1500 об. ІМП позивач ніс збитки, а тому був змушений купити новий двигун, вартість якого становить 9810,00 грн. та яку відповідач повинен відшкодувати.

17.07.2018 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 17.07.2018 позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.10.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю Сервісний центр Електротехнолюкс (далі - виконавець, підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю ПАКПРІНТ (далі - замовник) укладено договір № 839 на проведення ремонтних робіт (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі (специфікаціях), виконати перемотку електродвигунів та зварювальних апаратів, які належать замовнику, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та сплатити вартість виконаних робіт.

Положеннями п. 2.1, 2.2 договору встановлено, що вартість робіт, які доручаються підряднику за цим договором, визначається рахунком-фактурою, який є невід'ємною частиною договору. Для початку виконання робіт замовник перераховує підряднику авансовий платіж у розмірі 50% від обумовленої вартості робіт, в тому числі ПДВ 20%.

Згідно з п. 3.1.4. договору виконавець зобов'язується виконувати ремонтні роботи в найкоротші терміни, але не пізніше 10 робочих днів з дня повної оплати.

Відповідно до п. 4.1 договору, приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Якщо жодна зі сторін письмово не заявить іншій стороні за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору про свій намір припинити договір, він вважається продовженим на однин календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2016 відповідачем виставлено позивачу рахунок № 1089 на суму 8 028,01 грн. на оплату робіт з ремонту електродвигунів: 4 кВт-1500 об., 3 кВт-3000 об., 2,2 кВт-1500 о.

На виконання умов договору, позивачем здійснено попередню оплату у розмірі 4 012,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1643 від 15.11.2016.

29.11.2016 відповідачем виставлено позивачу рахунок № 1140 на суму 4 384,00 грн. на оплату робіт з перемотки електродвигуна 11 кВт-1500 об. ІМП.

30.11.2016 позивачем здійснено попередню оплату у розмірі 2 192,00 грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення № 1735 від 30.11.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що після проведення ремонту двигуни не запрацювали належним чином, а при перевірці було встановлено, що не всі роботи виконано відповідачем. Двигун 11 кВт-1500 об. ІМП на час звернення з позовом до суду перебуває у відповідача та не відремонтований. Оскільки відповідач протягом тривалого часу не виконував ремонтні роботи по перемотці електродвигуна 11 кВт-1500 об. ІМП, позивач придбав подібний двигун вартістю 9 810,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача 6 204,50 грн. авансових платежів, 2251,28 грн. пені за прострочення виконання робіт з ремонту, 241,21 грн. 3% річних та 1097,65 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення авансових платежів, а також 9 810,00 грн. компенсації витрат за купівлю аналогічного двигуна 11 кВт-1500 об.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір № 839 на проведення ремонтних робіт за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Умовами укладеного договору сторони передбачили попередню оплату виконаної роботи у розмірі 50% від обумовленої вартості робіт, яку позивачем було оплачено відповідно до рахунків на оплату у розмірі 4 012,51 грн. за ремонт двигунів 4 кВт-1500 об., 3 кВт-3000 об., 2,2 кВт-1500 об. та у розмірі 2 192,00 грн. за ремонт двигуна 11 кВт-1500 об. ІМП.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав робіт з ремонту двигунів 4 кВт-1500 об., 3 кВт-3000 об., 2,2 кВт-1500 об., оскільки після проведення ремонту двигуни не запрацювали.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи,18.11.2016 між сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 977, відповідно до якого виконавцем виконано, а замовником прийнято роботи з ремонту двигунів 4 кВт-1500 об., 3 кВт-3000 об., 2,2 кВт-1500 об., що передбачені в рахунку на оплату покупцю № 1089 від 14.11.2016.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Виконавець надає гарантії на виконані роботи (надані послуги) - 6 місяців.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 977 від 18.11.2016 підписано помилково, при перевірці виконаної роботи виявлено, що не всі роботи виконано, а замовник направляв двигуни на доопрацювання, однак обладнання так і не запрацювало.

Суд відхиляє вказані твердження позивача, з огляду на наступне.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що замовник протягом 3 днів з моменту отримання повідомлення про готовність робіт до здачі, перевіряє якість виконаних ремонтних робіт та підписує акт викопних робіт або подає обґрунтовану відмову від його підписання.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

З огляду на зміст вказаної норми, а також враховуючи положення п. 4.3 договору, позивач зобов'язаний був перевірити якість виконаних робіт до моменту підписання акту приймання-передачі.

Враховуючи підписання спірного акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 977 від 18.11.2016 без зауважень та заперечень, твердження позивача про невиконання відповідачем всього комплексу робіт відхиляються судом.

Оскільки роботи відповідачем за рахунком на оплату покупцю № 1089 від 14.11.2016 виконувались, підстави для повернення позивачу попередньої оплати у розмірі 4 012,51 грн. відсутні.

При цьому, суд зазначає, що виявлення недоліків виконаних робіт протягом гарантійного строку у встановленому договором порядку є підставою для усунення відповідачем вказаних недоліків за власний рахунок та не є підставою для повернення авансу.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення 4 012,51 грн. попередньої оплати.

Щодо стягнення попередньої оплати у розмірі 2 192,00 грн., суд зазначає наступне.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем робіт, зазначених в рахунку на оплату № 1140 робіт з перемотки електродвигуна 11 кВт-1500 об. ІМП.

Відповідно до п. 7.4 договору, у випадку неможливості виконання ремонтних робіт виконавець зобов'язується повідомити замовника та протягом 2 банківських днів з моменту отримання вимоги від замовника повернути останньому отриману попередню оплату.

З матеріали справи вбачається, що 30.11.2016 відповідачем складено дефектовочний акт, відповідного до якого комісія дійшла висновку, що електродвигун 11 кВт-1500 об. ІМП вийшов з ладу у зв'язку з тим, що магнітне залізо втратило свої фізичні властивості, електродвигун ремонту не підлягає.

12.06.2018 відповідач повернув позивачеві не ремонтований електродвигун 11 кВт-1500 об. ІМП, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 12.06.2018, яка підписана представниками обох сторін.

Матеріали справи містять належні докази звернення позивача до відповідача з вимогами про повернення авансового платежу в розмірі 2 192,00 грн. (претензії від 22.01.2017 № 22/1, від 22.03.2017 № 22/1, від 22.06.2017 № 22/1, від 28.07.217 № 28/03, від 10.01.2018 № 10/03), з огляду на що строк виконання зобов'язання з повернення авансового платежу на момент звернення з позовом до суду настав.

У той же час, в порушення умов п. 7.4 договору, відповідач авансового платежу у розмірі 2 192,00 грн. позивачу не повернув, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене та встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо виконання робіт з ремонту електродвигуна 11 кВт-1500 об. ІМП, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 192,00 грн., що сплачені у вигляді авансу за рахунком на оплату покупцю № 1089 від 14.11.2016.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2251,28 грн. пені на підставі п. 7.3 договору за період з 22.01.2017 по 10.05.2018.

Відповідно до п. 7.3 договору, у випадку невиконання строків усунення дефектів (недоліків) згідно п. 3.1.7 даного договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості ремонтних робіт за кожен прострочений день.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У той же час, як встановлено судом, відповідно до п. 3.1.7 договору, при виявлені недоліків протягом гарантійного періоду виконавець зобов'язується за свій рахунок усунути їх в найкоротші терміни, які не повинні перевищувати 10 робочих днів.

Для можливості нарахування пені, відповідно до п. 7.3 договору, необхідно чітко встановити дату, коли позивачем були виявлені недоліки.

Однак, з наданих позивачем доказів неможливо встановити, коли саме позивач виявив недоліки у виконанні ремонтних робіт, та як наслідок, неможливо встановити у які строки відповідач зобов'язаний був усунути недоліки, що позбавляє суд можливості встановити період для нарахування пені.

Більше того, жодних актів про встановлення недоліків у виконаних роботах, жодних доказів повторного передання двигунів на ремонт матеріали справи не містять.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення пені, у зв'язку з недоведеністю таких вимог.

Щодо вимог про стягнення 241,21 грн. 3% річних та 1097,65 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення авансових платежів, суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 та Верховний Суд у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено строк, у який відповідач зобов'язаний повернути суму авансу - протягом 2 банківських днів з моменту отримання вимоги від замовника повернути останньому отриману попередню оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, з вимогою про повернення попередньої оплати позивач звернувся 22.01.2017, а вказана вимога отримана відповідачем 30.01.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0200237045504.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з повернення попередньої оплати з 03.02.2017.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, надані позивачем, суд встановив, що останні є невірними, оскільки позивач здійснює нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 22.01.2017 по 10.05.2018, у той час, як вірним періодом нарахування є: з 03.02.2017 по 10.05.2018. Крім того, позивач здійснює нарахування на суму авансу у розмірі 6 204,50 грн., однак суд дійшов висновку, що у відповідача наявний обов'язок з повернення авансу лише у розмірі 2 192,00 грн., а тому на вказану суму слід здійснювати нарахування.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 03.02.217 по 10.05.2018, суд встановив, що розмір 3% річних становить 83,23 грн., розмір інфляційних втрат 380,17 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9 810,00 грн. компенсації за витрати на купівлю аналогічного двигуна 11 кВт-1500 об., у зв'язку з тим, що відповідач тривали час не виконував ремонтні роботи.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що вказана сума є сумою збитків позивача.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Суд зазначає, що вина та протиправна поведінка відповідача у невиконанні ремонтних робіт 11 кВт-1500 об. ІМП відсутня, оскільки зазначений двигун не підлягав ремонту.

Більше того, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням ремонтних робіт та купівлею позивачем нового двигуна відсутній, оскільки відповідач не був постачальником двигуна та не гарантував його якість, а лише був виконавцем ремонтних робіт несправного двигуна. При цьому, несправність двигуна не є наслідком дій відповідача.

Купівля нового двигуна є власними господарськими витратами позивача для здійснення підприємницької діяльності.

Ні нормами чинного законодавства України, ні умовами договору не передбачено обов'язку виконавця робіт у разі неможливості здійснення ремонтних робіт обладнання відшкодовувати його вартість.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 9 810,00 грн., а саме не доведено наявність складу господарського правопорушення, як і не доведено понесення позивачем збитків у заявленому ним розмірі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 2 192,00 грн. попередньої оплати, 83,23 грн. 3% річних та 380,17 грн. інфляційних втрат. У задоволенні інших позовних вимог суд відмовляє.

Витрати зі сплати судового з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр Електротехнолюкс (03022, м. Київ, вул. Сумська, будинок 3, ідентифікацій код 39196650) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ПАКПРІНТ (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, ідентифікаційний код 34343964) 2 192,00 грн. (дві тисячі сто дев'яносто дві грн. 00 коп.) попередньої оплати, три проценти річних в розмірі 83,23 грн. (вісімдесят три грн. 23 коп.), інфляційні втрати у розмірі 380,17 грн. (триста вісімдесят грн. 17 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 238,66 грн. (двісті тридцять вісім грн. 66 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.07.2018.

Суддя О.Г. Удалова