Рішення

від 23.07.2018 по справі 916/948/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/948/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

розглянувши справу №916/948/18

За позовом : Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

До відповідача : Громадської організації „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова»

Про стягнення 13655,34 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Встановив: Позивач - Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № ГСОО 1023/18 від 22.05.2018р.) до Громадської організації „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» про стягнення 13655,34 грн.

Позовні вимоги позивача у справі - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Громадської організації „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» зобов'язань щодо своєчасно сплати орендної плати за умовами договору та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 12155,46 грн. та пені у розмірі 1499,88 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/948/18. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідачем - Громадською організацією „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвал суду, проте кореспонденція повернулась без вручення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання, про що зазначено поштовою організацією на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке повернулась до суду (а.с 40-42).

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив.

26 вересня 2007 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Громадською організацією „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №256/4 від 23.08.2002р. у новій редакції (надалі - договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежилі підвальні приміщення, загальною площею 141,5 кв.м.., що розташовані за адресою: м. Одеса, вулиця Базарна, буд. 45.

Вищевказані нежилі підвальні приміщення належать Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серії ЯЯЯ №537572), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 21 вересня 2006 року на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 11 січня 2005р., №12, право власності на які зареєстровано 10.10.2006 року Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» у книзі 55-неж-159, номер запису 21. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12100062, виданого КП „ОМБТІ та РОН» 10.10.2007р., реєстраційний номер вищевказаних нежилих підвальних приміщень становить 16320121.

Відповідно до п. 1.3. Договору, термін дії договору оренди у новий редакції 10 років, а саме з 26 вересня 2007 року до 26 вересня 2017року.

Умовами п. 2.1. Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 зі змінами та доповненнями до неї та Рішення №5088-IV від 23.12.2005р.

Відповідно до п. 2.2. Договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати оренду плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, ш становить 1 грн. в рік без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. До середньої плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельної ділянкою. (п. 2.3. Договору).

Згідно п. 2.4. Договору, за повідомленням Орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.

Умовами п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством.

Згідно до п. 5.2. Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день просрочки.

Додатковим договором №1 від 11.09.2017р. про внесення змін до договору оренди житлового приміщення від 26 вересня 2007р. №256/4 (нова редакція) сторони, за взаємною згодою сторін домовились внести наступні зміни до договору оренди від 26.09.2007р. №256/4 (нова редакція) нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 141,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Базарна, .45, укладеного між Департаментом комунальної власністю Одеської міської ради до Громадської організації „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» .

Відповідно до п. 1.3. Договору, у редакції Додаткового договору №1 від 11 вересня 2017 року про внесення змін до договору оренди житлового приміщення від 26 вересня 2007р. №256/4 (нова редакція) продовжено термін дії Договору на 2 роки 11 місяців, а саме з 11.09.2017р. до 11.09.2020р.

Згідно до п. 2.2. Договору у редакції Додаткового договору №1 від 11 вересня 2017 року про внесення змін до договору оренди житлового приміщення від 26 вересня 2007р. №256/4 (нова редакція), за орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату з 11.09.2017р., що становить 3136,98 грн.(без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

У подальшому, 04 січня 2018 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, як Орендодавцем та Громадською організацією „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» , як Орендарем було укладено Додатковий договір про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №256/4 від 26 вересня 2007 року (нова редакція), яким сторони, керуючись ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» , домовились розірвати договір оренди №256/4 від 26 вересня 2007 року (нова редакція) неживого приміщення підвалу, загальною площею 141,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 45, укладеного Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» за взаємною згодою.

Відповідно до 2. Додаткового договору від 04.01.2018р. про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №256/4 від 26 вересня 2007 року (нова редакція), Договір оренди частини нежитлового приміщення №256/4 від 26.09.2007р. (нова редакція) вважати таким, що припинив дію з 04 січня 2018р.

04 січня 2018 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» було складено та підписано Акт прийому-передачі нежитлового приміщення за договором оренди №256/4 від 26 вересня 2007 року (нова редакція).

Проте, під час дії договору відповідачем неналежним чином виконувались вимоги щодо своєчасно плати орендної плати, у зв'язку з чим станом на 16.04.2018р. рахувалась заборгованість у розмірі 12155,46 грн. за період з 01.07.2017р. по 04.01.2018р., яка станом на момент розгляду справи не сплачена відповідачем.

Оскільки відповідач - Громадська організація „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» прострочив плату орендної плати, позивач, відповідно до п. 5.2. було нараховано пеню за період з 16.07.2017р. по 06.04.2018р. у загальному розмірі 1499,88грн.

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, позивачем було зазначено суду, що у зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати, на момент подачі позовної заяви до суду за відповідачем рахується борг зі сплати орендної плати у розмірі 12155,46 грн. за період з 01.07.2017р. по 04.01.2018р. та борг зі сплати нарахованої пені у розмірі 1499,88 грн. за період з 16.07.2017р. по 06.04.2018р.

Позовні вимоги позивача у справі - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Громадської організації „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» зобов'язань щодо своєчасно сплати орендної плати за умовами договору та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 12155,46 грн. та пені у розмірі 1499,88 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними 26 вересня 2007 року Договору оренди нежитлового приміщення №256/4 від 23.08.2002р. у новій редакції, з урахуванням Додаткового договору №1 від 11.09.2017р. про внесення змін до договору оренди житлового приміщення від 26 вересня 2007р. №256/4 (нова редакція).

Однак у подальшому, Додатковим договором від 04.01.2018р. про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №256/4 від 26 вересня 2007 року (нова редакція) Договір оренди частини нежитлового приміщення №256/4 від 26.09.2007р. (нова редакція) сторони вирішили припинити дії договору з 04 січня 2018р., у зв'язку з чим 04 січня 2018 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» було складено та підписано Акт прийому-передачі нежитлового приміщення за договором оренди №256/4 від 26 вересня 2007 року (нова редакція).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного Кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. .3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Громадською організацією „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди нежитлового приміщення від 26 вересня 2007 року №256/4 від 23.08.2002р. у новій редакції, з урахуванням Додаткового договору №1 від 11.09.2017р. про внесення змін до договору оренди житлового приміщення від 26 вересня 2007р. №256/4 (нова редакція), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 12155,46 грн. за період з 01.07.2017р. по 04.01.2018р. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем відповідно до п. 5.2. Договору було здійснено нарахування пені за період з 16.07.2017р. по 06.04.2018р., що відображено у розрахунку заборгованості складеного начальником фінансового відділу, відповідно до якого за відповідачем за заявлений період рахується борг за сплати пені у розмірі 1499,88 грн.

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 1499,88 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради зі стягненням з Громадської організації „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» основного боргу у розмірі 12155,46 грн. та пені у розмірі 1499,88грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 1762 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. , 129, п. 2, ч. 1, ст. 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Громадської організації „Фонд пам'яті ветеранів Афганістану ім. Михайла Трофімова» (65026, м. Одеса, вул. Базарна,45; код 23866305) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код 26302595) заборгованість з орендної плати у розмірі 12155 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 46 коп., пеню у розмірі 1499 (одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 88 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Повний текст рішення складено 27 липня 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та відповідно до п.п. 17.5. п. 17 Розділу ХІ „Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко