Ухвала

від 26.07.2018 по справі 918/415/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" липня 2018 р. Справа № 918/415/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф. , розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" про забезпечення позову у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Пром-ТДК" про витребування майна з чужого незаконного володіння,

без повідомлення учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У червні 2018 року Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" (далі - Завод) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Пром-ТДК" (далі - Товариство) про витребування з чужого незаконного володіння відповідача належного позивачу майна - частини станції очистки промстоків, а саме: очисних споруд № 2 (промстоки) - 3-й поверх, загальною площею 4546,80 м 2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, що зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 червня 2018 року позовну заяву Заводу від 14 червня 2018 року № 231/06 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/415/18 та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження на 17 липня 2018 року.

У судовому засіданні 17 липня 2018 року оголошувалася перерва до 8 серпня 2018 року.

25 липня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява Заводу від 24 липня 2018 року № 260/07, в якій останній, посилаючись на статті 136-137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищенаведене спірне майно, а саме: очисні споруди № 2 (промстоки), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, передачі в управління, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо наведеного нерухомого майна.

У вказаній заяві Завод посилався на те, що позивач був засновником дочірнього підприємства "Рівне-ТДК" ВАТ РЗВА" і все майно, яке було передано для цього дочірнього підприємства, а також майно, набуте останнім в процесі господарської діяльності, належало Заводу і перебувало у дочірнього підприємства "Рівне-ТДК" ВАТ РЗВА" на праві повного господарського відання.

Водночас 22 лютого 2011 року та 25 лютого 2011 року між зазначеним дочірнім підприємством та Товариством було складено акт прийому-передачі, за яким останнє прийняло від ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" як внесок у статутний капітал нерухоме майно, зокрема станцію освітлення, станцію водозворотного циклу, станцію очистки промстоків, прохідну (літ. Б-І загальною площею 242,8 м 2 ), які розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, 4 а.

Зазначені акти прийому-передачі підписані повноважними представниками дочірнього підприємства та Товариства і скріплені відтисками печаток зазначених суб'єктів господарювання.

У подальшому ТОВ "Рівне-Пром-ТДК" зареєструвало право власності на станцію освітлення, станцію водозворотного циклу, станцію очистки промстоків та прохідну.

У той же час рішенням Господарського суду Рівненської області від 4 лютого 2014 року у справі № 5019/1981/12, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 30 вересня 2014 року, визнано недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства від 21 лютого 2011 року, оформлені протоколом № 2, в частині збільшення статутного капіталу цієї юридичної особи та передачі ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" майна до статутного капіталу відповідача. Визнано недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства від 25 лютого 2011 року, оформлені протоколом № 3, в частині збільшення статутного капіталу відповідача та передачі ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" майна до статутного капіталу Товариства.

Також, вищезазначеним рішенням визнано недійсним пункт 4.1 статуту відповідача, який зареєстрований 24 лютого 2011 року державним реєстратором Здолбунівської районної державної адміністрації, а саме: "внесок Дочірнього підприємства "Рівне-ТДК" Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" нерухомого майна: інвентарний номер 110022 Станція освітлення вартістю 150 000 грн. 00 коп., станція водообробного циклу вартістю 150 000 грн. 00 коп., станція очистки промстоків вартістю 1 100 000 грн. 00 коп., за адресою: вул. Барона Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненського району Рівненської області. Визнано недійсними зміни та доповнення до статуту Товариства, зареєстровані 28 лютого 2011 року державним реєстратором Здолбунівського районної державної адміністрації.

Так, заявник зазначив, що Завод не надавав дозволу своєму дочірньому підприємству передавати у власність третім особам належне позивачу майно, зокрема шляхом його передачі до статутного капіталу, тому, рішенням суду від 4 лютого 2012 року, яке набрало законної сили 30 вересня 2012 року, були скасовані усі дії по передачі спірного нерухомого майна без згоди належного власника - Заводу.

Разом з тим спірне майно не було повернуто Заводу. Водночас об'єкти нерухомості, які є предметом спору у справі № 918/415/18, на даний час зареєстровані за відповідачем.

Натомість, як вбачається з інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірні об'єкти нерухомості були перереєстровані з ТОВ "Рівне-Пром-ТДК" на ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ".

З матеріалів справи вбачається, що частина станції очистки промстоків, а саме: очисні споруди № 2 (промстоків) площею 7451,6 м 2 на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ" від 23 вересня 2013 року внесені відповідачем до статутного капіталу даної юридичної особи.

У подальшому, як було встановлено при розгляді справи № 918/38/15 за позовом заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Заводу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно, відповідач у даній справі по акту приймання-передачі від 14 листопада 2014 року передав об'єкти нерухомого майна, що були предметом спору у справі № 918/38/15, у власність ОСОБА_1, у тому числі і споруди № 2 (промстоки) - 3-й поверх, загальною площею 4546,80 м 2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, що зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про наявність правових підстав для вжиття у справі № 918/415/18 заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищенаведене спірне майно, а саме: очисні споруди № 2 (промстоки), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, передачі в управління, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо наведеного нерухомого майна.

Дослідивши заяву Заводу про забезпечення позову від 24 липня 2018 року № 260/07, а також долучені до неї документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 11 даної статті унормовано, що вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, не допускається.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом частин 1, 5 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як вбачається зі змісту заяви Заводу про забезпечення позову, останній просив суд накласти арешт на спірне нерухоме майно, а саме: очисні споруди № 2 (промстоки), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, передачі в управління, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо наведеного нерухомого майна.

Слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

З вищевказаного вбачається, що способи забезпечення позову, які просить вжити заявник, відповідають вимогам статті 137 ГПК України, а також кореспондуються з положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, зокрема, згідно частин 1, 2 статті 25 цього Закону проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна. Рішення суду або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Суд констатує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

На підтвердження обґрунтованості заявлених у заяві про забезпечення позову вимог Завод надав копії вищенаведених судових рішень, якими, зокрема, визнано недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства від 21 лютого 2011 року, оформлені протоколом № 2, в частині збільшення статутного капіталу цієї юридичної особи та передачі ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" майна до статутного капіталу відповідача. Визнано недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства від 25 лютого 2011 року, оформлені протоколом № 3, в частині збільшення статутного капіталу відповідача та передачі ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" майна до статутного капіталу Товариства, визнано недійсним пункт 4.1 статуту відповідача, який зареєстрований 24 лютого 2011 року державним реєстратором Здолбунівської районної державної адміністрації, а саме: "внесок Дочірнього підприємства "Рівне-ТДК" Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" нерухомого майна: інвентарний номер 110022 Станція освітлення вартістю 150 000 грн. 00 коп., станція водообробного циклу вартістю 150 000 грн. 00 коп., станція очистки промстоків вартістю 1 100 000 грн. 00 коп., за адресою: вул. Барона Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненського району Рівненської області, визнано недійсними зміни та доповнення до статуту Товариства, зареєстровані 28 лютого 2011 року державним реєстратором Здолбунівського районної державної адміністрації, а також витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово - Інвестиційна Компанія "Промтех - Експорт" та визнано за Заводом право власності на станцію освітлення, вартістю 150 тис. грн. (реєстраційний номер 105339056246), станцію водооборотного циклу, вартістю 150 тис. грн. (реєстраційний номер 105388356246), станцію очистки промстоків, вартістю 1 100 тис. грн. (реєстраційний номер 138165256246), прохідну, вартістю 35 тис. грн. (реєстраційний номер 101457856246), що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, 4а.

Крім того, на підтвердження вказаних заявником у його заяві про забезпечення позову обставин останнім було надано суду, зокрема, відповідні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, зі змісту яких, зокрема, вбачається, що спірне майно, а саме: очисні споруди № 2 (промстоки), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на час розгляду вказаної заяви зареєстровані за Товариством.

Також зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що об'єкт нерухомого майна - очисні споруди № 2 (промстоки), які були предметом спору у вищенаведених судових процесах, були поділені на 2 об'єкти з реєстраційними номерами: № 138165256246 (площею 7451,6 м 2 , що на даний час зареєстровано в реєстрі за Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ") та № 2420586562464 (площею 4546,8 м 2 , що на даний час зареєстровано в реєстрі за відповідачем). Наведені обставини додатково підтверджуються відомостями технічного паспорту на будівлю станції очистки промстоків.

Разом з тим Заводом було надано належним чином засвідчену копію акту приймання-передачі від 14 листопада 2014 року, зі змісту якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ" передає, а ОСОБА_1 приймає частку у статутному капіталі товариства внатурі у вигляді, зокрема, спірних очисних споруд № 2 (промстоків), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, вартістю 1100000 грн. 00 коп., що додатково свідчить про наявність підстав вважати, що невжиття вказаних Заводом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Відтак, судом із доказів, наданих заявником в обґрунтування його заяви про забезпечення позову, встановлено, що наявність вчинення дій з боку окремих суб'єктів, за яким, у тому числі, на час розгляду заяви зареєстровано право власності на спірні об'єкти нерухомості, щодо відчуження цих об'єктів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки на момент виконання рішення право власності на вищезгадані земельні ділянки може бути зареєстровано за третіми особами, що спричинить неможливість здійснення віндикації та витребування майна з незаконного, як вказує позивач, володіння Товариства, до якого заявник звернувся з відповідним позовом, та може призвести до заподіяння матеріальної шкоди законним володільцям, а відтак і повторного порушення цивільних прав та законних інтересів заявника.

Суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Окрім того, суд відзначає, що обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, беручи до уваги те, що заявник у своїй заяві посилається на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам заявника до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Здійснивши оцінку пов'язаності запропонованого заявником заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищенаведене спірне майно, а саме: очисні споруди № 2 (промстоки), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, передачі в управління, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо наведеного нерухомого майна із предметом позовних вимог, суд встановив наявність безпосереднього зв'язку між ними, оскільки вимоги заявника про витребування вищенаведеного об'єкту нерухомості з незаконного володіння Товариства кореспондуються із вищенаведеними заходами забезпечення позову. При цьому зазначені заходи забезпечення позову не є тотожними заявленим позовним вимогам.

Крім того, такі заходи забезпечення позову, як заборона накладення арешту на вищенаведене спірне майно, а саме: очисні споруди № 2 (промстоки), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, передачі в управління, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо наведеного нерухомого майна, спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення пред'явленого Заводом позову.

Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, а саме: очисні споруди № 2 (промстоки), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, передачі в управління, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо наведеного нерухомого майна, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданої Заводом заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Приписами частини 8 статті 140 ГПК України передбачено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 4 названого Закону, у тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись ст.ст. 136 -138, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" від 24 липня 2018 року № 260/07 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на нерухоме майно, а саме: очисні споруди № 2 (промстоки), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

3. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, передачі в управління, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, а саме: очисних споруд № 2 (промстоків), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242058656246, зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

4. Вказана ухвала є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 26 липня 2018 року, і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Вказана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення (негайне виконання).

5. Строк пред'явлення цієї ухвали до виконання становить три роки, тобто до 26 липня 2021 року.

6. Стягувачем за цією ухвалою є заявник - Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, місто Рівне, РІВНЕ-21, ідентифікаційний код: 00235884).

7. Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-Пром-ТДК" (33028, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: 37326653) .

8. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Церковна Н.Ф.