ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2018 Справа № 917/281/18
За позовною заявою Фізичної особи - підприємця Базелінської Олександри Василівни АДРЕСА_1, 01001
про стягнення 145 600,00 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Секретар судового засідання Сілаєва О.Ф.
Представники:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився.
Фіксування судового процесу здійснюється за допомогою технічних засобів (аудіозапис).
Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.233 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця Базелінської Олександри Василівни до Приватного підприємства "Яриця" про стягнення 145 600,00 грн.
Ухвалою суду від 11.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Позивач в судові засідання не з"являвся та 11.07.2018р. надіслав клопотання про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідав повноважного представника в судові засідання не направив, вимог ухвали суду не виконав, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (поштові повідомлення в матеріалах справи).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Таким чином, про дату, час та місце проведення судового засідання господарський суд Полтавської області повідомляв відповідача належним чином. Ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 17.07.2018 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено про дату складання повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
02 жовтня 2017 року між Фізичною особою - підприємцем Базелінською Олександрою Василівною (далі - ФОП Базелінська О.В., Позивач) та Приватним підприємством "Яриця" (далі - ПП "ЯРИЦЯ", Відповідач) було укладено договір про надання послуг № 02/10-1 (далі - Договір) .
Відповідно до п.1.1 Договору, Виконавець (ФОП Базелінська О.В.) зобов'язується за завданням Замовника (ПП "ЯРИЦЯ") протягом визначеного в Договорі строку надати за плату послуги по обробітку сільськогосподарських угідь, а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги.
Пуктом 2.3 Договору визначено, що Замовник зобов'язаний приймати від Виконавця результати надання послуг шляхом підписання акту приймання-передачі і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені договором.
У відповідності до п. п. 3.1, 3.2 Договору про надання послуг за надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує винагороду протягом 5 робочих днів, з моменту підписання акта виконаних робіт, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця у безготівковій формі, згідно рахунку. Приймання їх результатів замовником оформляється Актом приймання-передачі наданих послуг який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного виконання послуг. За підписання Акта представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його збоку.
Відповідно до наданого позивачем Акту приймання-передачі виконаних робіт від 07.10.2017р. роботи виконані на суму 36 000,00 грн., Замовник претензій не має.
Відповідач за надані послуги розрахувався частково в розмірі 20 000,00 гривень. заборгованість становить 16 000,00 грн.
Згідно умов Договору, ПП "ЯРИЦЯ" прострочив виконання зобов'язань по сплаті боргу із 07.10.2017 по 05.02.2018 року, -120 днів.
Враховуючи викладене позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 16 000,00 грн. основого боргу, 129 600,00 грн. - пені.
При винесенні рішення суд виходить з наступного:
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послуг в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не в повному розмірі оплатив за надані послуги.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 16 000,00 грн.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом п. 4.3 Договору визначено, що у разі прострочення оплати послуг, наданих Виконавцем, Замовник сплачує пеню у розмірі 3% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.
Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши перерахунок пені за період з 12.10.2017р. (згідно п.3.2 Договору) по 05.02.2018 року (момент оплати частини заборгованості) з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, розмір пені становить 3 223,23 грн. (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3" та залучено до матеріалів справи).
Відповідно до ч.1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 16 000,00 грн. - основного боргу, 3 223,23 грн. - пені, підтверджено документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.. В частині стягнення пені в розмірі 125 776,77 грн. судом відмовлено.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сума судового збору що підлягає стягненню з відповідача становить .
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Яриця" (вул. Городищенська 86, м.Гребінка, Гребінківський район, Полтавська область, 37400, код ЄДРПОУ 39438002) на користь Фізичної особи - підприємця Базелінської Олександри Василівни (АДРЕСА_1, 01001, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 19 223,23 грн., з яких 16 000,00 грн. - основного боргу, 3 223,23 грн. - пені, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 305,76 грн.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення буде складено 27.07.2018р.
Суддя Гетя Н.Г.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2018 |
Оприлюднено | 27.07.2018 |
Номер документу | 75526860 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Гетя Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні