Ухвала

від 26.07.2018 по справі 225/3579/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 225/3579/18

Провадження № 4-с/225/11/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Скиба М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Панаслюк Є.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Ленінського районного відділу державної виконавчої служби м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 з примусового виконання рішень суду, заінтересова особа: ОСОБА_3 Авдоєвич, на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ РОДОВІД БАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить: скасувати постанову головного державного виконавця Ленінського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні 514495870 від 14.05.2018 року; зобов'язати головного державного виконавця Ленінського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 2/260/634/2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ РОДОВІД БАНК заборгованості за кредитним договором № ДО10/АА-022.07.2 від 30.07.2008 року у сумі 2907,77 доларів США та 3601,99 грн.

В обґрунтування заявленої скарги посилається на те, що на підставі виконавчого листа по справі № 2/260/634/2014, який виданий 24.06.2015 року Дзержинським міським судом Донецької області, державний виконавець Ленінського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрив виконавче провадження № 51495870 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ РОДОВІД БАНК заборгованості за кредитним договором № ДО10/АА-022.07.2 від 30.07.2008 року у сумі 2907,77 доларів США та 3601,99 грн.

14.05.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки транспортний засіб оголошений в розшук не знайдений протягом року.

Заявник вважає, що державним виконавцем було порушено вимоги Закону України Про виконавче провадження , чим суттєво перешкоджено процесу виконання виконавчого провадження, а саме не здійснені усі необхідні дії, які передбачені вказаним Законом. Вважає, що оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа винесена передчасно та неправомірно, а тому підлягає скасуванню, а виконавче провадження - відновленню.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, заявлені вимоги підтримує.

Головний державний виконавець Гринько С.О. у судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином.

У відповідності до ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов'язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід'ємною частиною правосуддя. Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).)

Як встановлено судом, 24.06.2015 року Дзержинським міським судом Донецької області був виданий виконавчий лист за результатом розгляду цивільної справи (провадження № 2/260/634/2014) за позовом ПАТ "Родовід Банк" в особі відділення "Донецьке регіональне управління" АТ "Родовід Банк" до ОСОБА_3 Темура Авдоєвича про стягнення суми боргу за кредитним договором, відповідно до якого з ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором №ДО10/АА-022.07.2 від 30 липня 2007 р. в розмірі, заборгованість за тілом кредиту 2849,60доларів США, прострочена заборгвоаність за нарахованими процентами у сумі 58,17 доларів США, пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань 1138,85 гривень, відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України 2197,36 гривень, та у відшкодування судових витрат 265,78 гривень.

Постановою головного державного виконавця Ленінського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 14.05.2018 року по виконавчому провадженню № 51495870 повернуто стягувачу виконавчий документ про стягнення боргу в розмірі 2907,77 доларів США та 3601,99 грн. з ОСОБА_3 на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Копія даної постанови була направлена стягувачу та отримана їм 02.07.2018 року. (а.с. 9)

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України , судові рішення ухвалюється іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , виконанню підлягають рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Вказана норма кореспондується з ч.1 ст.11 цього Закону згідно якої державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, державним виконавцем проводяться дії для виконання рішення суду у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно, і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

При винесенні зазначеної постанови державний виконавець керувався п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , зазначивши, що транспартний засіб оголошений в розшук не знайдений протягом року, іншіх відомостей та конкретних мотивів з приводу боржника у оскаржуваній постанові не навів.

Державним виконавцем не зазначено у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві та не надано суду доказів про те, що ним було вжито усіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів примусового виконання рішень та здійснено заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, тобто не спростовано тверджень заявника, викладених у скарзі, не зазначено, які саме заходи вживались, та що вичерпано всі можливі заходи для повного виконання рішення суду.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника (ч. 2 ст. 451 ЦПК України ).

За таких обставин, приймаючи до уваги викладене, а також принцип обов'язковості виконання рішень, встановлений ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження , суд вважає, що оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві є безпідставною і передчасною, а дії державного виконавця неправомірними, а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З урахуванням зазначеного, у вимозі скарги про зобов'язання головного державного виконавця Ленінського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 2/260/634/2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ РОДОВІД БАНК заборгованості за кредитним договором №ДО10/АА-022.07.2 від 30 липня 2007 р. в розмірі, заборгованість за тілом кредиту 2849,60доларів США, прострочена заборгвоаність за нарахованими процентами у сумі 58,17 доларів США, пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань 1138,85 гривень, відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України 2197,36 гривень, та у відшкодування судових витрат 265,78 гривень слід відмовити, оскільки визнання оскаржуваної постанови незаконною є підставою для відновлення виконавчого провадження та проведення виконавчих дій в подальшому відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Конституцією України , Законом України Про виконавче провадження , ст.ст. 4 , 5 , 13 , 447-453 ЦПК України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Cкаргу Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Ленінського районного відділу державної виконавчої служби м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 з примусового виконання рішень суду, заінтересова особа: ОСОБА_3 Авдоєвич, на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві- задовольнити частково.

Постанову головного державного виконавця Ленінського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні 51495870 від 14.05.2018 року - скасувати.

В задоволенні вимоги про зобов'язання головного державного виконавця Ленінського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 2/260/634/2014 року від 24.03.2014 р., виданого Дзержинським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_3 Темура Авдоєвича на користь ПАТ РОДОВІД БАНК заборгованості за кредитним договором №ДО10/АА-022.07.2 від 30.07.2008 року у сумі 2907,77 доларів США та 3601,99 грн. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд (Перехідні положення п. п.15 ,15.5) протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.М. Скиба