Постанова

від 19.06.2007 по справі 12/101/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/101/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" червня 2007 р. Справа № 12/101/07

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                       Лашина В.В.

Суддів :                                                                                Єрмілова Г.А.                                                                                                                         Воронюка О.Л.

при секретарі                                                                      Кіценко В.С.          

за участю представників сторін:

від позивача –Загорська Л.П., довіреність №38/2 від 03.01.07р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Микморспецбуд”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.04.2007р.

справа 12/101/07

за позовом Ренійського морського торговельного порту

до товариства з обмеженою відповідальністю „Микморспецбуд”

про стягнення 139409,55грн.

В С Т А Н О В И Л А:

22.01.2007р. Ренійський морський торговельний порт (далі –Ренійський МТП) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Микморспецбуд” (далі –ТОВ „Микморспецбуд”) про стягнення 135712,72грн. боргу та 3696,83 грн. пені, а також судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов угоди №38/136-06/д від 12.07.2006р. щодо оплати у повному обсязі та своєчасно за надані позивачем послуги по роботі плавкрану СПК-10/35.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2007р. матеріали справи передані за підсудністю до господарського суду Миколаївської області.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.04.2007р. (суддя Семенов А.К.) позовні вимоги Ренійського МТП задоволені у повному обсязі й з відповідача на його користь стягнуто 135712,72грн. основного боргу, 3696,83грн. пені, а також 1394грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ „Микморспецбуд” в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаю чись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки відповідно до п.3.5 договору від 12.07.2006р. виконання робіт підтверджується відповідними актами, що підписуються сторонами щомісячно, але позивач не надав суду доказів належного виконання робіт у зв'язку з відсутністю зазначених актів. Крім цього, відповідно до п.3.4 договору обов'язок сплачувати будь-які кошти виникає у відповідача тільки після отримання рахунків у строк не пізніше 5-ти банківських днів з дати їх отримання. Про те, що відповідач повинен здійснювати розрахунок з позивачем лише після отримання рахунку свідчить й положення п.2.2.2 договору. Однак, як вказує апелянт, будь-яких належних та допустимих доказів виставлення відповідачу рахунків позивачем надано не було, а з фіскальних чеків незрозуміло, які саме документи направлялись відповідачу. У зв'язку з безпідставним стягненням основного боргу, ТОВ „Микморспецбуд” вважає необґрунтованим й стягнення пені.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, хоча двічі був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать поштові повідомлення з відмітками про вручення.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колег ія вва жає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

12.07.2006р. між сторонами був укладений договір №38/136-06/д, за умовами якого Ренійський МТП зобов'язався надати ТОВ „Микморспецбуд” послуги плавучим краном СПК –10/35 вантажопідйомністю в 35тон, а останній зобов'язався своєчасно оплачувати ці послуги. Строк дії договору значиться до 30.09.2006р., але в частині невиконаних зобов'язань –до повного їх погашення.

У додатку №1 до цього договору сторонами встановлені ставки плати за користування плавучим краном СПК –10/35.

17.07.2006р. сторонами підписаний акт прийому-передачі плавкрану СПК –10/35 на період надання послуг.

Пунктом 2.1.3 договору передбачено підписання Ренійським МТП поточних приймально-здавальних актів (нарядів). З цим обов'язком позивача кореспондується обов'язок відповідача щодобово також підписувати ці поточні акти (наряди).

Згідно до п.2.1.4 договору Ренійський МТП зобов'язаний був виставляти рахунки за виконані послуги, а п.2.2.2 договору визначено, що ТОВ „Микморспецбуд” зобов'язалось своєчасно сплачувати ці рахунки не пізніше 5-ти з дати отримання рахунку та акту.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем підписувались поточні  акти прийому-передачі плавкрану (наради) (а.с.71-191), а також Ренійським МТП  були виставлені рахунки на загальну суму 165712,72грн. (а.с.11-22), з них частково відповідачем було сплачено 30000грн. Отже сума заборгованості ТОВ „Микморспецбуд” складає 135712,72грн.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що ТОВ „Микморспецбуд” зобов'язано оплачувати рахунок Ренійського МТП не пізніше 5-ти банківських днів з дати його отримання. У разі порушення зазначеного терміну оплати відповідач повинен додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем були також виставлені рахунки на оплату пені в розмірі 3696,83грн. (а.с.27-29).

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги Ренійського МТП у повному обсязі, цілком вірно встановив обставини справи, а спірним правовідносинам надав належну юридичну оцінку.

Посилання ТОВ „Микморспецбуд” на те, що позивачем не підтверджено виконання робіт спростовується матеріалами справи, зокрема: поточними актами прийому –передачі робіт (нарядами) (а.с.13-14, 23-25, 71-191), які свідчать про виконання позивачем обумовлених договором робіт, а також частковою оплатою відповідачем за надані послуги. Доказів неналежного надання послуг, наприклад претензійних звернень щодо неналежної якості робіт чи виконання їх не у повному обсязі, а також доказів складання актів про неналежне виконання Ренійським МТП своїх договірних зобов'язань, надано не було.

Неспроможними судова колегія вважає й доводи апелянта про те, що Ренійським МТП не було доведено виставлення ТОВ „Микморспецбуд” рахунків на оплату наданих послуг, оскільки рахунки були виставлені відповідачу та відправлені позивачем рекомендованими поштовими відправленнями, про що свідчать фіскальні чеки відділення поштового зв'язку Укрпошти. Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.79 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. №1155 (з послідуючими змінами), для пересилання з описом вкладення подаються лише внутрішні поштові відправлення з позначкою „Звіт” (листи, бандеролі з оголошеною цінністю, посилки), а також поштові відправлення з вкладенням дорогоцінних металів, ювелірних виробів і нумізматичних монет. До того ж, відповідачем не було надано доказів, що за цим відправленням надійшла зовсім інша поштова кореспонденція.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Микморспецбуд” без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 10.04.2007р. по справі № 12/101/07 –без змін.

Головуючий суддя                                                             В.В. Лашин

Суддя                                                                                Г.А. Єрмілов

 Суддя                                                                                 О.Л. Воронюк